Камишев Іван Павлович
| Іван Павлович Камишев | |||
|---|---|---|---|
| Народження |
7 липня 1925 село Арте́мівка, Печенізький р-н, Харківської обл. | ||
| Смерть |
26 січня 1945 (19 років) м. Челядзь | ||
| Поховання | Челядзь | ||
| Країна |
 СРСР | ||
| Приналежність |
 Радянська армія | ||
| Рід військ | сухопутні війська | ||
| Роки служби | 1943—1945 | ||
| Звання | рядовий | ||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | ||
| Нагороди |
| ||
 Камишев Іван Павлович у Вікісховищі | |||
Іван Павлович Камишев ( • 7 липня 1925, с. Арте́мівка — пом. 26 січня 1945, Челядзь) — рядовий Радянської армії, кулеметник 172-го стрілецького полку (13-а стрілецька дивізія, 59-а армія, 1-й Український фронт). Герой Радянського Союзу.
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народився 7 липня 1925 року у селі Артемівка Печенізького району Харківської області (Україна). Українець. Закінчив 7 класів місцевої школи. Після вступив до ремісничого училища при Електромеханічному заводі в Харкові на спеціальність слюсаря-лекальщика. Однак довчитися не судилося — почалася війна. Харків був окупований гітлерівцями і І. П. Камишев, не встигши евакуюватися, жив в окупованому місті аж до визволення міста 23 серпня 1943 року.
29 вересня 1943 І. П. Камишева було призвано до лав Радянської армії Сталінським районним військкоматом м. Харкова. З жовтня 1943 він у складі діючої армії на Центральному фронті. Служив кулеметником. Пізніше його частина була передислокована на Ленінградський фронт. 14 березня 1944 року він отримав поранення, був нагороджений медаллю «За відвагу». Після госпіталю воював на 2-му Прибалтійському фронті, а потім, з 16 грудня 1944 року, — на 1-му Українському фронті 13-ї стрілецької дивізії.
Відзначився в Сандомирсько-Сілезькій наступальній операції. В боях з гітлерівцями за крупний опорний пункт Климентув 25 січня 1945 року Камишев, оточений в одному з будинків, вогнем ручного кулемета знищив понад 37 німців. 26 січня 1945 року в бою у районі міста Сосновець Катовицького воєводства був у складі групи з п'яти бійців. Першим увірвався до окопу ворога, вибив звідти німців і, переслідуючи супротивника, перерізав шосе. В цей час по ньому рухалася ворожа автоколона. Солдат І. П. Камишев, намагаючись затримати її просування, відкрив вогонь із кулемета. Та зрозумівши, що так він гітлерівців не затримає, зі зв'язкою гранат кинувся під головну машину і підірвав її ціною свого життя. Під час боїв з 22 по 26 січня 1945 року рядовий І. П. Камишев особисто знищив близько 100 гітлерівців.
Звання, нагороди[ред. | ред. код]
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року за мужність та героїзм в бою з німецько-фашистськими загарбниками Камишеву Ивану Павловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Нагороджений Орденом Леніна та медаллю «За відвагу».
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Похований І. П. Камишев у воїнському похованні східніше міста Челядзь Сосновецького повіту Катовицького воєводства. Іменем героя названі вулиці у його рідному селі Артемівці та м. Харкові.
Посилання[ред. | ред. код]
- Камишев Іван Павлович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Мемориальный и информационный сайт [Архівовано 16 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Общедоступный электронный банк документов «Подвиг Народа в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.» [Архівовано 9 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
| |||||||
