Камілло Бенсо ді Кавур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Камілло Бенсо ді Кавур, портрет роботи Франческо Гаєса

Камілло Бенсо ді Кавур повне ім'я Камілло Бенсо Джуліо Поль Філіп, граф Кавур, граф Целаренго та Ізолабелла (10 серпня 1810, Турин — 6 червня, 1861 Турин) — італійський політик та державний діяч, одна з ключових фігур Рісорджименто. Був міністром Сардинського королівства з 1850 по 1852 роки, прем'єр-міністром з 1852 по 1859 та з 1860 по 1861. У тому ж 1861 році, з проголошенням Королівства Італії, став першим головою ради міністрів нової держави, але невдовзі помер.

Кавур був лібералом та прогресистом, антиклерикалом та прихильником економічного розвитку. Уся його політика була витримана в цьому ключі, а головне, направлена на об'єднання Італії та звільнення її земель від австріяків та папства. В політиці був головою поміркованих правих у парламенті, йшов на співробітництво з помірними лівими.

Знаходився під впливом республіканських ідей Джузеппе Мадзіні, але до Гарібальді ставився з пересторогою побоюючись його революційності. Це щоправда не заважало Кавурові усіляко використовувати успіхи останнього для об'єднання країни навколо П'ємонту.

У зовнішній політиці був умілим та гнучким дипломатом, підтримував добрі стосунки з Францією на яку успішно опирався у боротьбі з Австрією. Саме завдяки французькій підтримці вдалося приєднати до Сардинського королівства більшу частину Північної Італії та Тоскани. Анексія королівства Обох Сицилій призвела до утворення об'єднаного Італійського королівства.

Джерела[ред.ред. код]

  • Перекладено з Італійської Вікіпедії