Кам'янець-Подільська фортеця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кам'янець-Подільська фортеця
Кам'янка
Кам'янець-Подільський замок
Кам'янець-Подільський замок
Статус: Державний історичний музей-заповідник
Країна: Україна Україна
Місце розташування: м. Кам'янець-Подільський
Географічні координати: 48°40′29″ пн. ш. 26°34′25″ сх. д. / 48.67472° пн. ш. 26.57361° сх. д. / 48.67472; 26.57361
Матеріал: камінь
Перша згадка: XI-XII століття

Кам'яне́ць-Поді́льська форте́ця (пол. Twierdza w Kamieńcu Podolskim, тур. Kamaniçe Kalesi, рос. Каменец-Подольская крепость) — фортеця у місті Кам'янець-Подільський (Хмельницької області України). Відома з XIV століття як частина оборонної системи міста Кам'янець, колишньої столиці Подільського князівства XIV — XV ст., Подільського воєводства XVXVIII ст., а далі Подільської губернії (17931924 pp.). Є складовою частиною Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець», що відноситься до «Семи чудес України».

Лянцкоронська Башта

Географічне положення[ред.ред. код]

Детальніші відомості про географічне положення фортеці та Смотрицький каньйон Ви можете знайти в статті Смотрицький каньйон.

Острів, на якому знаходиться фортеця, оточений каньйоном. По каньйону протікає річка Смотрич, яка своєю течією утворює петлю — обтікає навкруги високої гори і, не доходячи до свого річища на кілька метрів, повертає і тече далі. У тім місці, де Смотрич), обійшовши острів, утворює зі своїм річищем петлю, стоїть на розі, що утворюється двома ярами, Кам'янецький замок. З'єднується він з містом вузенькою смугою скелі, на якій збудований Замковий міст.

Історичні згадки[ред.ред. код]

Проблема датування[ред.ред. код]

Довгий час вважалося, що Стару фортецю було збудовано в другій половині 14 століття — першу в історії згадку про Кам'янецький замок маємо в грамоті від 7(15) січня 1374 року литовсько-руського князя Юрія Коріатовича, якою він за згодою свого брата Олександра Коріатовича надав кам'янчанам магдебурзьке право та прямо зазначив, що грамота дається «на замку» в Кам'янці. Цю позицію щодо литовських першопочатків замку, зафіксовану в популярних монографіях Євтима Сіцінського (1895), Олександра Прусевича (1915), повторили й радянські дослідники Петро Юрченко (1950), Тамара Будянська (1961).

Комплексні архітектурні дослідження Євгенії Пламеницької та Анатолія Тюпича у 1964–1982 роках, дослідження археологів на чолі з Іоном Винокуром у 1964–1969 роках дозволили значно поглибити історію кам'янецької фортеці та датувати її першопочатки 11—12 століттями (в обережніших версіях — кінцем 12 століття).

Якщо наявність давньоруського періоду в історії Кам'янецької фортеці не викликає сьогодні жодних заперечень у дослідників, то концепція Євгенії Пламеницької, яку нині розвиває та пропагує її донька Ольга Пламеницька, про дако-римські першопочатки замку, Замкового мосту та міста взагалі в 2—3 століттях наштовхнулася на досить сильну протидію істориків і археологів, зокрема Іона Винокура, Миколи Петрова.

Найдавніші описи замку[ред.ред. код]

Карта Фортеці 1672 року. Кипріан Томашевич
Карта Фортеці 1691 року
Камянецький замок до 1875.Дві замкові Брами: Красні Ворота на мості та Брама Станіслава Августа
Такими були всі башти фортеці. Повністю кам'яними. 1853

Найважливішими документами, які дозволяють досить рельєфно уявити, яким був замок у 15-16 століттях, є два його описи — 1494 року, коли замок передавали новому старості, та 1544 року, коли белзький каштелян Войцех Стажеховскі перевіряв роботи, які виконав у замку військовий інженер та архітектор Йокуб Претфус (Іов Претвич). Ці надзвичайно важливі документи виявив Александер Яблоновський, оприлюднив 1880 року перший опис, 1882-го — другий.

Замок має солідну будівельну історію. Навіть без дискусійного дако-римського періоду набігає, згідно з викладками Євгенії Пламеницької, аж 14 будівельних періодів (від 11 століття до початку 19 століття). Але, якщо говорити про час, коли замок набув вигляду, близького до звичного нам нині, то це середина XVI століття. Саме величезна робота, виконана під керівництвом Йокуба (Іова) Претфуса, надала замку того вигляду, якого він, попри всі перипетії, не загубив упродовж майже півтисячоліття. Саме опис 1544 року фіксує це вдало віднайдене обличчя замку — зрілої фортифікаційної одиниці.

Кам'янецький замок[ред.ред. код]

Опис давнішої Кам'янецької фортеці:
всі укріплення Кам'янця поділяються на дві категорії — замок і міські фортифікації. Самий замок складається з двох частин: старого замку з мурами та баштами,— і нового замку з земляними валами та ровами.

Фортеця була збудована до часів появи вогнепальної зброї, тому башти замку та міста були повністю кам'яними та мали кам'яні кронштейни і верхи. Сучасні дахи башт були прилаштовані, ймовірно, за часів російської окупації.

Старий замок[ред.ред. код]

На плані старий замок не має форми якоїсь правильної геометричної фігури; в загальному вигляді — це довгастий чотирикутник, що простягся на краю високого рогу гори від південного сходу до північного заходу. Ширина цього старого замку приблизно 50 м, довжина від півночі 135 м, від півдня — 160, а посередині 180 м. Площа замкового подвір'я приблизно ¾ гектари., а всієї площі з прибудуваннями 1,5 га.

Новий замок значно більший; на плані, в загальному вигляді, трапецієподібний з широким боком на північний захід. Ширина замку разом з валами сягає 250 м, довжина в напрямку старого замку приблизно 220 м. Площа земляного замку з усіма валами — приблизно 3 гектари. Весь замок — і старий, і новий — займає площу приблизно 4,5 гектари.

Старий мурований замок (1544 р.) оточений високими мурами, має 11 мурованих башт. В'їзд до замку зі сходу — з боку міста. Башти розставлено таким чином: по довжині замку з одного боку 4, з другого — 4, на західному боці на кінці 2 з'єднані башти і 1-а окремо з півночі коло річки.

Мур зі сторони Карвасар[ред.ред. код]

Коло башт: 1-ї — Папської, 2-ї, 3-ї, 4-ї — збоку скелі проходила стіна, фундамент якої було зведено на скелі; висота стіни сягала внутрішніх замкових стін, що були між цими баштами. Ця зовнішня стіна в цей час (1544 р.) будувалася; вона повинна була забезпечувати підступ до цих башт і взагалі до замку. Тепер зовнішня стіна є тільки біля перших двох башт. Зі сторони Карвасар замок був додатково оточений камяною стіною, в якій навпроти Ляської (Білої) башти була кам'яна дошка з вирізьбленим написом: sumptus, по сторонах pal pod, а внизу: MDCCLXL.

Башти Нову, Малу і Рожанку оточував подвійний рів.

Замковий міст на Польній брамі[ред.ред. код]

(не існує)

Міст був збудований давно, в 1544 році Іов Претвич будував тут нову браму. Біля Скальської брами були обороні вали і рів, через рів йшов дерев'яний розвідний міст, який опускався на кам'яні стовпи. Рів, в разі потреби, заповнювався водою. Міст існував перед 1820 роком. По мості можна було ввійти до «Нового замку» (земляного).

Старий замок в його сучасному вигляді був збудований для захисту від татарів, передні мури були зведені коштом папи Юлія II (Папська вежа), кам'янецького єпископа Якуба Бучацького (Ковпак), латинського архиєпископа Яна Ляського (Ляська), кам'янецького латинського єпископа Марціна Бялобжеского гербу Абданк[1] (Мартина Білобрезького) (Денна), куявського латинського єпископа Креслава з Курозвенок (Рожанка).

1. Папська (або Юлія)[ред.ред. код]

CoA della Rovere popes.svg
Ковпак
Тенчинська

Башта 5-типоверхова, стоїть на південно-східньому розі замку, над скелею, де внизу туляться хатки передмістя Карвасар. Ця башта внизу чотирибока; по середині восьмибока, на самім вершку кругла, покрита конусовим ґонтовим дахом, (зробленим літ 35 тому). Наверху башти з боку міста вставлено кам'яну таблицю з гербом і інсиґніями папськими. Кажуть, що то герб римського папи Юлія II (15031513 pp.), що призначив на ремонт Кам'янецького замку «данину св. Петра» (święto-pietrze, податок костьолів папі). В XVI ст. цю башту називали Папською, або Юлія.

На цій башті були в 19 ст. сліди великого гербу, на якому була папська тіара.

Над входом з подвір'я замку до підземеля на кам'яному арцабі був невелий герб, який зображав на полі вершника, над щитом була корона, по боках можна було прочитати букви :
Р. Р.
G. D.
Р.

Під час археологічних розкопок, які проводились у фортеці в 1959–1960 pp., під будинком, який поєднував Чорну та Папську вежі, була виявлена кімната пушкаря, поруч 57 кам'яних ядер. Через декілька метрів було виявлено гробницю князів Коріатовичів XIV ст., глибиною 8 метрів, яка була видовбана в скелі.

Коло цих башт — з боку скелі — йшла стіна, якої фундамент виведено було на скелі; висотою вона сягала до внутрішніх замкових стін, що були між цими баштами. Ця зовнішня стіна тоді (1544 р.) будувалася; вона повинна була забезпечувати підступ до тих башт, взагалі до замку.

На першому поверсі башти діє гончарна майстерня.


2. «Ковпак (колпак)»[ред.ред. код]

Herb Abdank.svg

Ковпак — башта, схожа на Тенчиньську: вона кругла з невеликими амбра­зурами в деяких місцях, кронштейнів нагорі нема. Покриття, як і на всіх південних баштах, конусове, ґонтове. З південного боку цієї башти на верху вставлена кам'яна таблиця з гербом (яким — важко розібрати, бо камінь вивітрився). На цій башті був герб, що мав в полі герб «Абданк», зверху біскупська шапка, по боках стрічка, желз і куля. В XVI ст. цю башту називали «Ковпак».

Друга башта з південного боку замку звалася «Ковпак»; вона також, як каже опис 1544 p., добре збудована на міцному фундаменті. Коло тої башти була над самою скелею давня й дуже зіпсована мала башта, призначувана для сторожі, щоб, коли нападатимуть вороги, охороняти дорогу, яка йшла тут з Хотеня.

3. Тенчинська[ред.ред. код]

Herb Topor.jpg

Тенчиньська башта кругла, має кілька амбразур. Нагорі збереглися кам'яні кронштейни; це показує, що на цій башті був такий зубчастий верх та, може? і покриття, як на Рожанці та Лянцкоронській баштах. Башта називалася в XVI ст. (опис 1544 р.) Тенчиньською.

«Тенчиньська» башта міцна, від свого фундаменту, закладеного на скелі, до половини висоти здавна обшита муром. (опис 1544 р.)

4. Ковчег (Ляська)[ред.ред. код]

POL COA Korab.svg
Ян Ляский
Марцін Бялобжеські (Martinum Białobrzeski)
Башта Рожанка

(Біла) Перша по цій лінії башта кругла з білим старовинним тинком. У XVI ст. називали її Ляцькою, або «Кораб (Ковчег) арцибіскупський». З південного боку башти на горі вставлено кам'яну плиту з гербом. В полі був ковчег (чаша), зверху біскупська шапка і хрест, поєднані стрічкою, з лівої сторони була кольчуга, з правої — меч. З подвір'я замку над входом до башти на кам'яних гарно оброблених арцабах вибито напис:

VERVS AMICVS EST RARIOR FENICE Вірний друг рідший за фенікса.

5."Денна"[ред.ред. код]

Herb Abdank.svg

До цієї «Нової» великої башти припирає (ніби підтримує) друга башта — вища, кругла (не зовсім правильної форми); в XVI в. вона звалася «Денною». У цій башті була колись римо-католицька каплиця св. архангела Михаїла, що її будував кам'янецький староста Миколай Бжеський (Микола Бреський) р. 1575, про що свідчить напис на внутрішній стіні башти. Зверху над написом була ще одна кам'яна стела з гербом, але її було спеціально вийнято зі стіни. Той напис Пшездєцкі (Прездецький) прочитав так:

Sacellum hoc consecratum est per reverendissimum Martinum Białobrzeski, Dei gratia episcopum Camenecensem et abbatet Genov. Quod reparavit generosus Nicolaus Brzeski de Brzescie terrarum Podoliae generalis capitaneas, ad laudem Dei Omnipotentis in titulum S. Michaelis Archangeli A. D 1575.

Накриття на цій Денній башті, як і на Новій, немає. В західному боці замку (коло башти Денної) були 4 порохові льохи, забезпечені міцними залізними дверима.

6. Нова[ред.ред. код]

Далі на західному кінці замкових мурів стоїть велика башта, що значно виступає з ліній стін півкругом. У ній є кілька амбразур на значній висоті, на самій горі, де мур попсувався, бо на башті немає покриття, видно стрільниці. В опису замку 1544 р. цю башту названо Новою, побудовано її в 1542 р. Коли 1672 року замок обложили турки, вони зруйнували його вибухом пороху, як це зазначено на плані 1672 р. Турки зразу після здобуття замку заходилися відновлювати цю башту.

==== «Мала» ====
(не збереглася)
Далі за круглою великою баштою Рожанкою лінія стін повертає на північний захід. Тут був довгий високий будинок. Зовнішня стіна того будинку завдовжки 45 м. По середині тої стіни виступає мур півкружжям: тут була башта, що називалася, за описом 1544 р. «Мала». Тепер цієї башти нема.

Далі від наріжної (Нової) башти в напрямку до міста стояли 2 башти: «Мала» і «Рожанська». Ці башти, також Ляцька й Нова, виходили до місцевости рівної, де не було ні скель, ні ярів, і через це коло тих башт були викопані широкі два рови для захисту цього боку замку від ворожих нападів. Коло Рожанської башти була брама (т. зв. Пільна) з мостом (певне з таким, що піднімався). Браму збудовано давно. Тоді, коли складався опис замку (1544 p.), архітект Іов Претфус будував нову браму; коло тієї нової брами стояла башта (т. зв. «Стара Рожанська»), дуже підупала; на ній не було жодної бійниці. Башту ту мали реставрувати, щоб вона захищала нову браму; у ній мав бути потайний хід до криниці. Далі за четвертою баштою була п'ята, що звалася «Нова», бо була збудована р. 1542. Ця башта стояла в західньому куті замку й була з'єднана з другою баштою, що ніби підпирала її з боку замку і звалася Денною (пол. Denna wieza). Ті башти з'єднувалися коридором з склепінням. На Денній башті на самій горі збудовано дерев'яну будку-сторожівню з 4-ма віконцями, — це була обсерваційна стійка, бо з цього пункту далеко було видно в бік Басарабії. Коли вороги підступали, ту будку легко було скинути. Також у баштах бійниці були закладені тонкими стінками, які можна було легко знищити, коли б треба було стріляти. (опис замку 1544 р.)


7."Рожанка"[ред.ред. код]

POL COA Poraj.svg

Рожанка башта на зовнішній вигляд зовсім така, як і Ляцкоронська: кругла, з таким верхом. З боку міста, з сходу, над вікном, обробленим тесаним камінням, вставлено кам'яну таблицю з таким написом.

TVRIS CRESLAI ЕРІ VLADISLAVI ENSIS HVIVS СА STRI FVNDATO RIS IMPENSSIS EST FINITA 1505

Цей напис дослідники кам'янецької старовини пояснювали так, що фун­датором цієї башти був Креслав з Курозвенок — латинський біскуп Вроцлавський або Куявський (1503 p.). Опис 1544 р. говорить, що цю башту збудовано давно й називано її тоді «Рожанка». Може бути, що збудовано її коштом латинського єпископа Креслава в кінці XV або на початку XVI ст. і реставровано в 1707 р.

Лянцкоронська

8. «Водна»[ред.ред. код]

Нижче од того місця, де була брама короля Станіслава Августа, стоїть коло річки башта, з'єднана з будуваннями колишньої брами. Збудовано її в XVI ст. і називалася вона «Водна». В ній колись було приладдя для подачі води з криниці чи з річки до замку.

9. Третя башта значно менша стоїть ніби на стіні, на віддаленню від Ляцкоронської башти 20 м.

10. Ляцкоронська[ред.ред. код]

Башта кругла, велика, 3-поверхова, має конусовиде цегляне накриття з широким, значно випнутим над стінами ґзимсом з арочками, що спираються на кам'яні кронштейни. В деяких місцях цієї башти ще тримається старовинний тинк. Під вікном другого поверху з східнього боку башти вставлено кам'яну таблицю з гербом. В опису 1544 р. ця башта називалася Ляцкоронською, або другою Ляцькою. Окрім башт, стін та льохів у замку були різні будинки житлові та господарчі (коло брами міської та башти Лянцкоронської) був дім, де жив староста; далі в напрямку до брами Пільної були лазня та стайня.

На цій башні 19 ст. були помітні залишки гербу, який мав в полі молоток, зверху біскупську шапку.

11. Колодязь[ред.ред. код]

Ця так звана вежа прикриває вирубаний в скалі колодязь, глибиною біля 50 аршинів і шириною 7,5 аршинів. На двох рівнях були влаштовані колеса, які приводили в рух людською силою. Перша башта праворуч від воріт замку значно виходить за лінію стін на розі. Вона п'ятибока, вкрита пірамідальним ґонтовим дахом. На цій башті з сходу на кам'яній таблиці вирізано такий напис:

1544. DEVS TIBI SOLI GLORIA.
IOB PRAET. ARCHITECTOR

З боку міста в замку по лінії замкових стін були, крім Рожанської башти, ще «Лянцкоронська» або «Друга Ляцька», проти неї над скелею башта «Водна», в кінці замку «Чорна» башта. При в'їзді до мосту, що з'єднував замок з містом, була також башта (розібрана російським урядом). В замкових баштах мало не всі двері, вікна та бійниці були облицьовані тесаним камінням. (опис замку 1544 року)

Брами замку[ред.ред. код]

Сам замок мав дві Брами: Польну та Скальську на шляху до Скали (Подільської) і Міську (зі сторони міста).

Брама Станіслава Августа — Замкові ворота (Зруйнована російським урядом).

Брама Польна
Замковий міст 1781
Брама замку

Проти Рожанки стояла поперек дороги мурована брама з трьома арками реставрована в 1771 р. На південному боці брами, з боку міста над середньою аркою було витесано з каменю королівську корону з шифром короля Станіслава Августа: S. A. R. P., а нижче був такий напис:

OPTIMVS PRINCEPS IN PACE BELLO PROSPICIENS SECVRITATI PVBLICAE MDCCLXXI
Мудрий господар серед миру забезпечує від війни громадський спокій, 1771 р.

На другім боці брами був напис, а під ним на вирізано:

FELIX REGNVM QVOD TEMPORE PACIS TRACTAT BELLA Щаслива держава, яка в часи миру готується до війни.

Браму цю знищено в 1876 р. для вигіднішого проїзду. Ці ворота були з'єднані з Водною башнею.

Трохи далі в напрямку Нового замку, була брама чи ворота і в давні часи, в XV–XVI ст.; називалася та брама Польною, бо стояла вона з боку замку від поля, а також Скальською, бо стояла з боку замку Скальського (м. Скала на Збручі).

Новий замок[ред.ред. код]

Далі за старим мурованим замком у північно-західньому напрямку підносяться високі вали земляного т. зв. Нового замку, збудованого на початку XVII ст. Цей земляний замок, як вже було завважено, має форму приблизно трапеції, якої широкий бік лежить на північному заході, а вужчий бік припирає до старого замку. Вали, що йдуть по контуру замку, подвійні і між ними йдуть широкі та глибокі рови, обкладені по боках тесаним камінням. Під ва­лами були порохові льохи та каземати, або приміщення для людей і складів запасів. Вали й рови тепер де-не-де попсовані. Ці будування зроблено під доглядом інженера Теофіла Шемберга.

Святині Замку[ред.ред. код]

В замку були : Покровська церква (заснована Коріатовичами), Костел Св. Станіслава, Каплиця Св. Михаіла (в Денній башні 1575 р.), Лютеранська каплиця


Замковий міст[ред.ред. код]

Замок в той час з'єднувався з містом вузькою смугою чи хребтом, що посередині знижався, де й був міст. Міст, що з'єднує замок з містом, намальовано на плані 1691 р. та 1672 р. з 3-ма високими арками. Ймовірно, за російського уряду був повністю «зашитий».

Міські укріплення[ред.ред. код]

Башта Гончарна

Місто, як вже було зауважено, являло собою теж фортецю, обведену сторчовими скелями та зміцнену мурами там, де треба було забезпечити слабші місця. По різних місцях на краях міста над скелями стояли башти. З них тепер зосталося 4: одна на західному боці міста і три на східному, з яких одна велика стоїть над скелею біля великої синагоги. Всі круглі башти мали загострені кам'яні верхи з кам'яними кронштейнами.


Башта Гончарна[ред.ред. код]

вул. Вали

Башта Гончарна знаходиться в південно-східній частині міста на високому скелястому березі р. Смотрич. Вона була споруджена в 1583 році на кошти цеху гончарів. Із зовнішньої сторони башта мала п'ять ярусів, а з сторони міста — три, діаметром 13 м. До кінця XIX століття на ній був гостроверхий кам. дах з зубцями. Споруджуючи її, використали найновітніше на той час досягнення західноєвропейського фортифікаційного мистецтва — влаштування парапету зі зрізом. Верхні її бійниці були пристосовані для артилерії, а нижні — для ручної зброї: мушкетної та пістольної. В 1699 році проводилася реконструкція башти. В 1960-61 роках вона була реставрована. Одночасно проводилася перебудова чотириповерхової споруди, що стоїть поруч з баштою. Тепер тут ресторан «Стара фортеця».

Башта Різницька[ред.ред. код]

вул. Вали

Башта Різницька знаходиться в південно-східній частині міста на високому скелястому березі р. Смотрич. Вона невелика, прямокутна. Зі сторони міста башта мала два яруси, а з зовнішньої сторони три яруси. Назву отримала від цеху ремісників. В кін. XVII ст. в башті були зруйновані перекриття і дах. В кін. XVIII почав руйнуватися верхній поверх. В кін. XVIII від башти залишився тільки перший поверх, який російська влада засипала. Руїни башти видно зі сторони яру.

Кравецька башта[ред.ред. код]

вул. Вали

Кравецька башта знаходиться в південно-східній частині міста між Гончарською та Різницькою. В кін. XVIII її називали Слюсарною, а з 50-х XX ст. — Різницькою. Башта кругла, діаметром 11 м. Стоїть на квадратній платформі, яку видно тільки зі сторони яру. Загальна висота трьох ярусів 12,5 м. Товщина стін на рівну другого ярусу 1,7 м. В першому ярусі розташовані 4 бійниці, на другому — 7, на третьому — 3. В півд-зах. стіні розташована поярусно опалювальна система. Перекриття не збереглося. З півдня та півночі біля башти знаходяться залишки міських оборонних мурів.

Окрім того були окремі фортифікації при в'їздах до міста. Таких в'їздів було три:

  • один з боку замку — Замкова брама з 19 ст.
  • на північному боці міста — Ляська брама.
  • південному боці міста, де острів, на якому стоїть місто, мав похилість і де можна виїхати на нього — Руська брама.

Три Брами міста[ред.ред. код]

Місто мало три брами : Ляську (Польську) з Вітряними воротами, Руську, Замкову з Красними воротами зі сторони замку


Замкова брама[ред.ред. код]

Замкова брама складалася з Міських воріт та Красних воріт (кругла башта на мості зі сторони замку),Тріуфальних воріт (Брама Станіслава Августа). В'їзд з боку замку був забезпечений самим замком, але при в'їзді до міста було ще над скелями виведено мур з баштою, через який треба було проїжджати, як вже сказано.

Красні ворота

Зі сторони міста стіна була пофарбована в червоний колір. Ці ворота мали залізну решітку, яка опускалася зверху. Ворота також були пофарбовані в червоний колір. За Красними воротами дорога розходилася : ліва дорога вела до замку, а права до Замкових воріт (Брама Станіслава Августа), які могли би називатися Тріумфальними воротами. За замковими воротами дорога знову ділилася на дві частини : одна вела в передові укріплення між високими земляними валами обкладеними тесаним камінням, а інша на Підзамче.

Міські ворота

Являли собою чотирикутний бастіон з бійницями на всі сторони. А проти самого мосту та в'їзду до міста стояв бастіон, або велика й ширша башта. Цей бастіон притулявся до верхньої площі гори, де стоїть місто; побудувала його кам'янецька вірменська громада, як це зазначено в напису на плані 1684 р. Коли Кам'янецьку фортецю було скасовано, то той бастіон засипали землею і зробили з нього терасу так званого Старого бульвару. Проти мосту з боку міста накреслено 1684 п'ятикутний бастіон, що про нього в експлікації сказано: "насип для військових машин (гармат), що збудувала вірменська нація з тесаного каменя.

Ляська брама[ред.ред. код]

POL Kamieniec Podolski COA.svg
Podole08.jpg
Комплекс Польської брами. Верхні ворота Польської брами. Старий в'їзд в місто.
Нижні ворота Польської брами. Аркадний міст.
В'їзд в Руську браму.
Podole11.jpg

Комплекс Польської брами складався з: Нижньої брами (п'ять башт і аркадний міст біля річки Смотрич), Середньої брами, Верхньої брами (Вежа Баторія, Вітряні ворота). Від Нижніх до Верхніх воріт йшов мур.

1. Нижня брама

Внизу переїзд через річку захищали п'ять башт, що стояли коло річки: три на правому березі, з боку міста, і дві на другому боці річки. На плані Кам'янця 1672 р. видно, що в Лядській брамі через річку був збудований на мурованих арках якийсь ніби коридор для переходу — шлюзова система. Через р. Смотрич йшов аркадний міст, на якому був змурований перехід зі стрільницями, що мав ще одну башту. Під Нижньою брамою сиділи в минулі часи лірники та оспівували славні часи на Поділлі.

2. Середні ворота Польської брами.

З чих воріт збереглися два стовпи, на них були гербові таблиці. На одній був герб з сонцем і латинський напис:

PAL. — POC та літери А. О.І

на іншій плиті двоголовий орел і дата 1832. Ці стовпи стояли на місці Середніх воріт та були зруйновані російською владою, гербова плита з сонцем була витягнута з воріт, та на ній стерли напис, як такий, що не відповідав духу російської влади.

3. Верхня брама

Кам'янецький староста Матвій Влодек (пом. 1570) за часів короля Сигізмунда II Августа збудував оборону вежу міста, яку пізніше назвали: Баторія (1585). Вітряна брама була основним в'їздом в місто.

Польська Брама була поєднана з Вежою Баторія (Королівською). Складалася брама з будинку в якому був в'їзд до міста. Будинок мав три башти: одна на міській стіні, одна посередині для в'їзду і інша — біля ріки. В Ляській брамі була каплиця, в якій був образ св. Анни. Російський уряд за часів губернатора Горохольського наказав підірвати бастіон на якому стояла Вежа Баторія і розібрати Ляську Браму.

Від нижніх башт дорога йшла на гору по убіччю під захистом муру, що був з боку провалля, а на верху гори треба проїздити через ворота, так звану Вітряну браму. Біля тих воріт стоїть величезна башта Баторіева, або «Семиетажна». Над Вітряною брамою з боку міста прибито таблицю з таким написом:

A.D. 1585 PER STERH. BATORY R. P.
CONDITYM
STANISLAO AVGVSTO
REGNANTE POLONIS
RESTAVRATVM ET AVCTVM
A. D. 1785.

На чавунній дошці повернутій до кармелітської вулиці був такий напис на латині:

Sub avspicio Serenissini as Potentissimi Principis
Augusti III
Regis Poloniae Magniq: Ducis Lithuaniae
Ac Principis Haereditarii Saxonlae Electoris
illustrissimus Dominus Losephus A Potok
Potockl
Casteianus Cracoviensis
Supremus Exercitium Regnl Dux
Hoc opus incerpit erigere
Postquam Desiit vivere
Filius iIlustrisim, Dns: Stanisia A Potok
Potockl
Palatinus et Generalis Terrarum Kioviae
Tam ductus Gloriae Parentis sul
Quam Amore Patriae
Hoc opus finivit.
Per C.DahIke Goloneilum cor. Artil. Regni
et Prim: Praefect: Archit; Militaris. Anon Domini MDCCLIII.

Руська брама[ред.ред. код]

Брама Руська, оберігала вїзд до міста. В 1717 р. реставровано Руську браму.

1. Нижня брама

Нижня брама мала чотири вежі поєднані між собою будинком зі стрільницями. Дві башти були біля скали, одна біля ріки Смотрич і навпроти через ріку ще одна башта. На Руській брамі було дві кам'яні таблиці з гербами: Св. Георгій і іний, не зовсім чіткий (можливо вовк). З південного боку міста був третій в'їзд — так звана Руська брама. Ця брама коло річки внизу була збудована в XVI ст. і складалася з чотирьох башт, що з'єднувалися стінами та фортифікаційними будинками. Проїзд ішов через башту і закривався дерев'яною лядою, що спускалася зверху башти. Руські ворота за потребою закривалися дубовою дерев'яною решіткою, яка опускалась за допомогою блоків з простінків другого поверху башти. Механізм цей існував до кін. XX ст. Ця ляда була ще недавно (до 1922 р.) але тепер її немає. Коло проїзду на стіні будинку з боку міста була кам'яна таблиця з таким написом рельєфними літерами:

НЕС PORTA REGIE MAIE STATIS IMPEN SIS IN VIGILIA TRIVM REGVM ERECTA 1717. Ці ворота реставровано королівським коштом напередодні трьох королів (Водохреща) 1717 р.

Коло тої таблиці було вмуровано 2 кам'яні таблиці з рельєфними гербами: на одній св. Юрій на коні який перемагає Змія (герб міського магістрату), а на другій ніби герб «Задора». Ці три таблиці тепер зберігаються в Кам'янецькому Історично-Археологічному музеєві.

В іншому місці брами на таблиці вибито герб Польщі — одноголовий орел і напис: A. D. 1770.

3 На башті, що стоїть над самою річкою, є напис, але його важко прочитати, тільки можна помітити 1527.

2. Верхня брама

Верхні ворота Руської брами. На горі, куди йшла дорога від Руської брами до міста, були ворота в стіні, як видно з плану 1684 p., але ворота й стіна не збереглися до наших часів. Ці ворота певне знищено, коли в XVIII ст. будували великі будинки для військових казарм («кошари»), де потім містився військовий шпиталь.

3. Від Руської Брами йшла вулиця оточена по боках мурами зі стрільницями до міста. Брама була між стінами. На даний час непогано збережена. Над Руською брамою на скелі стоять руїни чотирикутного бастіону, що охороняв ту браму. Від того бастіону по-над скелею йдуть міські стіни — з одного боку до в'їзних воріт та Турецького мосту, з другого боку — до «кошар».

В половині 18 століття деякі фортифікаційні роботи провадилися під керівництвом інженера Дальке. В 1761—1762 pp. значні поправки замкових і міських оборонних будинків робилися під доглядом Стефана Маковецького (будування стіни коло Баторієвої башти та стін у замку). В 1765 р. король Станіслав Август пожертвував із своїх коштів чималу суму на ремонт Кам'янецьких фортифікацій, про що на пам'ять було вибито навіть медаль.

За часів російської влади зруйновано: Верхню, Нижню i Середню Польську браму, Скальські та Польні ворота, Браму Станіслава Августа, Червоні ворота, Міські ворота. Кам'янецьку фортецю скасовано в 1812 р.

Основні історичні події[ред.ред. код]

За деякими теоріями дакське місто — Клепідава.

В XII ст. входив до складу Галицького князівства.

В 1196 Мстислав Мстиславович (син Мстислава Хороброго) і Володимир Галицький воювали з волинським князем Ростиславом Мстиславовичем взяли в полон багато людей в околицях Кам'янця.

В 1199 Кам'янець був взятий в облогу союзниками половецького хана Котяна: чернігівського, сіверського, пінського i туровського і угорського королевича Андріяна. Завдяки Данилу Романовичу вони відступили від міста.

1220 Кам'янець належав Данилу Романовичу.

1374 — перша письмова згадка про фортецю. Замок разом з обнесеним мурами та башнями містом отримав Магдебурзьке право за часу його засновника Юрія Коріатовича, що був через короткий час отруєний молдавськими боярами в своїй столиці Сучаві.

Фортеця в усі часи була неприступною.

1393 Вітовт взяв фортецю, тільки завдяки суперечкам серед кам'янецької залоги.

Влітку 1502 року в замку перебував львівський та генеральний Руський староста Станіслав Ходецький, який докладав зусиль для його зміцнення, забезпечення озброєнням, амуніцією. 1509 року фортеця витримала облогу військ молдавського господаря Богдана ІІІ Сліпого; одним з командувачів був Станіслав Ходецький.[2]

1621 замок був в облозі Султаном Османом.

18 серпня 1672 турки в кількості 300 000 під доводом Великого Візира взяли Кам'янець в облогу.

29 серпня 1672 За невідомих обставин була висаджена в повітря Нова Башта замку. Замок за невідомих обставин капітулював, комендант фортеці Геклінг, як протест тому, що сталося висадив себе в повітря разом з 800 ін., серед них був і Володийовський. Після цього було розпочато суд у справі здання фортеці туркам, який невідомо чим закінчився. Разом з турками був i Дорошенко з козаками. Король Ян Казимир після отримання цієї прикрої новини помер у Франції. Турки вивезли з міста цінних речей на 100 возах до Істамбула. В тому числі архіви міста, які пізніше вдалося відкупити та спроваджено їх в Львів, де вони до сьогодні перебувають. В місті були закриті всі церкви та костели, головні з них обернені на мечеті.

15.05.1699 розорене місто з замком було повернуто.

1812 за указом російського уряду фортеця була скасована і ніхто більше не дбав про її підтримання.

1840 царським урядом був введений податок в Подільській губернії, за рахунок якого замок мав бути перебудований під в'язницю.

1876 царським урядом знищено Браму для вигіднішого проїзду.

Крайня права — Нова (Велика) вежа.

1 серпня 2011 обвалилася частина Нової (Великої) вежі — найбільшої башти Кам'янецької фортеці.[3]

Нову вежу у 1544 до зовнішнього боку Старого замку добудував український військовий інженер і будівничий Йокуб Бретфус (Іов Претвич). Була зруйнована 1672 під час турецької облоги і реставрована швидкими темпами турками.

Коменданти[ред.ред. код]

Коли 1699 року Поділля разом із Кам'янцем-Подільським після 27-річного перебування під владою Османської імперії повернулося до Речі Посполитої, для Кам'янець-Подільської фортеці стали призначати особливих комендантів. Ними за часів належності Поділля до Речі Посполитої (у 1699–1793 роках) були

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — T. 1. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728.— S. 80 (пол.)
  2. Władysław Pociecha. Chodecki Stanisław, h. Powała (†1529) / Polski Słownik Biograficzny.— Kraków: PAU, 1937.— t. III/1, zeszyt 11.— S. 352. (пол.)
  3. Українська правда, Історична правда.
  4. Сецинский Е. Город Каменец-Подольский: Историческое описание. — Киев, 1895. — С. 87.

Література[ред.ред. код]


  • Станіславська Людмила. Стара фортеця. — Кам'янець-Подільський, 2002. — 56 с.
  • Пламеницька Ольга. Кам'янець-Подільський. — К.: Абрис, 2004. — 256 с.
  • Седак Олександр. Кам'янець-Подільський замок // 100 найвідоміших шедеврів України. — К.: Автограф, 2004. — С. 273—279.
  • Будзей Олег. Вулицями Кам'янця-Подільського. — Львів, 2005. — С. 89—97.
  • Шубарт, Павло. Пізнай свій край, або Україна чудесна// Чорноморські новини, 2007. — № 114-115.

Посилання[ред.ред. код]