Кам'янець-Подільський котел

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кам'янець-Подільський котел
Проскурівсько-Чернівецька операція
Дніпровсько-Карпатська операція
OEF-map-8.jpg
Карта операції, в ході якої 1-а танкова армія Губе потрапила в оточення. 1944
Дата: 25 березня15 квітня 1944
Місце: Хмельницька область
Результат: перемога радянських військ; прорив оточених німецьких військ з «котла»
Територіальні зміни: визволення території Хмельницької області
Сторони
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
SU Жуков Г. К.
SU Баданов В. М.
SU Рибалко П. С.
SU Катуков М. Ю.
SU Москаленко К. С.
SU Журавльов Є. П.
SU Красовський С. Я.
SU Конєв І. С.
SU Москаленко К. С.
SU Трофименко С. Г.
SU Горюнов С. К.
Третій Рейх Е. фон Манштейн
Третій Рейх Г.-В. Губе
Третій Рейх Г.Брайт
Третій Рейх К.фон дер Шевалеріе
Третій Рейх Ф.Шульц
Третій Рейх В.Нерінг
Третій Рейх Й.Гарпе
Третій Рейх В. Венк
Військові формування
SU 1-й Український фронт
* 1-а танкова армія
* 4-а танкова армія
* 3-я гвардійська танкова армія
* 1-а гвардійська армія
* 18-а армія
* 38-а армія
* 2-а повітряна армія

2-й Український фронт
* 40-а армія
* 27-а армія
* 5-а повітряна армія

Третій Рейх Група армій «Південь»
* 1-а танкова армія
** III-й ТК[1]
** XXIV-й ТК
** XXXXVI-й ТК
** LIX-й АК

* 4-а танкова армія
** 2-й танковий корпус СС
Військові сили
~ 500 000 ~ 200 000
Втрати
СРСР Військові втрати:
н/д
399 танків та САУ
280 гармат та мінометів
Третій Рейх Військові втрати:
14 242 о/с
(5 878 загиблих та зниклих безвісти)[2]

Кам'янець-Подільський котел — наступальна операція радянських військ на території Хмельницької області під час Дніпровсько-Карпатської стратегічної наступальної операції, яка мала за мету оточення та знищення німецької 1-ої танкової армії генерала Г.-В. Губе.

Навесні 1944 року в результаті проведення масштабних Проскурівсько-Чернівецької та Умансько-Ботошанської наступальних операцій війська 1-го (маршал Радянського Союзу І. С. Конєв) та 2-го Українських фронтів (маршал Радянського Союзу Жуков Г. К.) прорвалися у Західне Поділля й утворили загрозу оточення великого угруповання німецьких військ північніше міста Кам'янець-Подільський.

23 березня передові частини 1-ої радянської танкової армії звільнили Чортків, 24 березня з ходу форсували річку Дністер, 29 березня — річку Прут і звільнили Чернівці. Радянська 4-а танкова армія, здійснивши обхідний маневр із заходу, 26 березня оволоділа Кам'янець-Подільським. 3-я гвардійська танкова армія вийшла в район Кам'янець-Подільського із сходу. Таким чином, 1-а танкова армія Вермахту була відсічена від 4-ої танкової армії, а з виходом правофлангових з'єднань 2-го Українського фронту до Хотина виявилася оточеною на північ від Кам'янця-Подільського. В «котлі» опинилося значне угруповання ворожих військ (9 танкових та 10 піхотних дивізій, кілька окремих танкових та артилерійських формувань, загальною чисельністю до 200 000 чоловік).

Однак недостатня кількість сил, особливо танків, у 1-му Українському фронті не дозволила створити суцільний внутрішній фронт оточення, швидко розчленувати і знищити угруповання супротивника.

7 квітня війська німецької 1-ї танкової армії в районі Бучач (100 км на захід Кам'янець-Подільського) з'єдналися з військами німецької 4-ї танкової армії, що наносили контрудар на південь від Львова, таким чином успішно завершивши прорив. У ході прориву з оточення 1-а танкова армія зазнала досить невеликі втрати — 5 878 загиблими та зниклими.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. У складі корпусу був 509-й важкий танковий батальйон
  2. BA-MA Rh-1/371