Кам'яновугільний період

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кам'яновугільний період
Хронологія 358.9–298.9 млн років тому
Blakey 300moll.jpg
Середня концентрація кисню (O2) впродовж періоду бл. 32.5 %[1]
(163 % від сучасного рівня)
Середня концентрація вуглекислого газу (CO2) впродовж періоду бл. 800 ppm[2]
(В 3 разів більше доіндустріального періоду)
Середня температура поверхні впродовж періоду бл. 14 °C[3]
(На 0 °C вище сучасного рівня)
Рівень моря (вище або нижче сучасного рівня, в метрах) Зменшився з +120 м вродовж Міссісіпію до сучасного рівня моря, потім постійно зростав до +80 м до кінця періоду.[4]

Кам'яновугільний період (система), часто Карбон (рос. каменноугольная система (период), карбон, англ. Carboniferous System англ. Carbonian нім. Steinkohlensystem n (Periode f), Karbon n, Kohlenzeit f) — п'ятий період палеозойської ери. Підстилається девонською і покривається пермською системами.

Таким чином, тривав від кінця Девонського періоду, приблизно 345 млн до початку Пермського, 280 млн. (ICS 2004). Відклади, які визначають початок і кінець періоду, добре ідентифіковані, але точні дати досить невизначені. Тривав 65-70 млн років.

Назва[ред.ред. код]

Означення «кам'яновугільний» походить від значних шарів кам'яного вугілля, що сформувалися в Західній Європі впродовж цього періоду. Перша третина періоду називається Міссісіпською епохою, а решта — Пенсільванською. Протягом цього періоду виникли хвойні дерева.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

У карбоні відбулися значні гороутворювальні рухи й пов'язані з ними регресії моря, що чергувалися з широкими трансгресіями. Були поширені комахи й земноводні, з'явилися рептилії, у морях переважали безхребетні. Великого розвитку набула наземна рослинність (лепідодендрони, сигілярієві, деревоподібні папороті тощо). З їхніх решток утворилося кам'яне вугілля.

Відклади, що утворилися впродовж кам'яновугільного періоду, становлять кам'яновугільну систему. Кам'яновугільна система названа за значним поширенням покладів викопного вугілля. Їхні поклади у карбоні становлять близько 25% загальних світових запасів. Вугільні басейни і родовища карбону широко представлені в Європі й Північній Америці, де сконцентровано понад 80% загальних геологічних запасів вугілля цієї доби.

Рослинність кам'яновугільного періоду

Корисні копалини[ред.ред. код]

Основні вугільні басейни — в Україні — Донецький і Львівсько-Волинський. В Азії — Кузнецький, Карагандинський, Екібастузький і Тунгуський та інші.

З відкладами карбону пов'язані найбільші в Європі басейни: Південному Уельсі, Ланкаширі, Нортумберленді, Кенті — у Великій Британії, Астурійський — в Іспанії, Валансьєн — у Франції, Льєж і Кампін — у Бельгії, Нижньорейнсько-Вестфальський (Рурський) — у ФРН, Верхньосілезький — у Польщі, Остравський — у Чехії.

В Північній Америці з пенсильванськими товщами пов'язане найбільше вугленакопичення (Аппалачський, Ілінойський, Пенсильванський, Мічиганський, Техаський басейни).

У відкладах кам'яновугільної системи зосереджено багато різних руд осадового та магматогенного походження: бурі залізняки, боксити, вогнетривкі глини, руди поліметалів, нерудні корисні копалини.

Підрозділи кам'яновугільної системи[ред.ред. код]

Кам'яновугільний період, згідно з прийнятими рішеннями Міжнародної стратиграфічної комісії, поділяють на 2 підсистеми, 3 відділи і 7 ярусів. Водночас у Західній Європі прийнятий поділ на 2 відділи та 5 ярусів. Нижче наведена порівняльна таблиця підрозділів кам'яновугільної системи.

  Західна Європа ICS[5]
Система Підсистема/Відділ Ярус Підсистема/Відділ Ярус Вік, млн. років тому
Пермська молодша
Кам'яновугільна Сілезька Стефанійський Пенсильванська/
(середній і верхній відділи)
Гжельський 299.0–303.9
Вестфальський Касимовський 303,9–306,5
Московський 306.5–311.7
Башкирський 311.7–318.1
Намюрський
Міссісіпська/
нижній відділ
Серпуховський 318.1–328.3
Динантська Візейський Візейський 326,4–345,3
Турнейський Турнейський 345,3–359,2
Девонська древніша


Примітки[ред.ред. код]

  1. Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg
  2. Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png
  3. Image:All palaeotemps.png
  4. Haq, B. U. A Chronology of Paleozoic Sea-Level Changes // Science, 322 (2008) (5898) С. 64–68. — Bibcode:2008Sci...322...64H. — DOI:10.1126/science.1161648. — PMID:18832639.
  5. Gradstein et al. (2004)

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Карбон
Міссісіпій (ранній) Пенсильваній (пізній)
Турне | Візе | Серпуховій Башкірій | Московій | Касімовій | Гжелій
Геологія Це незавершена стаття з геології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.