Канада
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Канада |
|||||
|
|||||
| Девіз: «A Mari Usque Ad Mare» «Од моря по море» |
|||||
| Гімн: O Canada (О Канадо) | |||||
| Столиця | Оттава 45°24′ пн. ш.; 75°40′ зх. д. |
||||
|---|---|---|---|---|---|
| Найбільше місто | Торонто | ||||
| Офіційні мови | англійська мова, французька мова | ||||
| Державний устрій | Конституційна монархія | ||||
| - Монарх | Єлизавета II (королева Великобританії) | ||||
| - Генерал-губернатор | Мікаель Жан | ||||
| - Прем'єр-міністр | Стівен Гарпер | ||||
| Незалежність | Канадська конфедерація | ||||
| - Британський північноамериканський акт | 1 липня 1867 | ||||
| - Канадський акт | 7 квітня 1982 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 9 984 670 км² (2) | ||||
| - Води (%) | 8,92 | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 2007 р. | 32 623 340 (36) | ||||
| - перепис 2006 р. | 31 612 897 | ||||
| - Щільність | 3 2/км² (219) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2005 р., оцінка | ||||
| - Повний | $1,105 трильйонів (11) | ||||
| - На душу населення | $34 273 (7) | ||||
| ІРЛП (2006) | |||||
| Валюта | Канадський долар (CAD) |
||||
| Часовий пояс | (UTC-3,5 — 8) | ||||
| - Літній час | (UTC-2,5 — 7) | ||||
| Домен Інтернет | .ca | ||||
| Телефонний код | +1 | ||||
Канада (англ. Canada, [ˈkænədə], фр. Canada, [kanaˈda]) — країна, що займає північну частину Північної Америки, займаючи майже половину площі континенту та простягаючись від Атлантичного океану на сході до Тихого океану на заході. Це друга за площею країна світу[1], поступаючись лише Росії. Канада межує зі Сполученими Штатами Америки на півдні та північному-заході та має морські кордони з Францією (о-ви Сен-П'єр і Мікелон) і Данією (о. Гренландія).
Територія, на якій зараз розташована Канада, була заселена її корінним населенням понад 25 тис. років тому. Починаючи з 15-го століття, британські та французькі експедиції спершу досліджували, а потім одночасно почали заселяти атлантичне узбережжя країни. В 1763 році, проте, після семи років війни, Франція позбулася майже усіх своїх колоній у Північній Америці, включаючи Канаду. У 1867 році, внаслідок об'єднання трьох Британських північноамериканських колоній, Канада сформувалася як федеральне утворення чотирьох провінцій у статусі британського домініону[2][3][4]. Після цього настало територіальне розширення Канади, і отримання нею стасу автономії від Об'єднаного Королівства, зазначене у Вестмінстерському статуті у 1931 році, яка закріпилась Канадським актом 1982 року, котрим назавжди розірвано залишки правової залежності від Британського парламенту.
Канада є федерацією у складі десяти провінцій і трьох територій, за типом уряду парламентською демократію і конституційною монархію, з королевою Єлизаветою II в якості глави держави. Це багатомовна і багатокультурна країна, в якій на федеральному рівні визнано дві державні мови — англійську та французьку. Будучи технологічно і промислово розвиненою країною, Канада має диверсифіковану економіку, яка у значній мірі базується на багатих природніх ресурсах країни і на торгівлі, у першу чергу зі Сполученими Штатами Америки, з якими Канада має давні і складні стосунки. Канада є членом Великої Вісімки, НАТО, Британської Співдружності, Франкофонії, і Організації Об'єднаних Націй.
Зміст |
[ред.] Етимологія
Назва «Канада» походить від слова kanata, що означає «селище» або «поселення». У 1535 році корінні жителі сучасного міста Квебек вживали це слово для назви селища Стадакона (Stadacona)[5]. Пізніше Жак Картьє використовував слово Canada для позначення не лише даного селища, але й прилеглих до нього територій. У 1545 році в європейських книжках та мапах весь даний регіон почали називати Canada[6].
З початку 17-го століття частина Нової Франції, у тому числі землі вздовж річки Св. Лаврентія і північних берегів Великих озер, також почали називати «Канадою», а згодом цей регіон був розділений на дві британські колонії, Верхню Канаду і Нижню Канаду, доки у 1841 році вони знову не були об'єднані у одну провінцію Канада. За часів Конфедерації, у 1867 році, назва Канада була прийнята в якості правової назви для нової країни[7], і країні було надано статусу домініону з назвою «Канада»[8], а термін «Домініон Канада» був у загальному вжитку до 1950-тих років. Пізніше, після того, як Канада отримала політичну незалежність від Великої Британії, федеральний уряд все частіше почав використовувати назву «Канади» на державних документах і договорах, у наслідок цього в 1982 році головне національне св'ято країни було перейменовано з «Дня Домініону» на «День Канади».
[ред.] Історія
Традиції перших націй та інуїтів стверджують, що корінні жителі проживали на цих землях із незапам'ятних часів, у той час, як результати археологічних розкопок підтверджують наявність у північному Юконі людей ще 25 000 років тому, а в південній частині Онтаріо 9 500 років тому.[9][10] Першими європейцями, які з'явились на території сучасної Канади, були вікінги, які на короткий час колонізували Л'Анс-о-Медоуз навколо AD 1000; після провалу спроби створення у цій місцевості колонії, європейці тривалий час не здійснювали спроб колонізувати територію Північної Америки, аж до 1497 року, коли Джон Кабот почав досліджувати для Англії атлантичне узбережжя Канади [11], наступним був французький дослідник Жак Картьє у 1534 році.[12]
Французький дослідник Самуель де Шамплен прибув на ці території у 1603 році, і створив перше постійне європейське поселення на території Порт Рояль в 1605 і Квебек-сіті у 1608. Пізніше вони стали столицями Акаді і Канади, відповідно.
[ред.] Географія
Канада займає більшу частину півночі Північної Америки. Вона має загальний сухопутний кордон з США на півдні і на північному заході (між Аляскою і Юконом) і протягнулася від Атлантичного океану на сході до Тихого на заході і Північного Льодовитого на півночі. Вона також має морську межу з Францією (острови Сен-П'єр і Мікелон) і Данією (острів Гренландія). Найпівнічніше поселення в Канаді та у світі — Алерте, база збройних сил Канади на північному краю острова Елсмір (82,5˚ пн. ш., у 834 км від Північного полюса). Канада — друга за розміром країна світу.
Щільність населення, близько 3,5 чоловік на км², є однією з найнижчих в світі. Найбільш населена область країни — коридор Квебек-Віндзор уздовж рівнинних берегів річки Святого Лаврентія і на південному сході Великих озер.
На північ від цієї області знаходиться обширний Канадський щит, скельний регіон, очищений останнім льодовиковим періодом, позбавлений родючих земель, багатий мінералами, озерами і річками. У Канаді більше озер, чим в будь-якій іншій країні світу, вона володіє значними запасами прісної води. Найбільші озера: система Великих озер, Велике Ведмеже, Велике Невільниче, Вінніпег, Атабаска.
На сході Канади річка Святого Лаврентія впадає у затоку Світого Лаврентія, де знаходиться острів Ньюфаундленд, а острів Принца Едварда знаходиться на південь від нього. Нью-Брансвік і Нова-Скотія розділені затокою Фанді, яка знаменита найвищими припливами у світі. Ці чотири приморські провінції знаходяться на схід від Квебека. Онтаріо і Гудзонова затока розташовані в центрі Канади, тоді як від Манітоби на захід через Саскачеван і Альберту розкинуті обширні рівнини канадських прерій аж до Скелястих гір, які відокремлюють їх від Британської Колумбії.
На північ від 60-ої паралелі розташовані три канадських території — Нунавут, Північно-західні території і Юкон, — усипані численними озерами (найбільші з яких Велике Ведмеже і Велике Невільниче) і перетнуті щонайдовшою річкою в країні — річкою Макензі. До того ж, континентальні землі Канадської Півночі з півночі граничать з великим архіпелагом, Канадським Арктичним архіпелагом, що включає деякі з найбільших островів світу. Протоками між цими островами проходить Північно-західний прохід з Лабрадорського моря до моря Бофорта, повз Баффінову затоку. Крім того, в цьому регіоні, між островами Королеви Єлизавети, знаходиться північний магнітний полюс.
Рослинність дуже різноманітна та істотно змінюється з півночі на південь. Полярні острови знаходяться в зоні, у якій поверхня землі вкрита вічними снігами і льодовиками, що не тануть навіть коротким літом. Баффінова земля та інші острови у північного узбережжя Канади покриті тундрою, яка займає і всю північну материкову частину країни, проникаючи далеко на південь уздовж західного узбережжя Гудзонової затоки і на півострові Лабрадор. Тут ростуть вересові, осока, чагарникова береза і верба. На південь від тундри між Тихим і Атлантичним океанами розкинулася широка смуга лісів. Переважають хвойні ліси; головні породи — чорна ялина на сході і біла ялина на заході (у долині річки Макензі), сосна, модрина, туя та інші породи. Менш поширені листяні ліси, що складаються з тополі, вільхи, берези і верби. Особливо різноманітні ліси в районі Великих озер (американський в'яз, веймутова сосна, канадська тсуга, дуб, каштан, бук). На тихоокеанському узбережжі поширені хвойні ліси з псевдотсуги, ситхинської ялини, аляскинського і червоного кедрів. Біля Ванкувера зустрічаються суничне дерево і орегонський дуб. У приморських приатлантичних провінціях — акадські ліси з бальзамною ялицею, чорною і червоною ялиною, також тут ростуть кедр, американська модрина, жовта береза, бук.
У зоні тундри водяться північний олень, полярний заєць, лемінги, песець і вівцебик. Південніше тваринний світ різноманітніший — північний олень, благородний олень, лось, в гірських районах — баран-товторіг і сніжна коза. Досить численні гризуни: вивірка, бурундук, американська літяга, бобер, стрибунка (вид тушканчиків), ондатра, дикобраз, луговий і американський заєць, піщуха. З кішкоподібних для Канади характерні канадська рись і пума. Водяться вовки, лисиці, ведмідь-грізлі, єнот-полоскун. З rуницевих — соболь, ілька, видра, росомаха. Багато перелітних птахів, що гніздяться тут. Фауна плазунів та земноводних небагата. У прісноводих водоймах багато риби.
Що стосується рельєфу, основну частину країни займають рівнини прерій і плато Канадського щита з висотами 300—1500 м. На захід від прерій розташовуються континентальні низовини Британської Колумбії і Скелясті гори (частина Кордильєр, найвища точка — гора Лоґан, 6050 м), на сході, від півдня від Квебека до приморських провінцій, підносяться Аппалачі.
Середні температури січня і липня розрізняються для кожної області. Зима може бути дуже суворою в деяких регіонах країни, середньомісячні температури можуть досягати 15˚С нижче за нуль навіть в південній частині країни, а іноді опускатися і до −40˚С з сильними крижаними вітрами. Рівень сніжного покриву може досягати декількох сотень сантиметрів (наприклад, в Квебекі в середньому 337 см). Узбережжя Британської Колумбії, особливо острів Ванкувер, є виключеннями, тут клімат помірний, з м'якими дощовими зимами, а літні температури можуть досягати тут 35˚С.
[ред.] Політика
Канада — конституційна монархія. Глава держави — король або королева Великої Британії; зараз це Єлізавета Друга, яка має титул королеви Канади і яку в країні представляє генерал-губернатор Канади. Кандидатів на цю чотирьохрічну посаду призначає діючий прем'єр-міністр і затверджує королева. Діючий генерал-губернатор Канади — Мікаель Жан, яка була призначена на посаду 25 вересня 2005 року.
Конституція Канади — правова основа країни і складається, як із записаного тексту, так і неписаних традицій та угод. У Конституції вміщено і Канадську Хартію Прав і Свобод, яка гарантує громадянам основні права і свободи. У Канаді під конституцією розуміється зведення актів, британських законів, судових рішень тощо. Двома основними документами вважаються Акт про Британську Північну Америку 1867 року, що проголосив Канаду домініоном Великобританії, і акт 1982 року, що встановив, що всі закони в Канаді прийматимуться тільки канадським парламентом.
У країні діє парламентська система демократії з федеральною системою парламентського уряду. Прем'єр-міністр Канади — глава уряду. За традицією це лідер політичної партії, яка отримує більшість у Палаті Громад парламенту. Прем'єр-міністр формує кабінет міністрів, який формально призначається генерал-губернатором Канади. Кабінет Міністрів традиційно складається з членів партії прем'єр-міністра і, як правило, з депутатів Палати Громад. Виконавча влада в країні належить прем'єр-міністру і Кабінету; міністри перед вступом на посаду складають присягу вірності Королеві, щоб формально стати королівськими міністрами. Діючий прем'єр-міністр Канади з 6 лютого, 2006 р.— Стівен Гарпер, лідер Консервативної партії Канади.
Федеральний парламент складається з Королеви та двох палат парламенту: виборної Палати Громад і призначеного Сенату. Кожен депутат Палати Громад обирається більшістю у своїй виборчій дільниці. Всеканадські вибори формально призначаються генерал-губернатором, але, як правило, прем'єр-міністр вирішує дату їх проведення. Вибори повинні відбуватися, або правильно кожні п'ять років, або достроково за рішенням діючого прем'єр-міністра. Членів Сенату, чиї місця розподіляються на регіональній основі, вибирає прем'єр-міністр та формально призначає генерал-губернатор; сенаторам дозволено залишатися на посаді до 75-річного віку.
У Канаді в основному чотири політичні партії: Консервативна партія Канади, Ліберальна партія Канади, Нова Демократична партія і Квебекський блок. Діючий уряд країни сформований Консервативною партією Канади. Політичні партії, які пройшли в парламент отримують статус офіційних, але існує і кілька партій, які не набрали достатньої більшості,— та не представлені в федеральному парламенті.
[ред.] Економіка
Див. Економіка Канади.
У Канаді є розвинена ринкова економіка з дещо більшим урядовим регулюванням ніж у Сполучених Штатах, проте з набагато меншим ніж у деяких європейських країнах. Канада — член Організації економічної співпраці і розвитку (OECD) і в Великої Вісімки (G8). За минуле десятиріччя, після періоду деякого спаду, економіка країни зростає швидкими темпами та з низьким рівнем безробіття і великими урядовими надлишками в федеральному бюджеті. На жовтень 2006 р. рівень безробіття в країні складав 6.3 % працездатного населення, що й найнижчим за останні 30 років. Рівні безробіття серед провінцій коливаються від найнижчого в Альберті — 3.6 % до найвищого в Ньюфаундленді і Лабрадорі — 14.6 %.
Канада — одна з небагатьох країн-експортерів енергоносіїв у світі: великі поклади природного газу находяться на східному узбережжі, а нафти — в Альберті. Є і великі поклади нафтових пісків Атабаски — друге після Саудівської Аравії родовище нафти в світі. У Квебеці, Британській Колумбії, Ньюфаундленді і Лабрадорі, Онтаріо і Манітобі гідроелектроенергія найпоширеніша і найдешевша.
Канада — одна з найбільших у світі виробників сільськогосподарської продукції. Канадські прерії, розбудовані значною мірою завдяки раннім хвилям української еміграції, є одними з найбільших постачальників пшениці й інших зернових культур. Канада, найбільший виробник цинку й урану, також має великі родовища інших природних ресурсів, як-от: золото, нікель, алюміній, свинець. Є в країні і високорозвинена переробна промисловість у південному Онтаріо і Квебеку; тут же і знаходяться автобудівні заводи, філіали багатьох американських і японських автомобільних компаній, що являються ключовими в економіці цих провінцій.
Економіка Канади глибоко інтегрована в світову економіку та до певної міри надзвичайно залежна від міжнародної торгівлі, особливо зі своїм найбільшим торгівельним партнером, Сполученими Штатами Америки. У 1989 р. Канада уклала Канадсько-американську угоду безмитної торгівлі (FTA), а в 1994 р. — Північноамериканський договір про вільну торгівлю (NAFTA), який включав ще й Мексику. Вільна торгівля на північноамериканському континенті значно пожвавила економічне співробітництво між країнами-учасниками договору, дозволила запобігти економічному спаду й досягти найвищого досі рівня зросту промисловості серед країн Великої Вісімки. З середини 1990-х років уряд країни демонструє позитивний баланс федерального бюджету і послідовно сплачує державну заборгованість.
Див. також: Корисні копалини Канади, Історія освоєння мінеральних ресурсів Канади, Гірнича промисловість Канади.
[ред.] Провінції та території
Канада складається з десяти провінцій і трьох територій:
| Провінція або територія | Столиця | Територія в км² | Населення | |
| Альберта | Едмонтон | 661,848 | 3,256,800 | |
| Британська Колумбія | Вікторія | 944,735 | 4,254,500 | |
| Манітоба | Вінніпег | 647,797 | 1,177,600 | |
| Нова Шотландія | Галіфакс | 55,284 | 937,900 | |
| Нью-Брансвік | Фредеріктон | 72,908 | 752,000 | |
| Ньюфаундленд і Лабрадор | Сент-Джонс | 405,212 | 516,000 | |
| Онтаріо | Торонто | 1,076,395 | 12,541,400 | |
| Острів Принца Едварда | Шарлоттаун | 5,660 | 138,100 | |
| Квебек | Квебек | 1,542,056 | 7,598,100 | |
| Саскачеван | Реджайна | 651,036 | 994,100 | |
| Північно-західні території | Єллоунайф | 1,346,106 | 42,800 | |
| Юкон | Вайтхорс | 482,443 | 31,200 | |
| Нунавут | Ікалуіт | 2,093,190 | 28,300 |
Найбільші міста:
- Торонто (5 101 600 мешканців)
- Монреаль (3 574 500 мешканців)
- Ванкувер (2 134 300 мешканців)
- Оттава — Галл (1 132 200 мешканців)
- Калґарі (1 016 600 мешканців)
- Едмонтон (990 500 мешканців)
- Квебек (705 900 мешканців)
- Гамільтон (702 900 мешканців)
- Вінніпег (698 200 мешканців)
[ред.] Національний герб
Сучасного вигляду герб Канади набув у 1994 році. Найважливішою його частиною — це розташований у центрі щит, на якому зображені чотири емблеми, які символізують чотирьох засновників Канади: англійця, шотландця, ірландця і француза — і гілка канадського клена. Щит підтримують, з одного боку золотий лев Англії, який несе королівський прапор на срібному списі зі золотим вістрям; з іншого — білий єдиноріг Шотландії із золотими рогом, гривою й копитами, який тримає прапор королівської Франції. Щит покривають мантія і королівський (шолом), на гребені якого сидить коронований золотий лев з гілочкою клена. Гребінь складається з вінця, обплетеного червоним і білим шовком. Лев символізує доблесть і мужність, гребінь — опору в особі генерал-губернатора. Імперська корона зверху символізує монархію як верховну владу над Канадою. У нижній частині щита розміщений девіз «A Mare usque ad Маге» («Від моря по море»), слова для якого взяті з Псалма 72 Біблії: «Він матиме владарювання від моря по море і від річок до краю Землі». На стрічці, яка обвиває щит, міститься девіз «Desiderantes Meliorem Patriam» («Вони бажали кращої країни»). Внизу герба розташована емблема, яка складається з переплетених англійської рози, шотландського чортополоху, французької лілії та ірландського трилисника.
[ред.] Національний прапор
Зображення кленового листка асоціювалося з Канадою ще з 1700 року. Кленовий листок символізує єдність та непохитність нації: він став найголовнішим символом країни з 15 лютого 1965 року, коли був заснований національний прапор. Щороку 15 лютого відзначається як День прапора Канади. Сучасний національний прапор Канади — це (полотнище) з трьох вертикальних смуг: червоної, білої і червоної (біла смуга вдвічі ширша від червоної), у центрі білої смуги зображений червоний кленовий листок. Довжина прапора вдвічі більша від його ширини. Червоний і білий кольори — дві нації, представники яких першими переселилися до Канади. Англійці і французи воювали між собою під кольорами ланкастерської червоної троянди і білої лілії. Білий і червоний стали офіційними кольорами Канади після їх затвердження королем Георгом V у 1921 році.
[ред.] Національний гімн
"О, Канадо!" проголошено національним гімном 1 липня 1980 року, через сто років після того, як його заспівали вперше. Автором слів гімну французькою мовою є Адольф-Базиль Рутьє, а музику до нього написав Калікс Лавальє. Найкращий переклад гімну англійською мовою належить Роберту Стенлі-Вієра, його текст був опублікований у 1908 році. У 1967 році канадський парламент офіційно затвердив цей текст як англійський варіант гімну.
| Англійською | Французькою | Українською |
|---|---|---|
|
O Canada! Our home and native land, |
Ô Canada! Terre de nos aïeux |
О, Канадо! Кохана вітчизно! |
[ред.] Мови
Англійська, яка є рідною мовою 17,3 млн. канадців, та французька, якою розмовляють 6,7 млн. людей — дві офіційні мови Канади. Водночас для багатьох рідними є інші мови, такі, наприклад, як італійська, китайська, німецька, польська, іспанська, португальська, українська, голландська, арабська та інші.
[ред.] Релігія
Більшість канадців — християни. Станом на 1991 рік, більшість належала до римсько-католицької церкви (45,2 % населення), за ними — кальвіністи та, маючі між собою канонічне спілкування, англіканська та лютеранська церкви. Представлені й інші релігії: індуїзм, іслам, сикхізм та буддизм. Близько 3,4 млн. осіб заявили, що взагалі не сповідають жодної релігії.
[ред.] Членство в міжнародних організаціях
ООН, ЮНЕСКО, ОБСЄ, НАТО, АЕС, ОАД, Велика вісімка, СОТ, МБРР, МВФ та інші. Це єдина країна у світі, яка є членом і Співдружності націй, і Франкофонії.
[ред.] Українці в Канаді
За даними Статистики Канади у 2001-му році в країні мешкало 1 071 060 канадців українського походження (переважно громадяни Канади): українці-канадці восьма за чисельністю етнічна група в Канаді. Канада третя країна світу з найбільшим числом етнічних українців — після України й Російської Федерації.
Термін українці-канадці практично не застосовують, коли йде мова про канадців інших етнічних груп, пращури яких прибули з території сучасної України або з інших територій зі значним відсотком українців. Це напевно тому, що останні практично не ідентифікують себе як українці, — і не організовуються в українські організації.
[ред.] Українські організації Канади
- Союз Українок Канади
- Союз Українських Канадійських Ветеранів
- Пласт
- Українське Національне Об'єднання Канади
- Організація Українок Канади
[ред.] Державні інституції підтримки українства
- Фонд Допомоги Українців Канади
- Кан. Допомогова Місія українцям жертвам війни
[ред.] Див. також
[ред.] Примітки
- ↑ Central Intelligence Agency (2006-05-16). The World Factbook: Canada. Central Intelligence Agency. Процитовано 2007-05-06.
- ↑ Territorial evolution (html/pdf). Atlas of Canada. Natural Resources Canada. Процитовано 2007-10-09. “In 1867, the colonies of Canada, Nova Scotia and New Brunswick are united in a federal state, the Dominion of Canada....”
- ↑ Canada: History (html/pdf). Country Profiles. Commonwealth Secretariat. Процитовано 2007-10-09. “The British North America Act of 1867 brought together four British colonies ... in one federal Dominion under the name of Canada.”
- ↑ Hillmer, Norman; W. David MacIntyre. Commonwealth (html). Canadian Encyclopedia. Historica Project. Процитовано 2007-10-09. “With CONFEDERATION in 1867, Canada became the first federation in the British Empire ...”
- ↑ Trigger, Bruce G.. «Saint-Lawrence Iroquoians», Handbook of North American Indians Volume 15 (1978), Smithsonian Institution. OCLC 58762737.
- ↑ Jacques Cartier (1545). Relation originale de Jacques Cartier. Tross (1863 edition). Процитовано 2007-02-23.
- ↑ Martin Robert (1993). «1993 Eugene Forsey Memorial Lecture: A Lament for British North America». The Machray Review. Отриманий 2008-11-05.
- ↑ Hodgetts, J. E.. «Dominion», Oxford Companion to Canadian History (2004), Oxford University Press. ISBN 0195415590.
- ↑ Cinq-Mars J. (2001). «On the significance of modified mammoth bones from eastern Beringia» (PDF). The World of Elephants - International Congress, Rome. Отриманий 2006-05-14.
- ↑ Wright, J.V (September 27, 2001). A History of the Native People of Canada: Early and Middle Archaic Complexes. Canadian Museum of Civilization Corporation. Процитовано 2006-05-14.
- ↑ "John Cabot". Encyclopædia Britannica Online. Encyclopædia Britannica.
- ↑ "Cartier, Jacques". World book Encyclopedia. World Book, Inc.. ISBN 071660101X. Retrieved on 2007-09-01.
[ред.] Дивись також
- Посольство Канади в Україні
- Офіційна сторінка Уряду Канади
- Офіційна сторінка Генерал Губернатора Канади
- Радіо Канада
- Українська Соціал-Демократична Партія в Канаді
[ред.] Джерела
- Світові Данні ЦРУ.(англ.)
- Історичний портал Канади
- Підбірка фактичної інформації уряду Канади
- Багатокультурність в Канаді

