Канада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Канада
Canada

Прапор Герб
Прапор Герб
Девіз: «A Mari Usque Ad Mare»
«Од моря по море»
Гімн: O Canada (О Канадо)
Розташування
Столиця Оттава
45°24′ пн. ш.; 75°40′ зх. д.
Найбільше місто Торонто
Офіційні мови англійська мова, французька мова
Державний устрій Конституційна монархія
 - Монарх Єлизавета II (королева Великобританії)
 - Генерал-губернатор Мікаель Жан
 - Прем'єр-міністр Стівен Гарпер
Незалежність Канадська конфедерація 
 - Британський північноамериканський акт 1 липня 1867 
 - Канадський акт 7 квітня 1982 
Площа
 - Загалом 9 984 670 км² (2)
 - Води (%) 8,92
Населення
 - оцінка 2007 р. 32 623 340 (36)
 - перепис 2006 р. 31 612 897
 - Щільність 3 2/км² (219)
ВВП (ПКС) 2005 р., оцінка
 - Повний $1,105 трильйонів (11)
 - На душу населення $34 273 (7)
ІРЛП  (2006) 0,950 (high) (6)
Валюта Канадський долар (CAD)
Часовий пояс (UTC-3,5 — 8)
 - Літній час (UTC-2,5 — 7)
Домен Інтернет .ca
Телефонний код +1

Канада (англ. Canada, [ˈkænədə], фр. Canada, [kanaˈda]) — країна, що займає північну частину Північної Америки, займаючи майже половину площі континенту та простягаючись від Атлантичного океану на сході до Тихого океану на заході. Це друга за площею країна світу[1], поступаючись лише Росії. Канада межує зі Сполученими Штатами Америки на півдні та північному-заході та має морські кордони з Францією (о-ви Сен-П'єр і Мікелон) і Данією (о. Гренландія).

Територія, на якій зараз розташована Канада, була заселена її корінним населенням понад 25 тис. років тому. Починаючи з 15-го століття, британські та французькі експедиції спершу досліджували, а потім одночасно почали заселяти атлантичне узбережжя країни. В 1763 році, проте, після семи років війни, Франція позбулася майже усіх своїх колоній у Північній Америці, включаючи Канаду. У 1867 році, внаслідок об'єднання трьох Британських північноамериканських колоній, Канада сформувалася як федеральне утворення чотирьох провінцій у статусі британського домініону[2][3][4]. Після цього настало територіальне розширення Канади, і отримання нею стасу автономії від Об'єднаного Королівства, зазначене у Вестмінстерському статуті у 1931 році, яка закріпилась Канадським актом 1982 року, котрим назавжди розірвано залишки правової залежності від Британського парламенту.

Канада є федерацією у складі десяти провінцій і трьох територій, за типом уряду парламентською демократію і конституційною монархію, з королевою Єлизаветою II в якості глави держави. Це багатомовна і багатокультурна країна, в якій на федеральному рівні визнано дві державні мови — англійську та французьку. Будучи технологічно і промислово розвиненою країною, Канада має диверсифіковану економіку, яка у значній мірі базується на багатих природніх ресурсах країни і на торгівлі, у першу чергу зі Сполученими Штатами Америки, з якими Канада має давні і складні стосунки. Канада є членом Великої Вісімки, НАТО, Британської Співдружності, Франкофонії, і Організації Об'єднаних Націй.

Зміст

[ред.] Етимологія

Назва «Канада» походить від слова kanata, що означає «селище» або «поселення». У 1535 році корінні жителі сучасного міста Квебек вживали це слово для назви селища Стадакона (Stadacona)[5]. Пізніше Жак Картьє використовував слово Canada для позначення не лише даного селища, але й прилеглих до нього територій. У 1545 році в європейських книжках та мапах весь даний регіон почали називати Canada[6].

З початку 17-го століття частина Нової Франції, у тому числі землі вздовж річки Св. Лаврентія і північних берегів Великих озер, також почали називати «Канадою», а згодом цей регіон був розділений на дві британські колонії, Верхню Канаду і Нижню Канаду, доки у 1841 році вони знову не були об'єднані у одну провінцію Канада. За часів Конфедерації, у 1867 році, назва Канада була прийнята в якості правової назви для нової країни[7], і країні було надано статусу домініону з назвою «Канада»[8], а термін «Домініон Канада» був у загальному вжитку до 1950-тих років. Пізніше, після того, як Канада отримала політичну незалежність від Великої Британії, федеральний уряд все частіше почав використовувати назву «Канади» на державних документах і договорах, у наслідок цього в 1982 році головне національне св'ято країни було перейменовано з «Дня Домініону» на «День Канади».

[ред.] Історія

Докладніше у статті: Історія Канади
Торгівля міхом є однією з основних індустрій у Канаді з початку 19-го століття.

Традиції перших націй та інуїтів стверджують, що корінні жителі проживали на цих землях із незапам'ятних часів, у той час, як результати археологічних розкопок підтверджують наявність у північному Юконі людей ще 25 000 років тому, а в південній частині Онтаріо 9 500 років тому.[9][10] Першими європейцями, які з'явились на території сучасної Канади, були вікінги, які на короткий час колонізували Л'Анс-о-Медоуз навколо AD 1000; після провалу спроби створення у цій місцевості колонії, європейці тривалий час не здійснювали спроб колонізувати територію Північної Америки, аж до 1497 року, коли Джон Кабот почав досліджувати для Англії атлантичне узбережжя Канади [11], наступним був французький дослідник Жак Картьє у 1534 році.[12]

Французький дослідник Самуель де Шамплен прибув на ці території у 1603 році, і створив перше постійне європейське поселення на території Порт Рояль в 1605 і Квебек-сіті у 1608. Пізніше вони стали столицями Акаді і Канади, відповідно.

[ред.] Географія

Канада з космосу

Канада займає більшу частину півночі Північної Америки. Вона має загальний сухопутний кордон з США на півдні і на північному заході (між Аляскою і Юконом) і протягнулася від Атлантичного океану на сході до Тихого на заході і Північного Льодовитого на півночі. Вона також має морську межу з Францією (острови Сен-П'єр і Мікелон) і Данією (острів Гренландія). Найпівнічніше поселення в Канаді та у світі — Алерте, база збройних сил Канади на північному краю острова Елсмір (82,5˚ пн. ш., у 834 км від Північного полюса). Канада — друга за розміром країна світу.

Щільність населення, близько 3,5 чоловік на км², є однією з найнижчих в світі. Найбільш населена область країни — коридор Квебек-Віндзор уздовж рівнинних берегів річки Святого Лаврентія і на південному сході Великих озер.

На північ від цієї області знаходиться обширний Канадський щит, скельний регіон, очищений останнім льодовиковим періодом, позбавлений родючих земель, багатий мінералами, озерами і річками. У Канаді більше озер, чим в будь-якій іншій країні світу, вона володіє значними запасами прісної води. Найбільші озера: система Великих озер, Велике Ведмеже, Велике Невільниче, Вінніпег, Атабаска.

На сході Канади річка Святого Лаврентія впадає у затоку Світого Лаврентія, де знаходиться острів Ньюфаундленд, а острів Принца Едварда знаходиться на південь від нього. Нью-Брансвік і Нова-Скотія розділені затокою Фанді, яка знаменита найвищими припливами у світі. Ці чотири приморські провінції знаходяться на схід від Квебека. Онтаріо і Гудзонова затока розташовані в центрі Канади, тоді як від Манітоби на захід через Саскачеван і Альберту розкинуті обширні рівнини канадських прерій аж до Скелястих гір, які відокремлюють їх від Британської Колумбії.

На північ від 60-ої паралелі розташовані три канадських території — Нунавут, Північно-західні території і Юкон, — усипані численними озерами (найбільші з яких Велике Ведмеже і Велике Невільниче) і перетнуті щонайдовшою річкою в країні — річкою Макензі. До того ж, континентальні землі Канадської Півночі з півночі граничать з великим архіпелагом, Канадським Арктичним архіпелагом, що включає деякі з найбільших островів світу. Протоками між цими островами проходить Північно-західний прохід з Лабрадорського моря до моря Бофорта, повз Баффінову затоку. Крім того, в цьому регіоні, між островами Королеви Єлизавети, знаходиться північний магнітний полюс.

Ніагарський водоспад, частина якого розташована в Онтаріо.

Рослинність дуже різноманітна та істотно змінюється з півночі на південь. Полярні острови знаходяться в зоні, у якій поверхня землі вкрита вічними снігами і льодовиками, що не тануть навіть коротким літом. Баффінова земля та інші острови у північного узбережжя Канади покриті тундрою, яка займає і всю північну материкову частину країни, проникаючи далеко на південь уздовж західного узбережжя Гудзонової затоки і на півострові Лабрадор. Тут ростуть вересові, осока, чагарникова береза і верба. На південь від тундри між Тихим і Атлантичним океанами розкинулася широка смуга лісів. Переважають хвойні ліси; головні породи — чорна ялина на сході і біла ялина на заході (у долині річки Макензі), сосна, модрина, туя та інші породи. Менш поширені листяні ліси, що складаються з тополі, вільхи, берези і верби. Особливо різноманітні ліси в районі Великих озер (американський в'яз, веймутова сосна, канадська тсуга, дуб, каштан, бук). На тихоокеанському узбережжі поширені хвойні ліси з псевдотсуги, ситхинської ялини, аляскинського і червоного кедрів. Біля Ванкувера зустрічаються суничне дерево і орегонський дуб. У приморських приатлантичних провінціях — акадські ліси з бальзамною ялицею, чорною і червоною ялиною, також тут ростуть кедр, американська модрина, жовта береза, бук.

У зоні тундри водяться північний олень, полярний заєць, лемінги, песець і вівцебик. Південніше тваринний світ різноманітніший — північний олень, благородний олень, лось, в гірських районах — баран-товторіг і сніжна коза. Досить численні гризуни: вивірка, бурундук, американська літяга, бобер, стрибунка (вид тушканчиків), ондатра, дикобраз, луговий і американський заєць, піщуха. З кішкоподібних для Канади характерні канадська рись і пума. Водяться вовки, лисиці, ведмідь-грізлі, єнот-полоскун. З rуницевих — соболь, ілька, видра, росомаха. Багато перелітних птахів, що гніздяться тут. Фауна плазунів та земноводних небагата. У прісноводих водоймах багато риби.

Що стосується рельєфу, основну частину країни займають рівнини прерій і плато Канадського щита з висотами 300—1500 м. На захід від прерій розташовуються континентальні низовини Британської Колумбії і Скелясті гори (частина Кордильєр, найвища точка — гора Лоґан, 6050 м), на сході, від півдня від Квебека до приморських провінцій, підносяться Аппалачі.

Середні температури січня і липня розрізняються для кожної області. Зима може бути дуже суворою в деяких регіонах країни, середньомісячні температури можуть досягати 15˚С нижче за нуль навіть в південній частині країни, а іноді опускатися і до −40˚С з сильними крижаними вітрами. Рівень сніжного покриву може досягати декількох сотень сантиметрів (наприклад, в Квебекі в середньому 337 см). Узбережжя Британської Колумбії, особливо острів Ванкувер, є виключеннями, тут клімат помірний, з м'якими дощовими зимами, а літні температури можуть досягати тут 35˚С.

[ред.] Політика

Прем'єр-міністр Канади — Стівен Гарпер.

Канада — конституційна монархія. Глава держави — король або королева Великої Британії; зараз це Єлізавета Друга, яка має титул королеви Канади і яку в країні представляє генерал-губернатор Канади. Кандидатів на цю чотирьохрічну посаду призначає діючий прем'єр-міністр і затверджує королева. Діючий генерал-губернатор Канади — Мікаель Жан, яка була призначена на посаду 25 вересня 2005 року.

Конституція Канади — правова основа країни і складається, як із записаного тексту, так і неписаних традицій та угод. У Конституції вміщено і Канадську Хартію Прав і Свобод, яка гарантує громадянам основні права і свободи. У Канаді під конституцією розуміється зведення актів, британських законів, судових рішень тощо. Двома основними документами вважаються Акт про Британську Північну Америку 1867 року, що проголосив Канаду домініоном Великобританії, і акт 1982 року, що встановив, що всі закони в Канаді прийматимуться тільки канадським парламентом.

У країні діє парламентська система демократії з федеральною системою парламентського уряду. Прем'єр-міністр Канади — глава уряду. За традицією це лідер політичної партії, яка отримує більшість у Палаті Громад парламенту. Прем'єр-міністр формує кабінет міністрів, який формально призначається генерал-губернатором Канади. Кабінет Міністрів традиційно складається з членів партії прем'єр-міністра і, як правило, з депутатів Палати Громад. Виконавча влада в країні належить прем'єр-міністру і Кабінету; міністри перед вступом на посаду складають присягу вірності Королеві, щоб формально стати королівськими міністрами. Діючий прем'єр-міністр Канади з 6 лютого, 2006 р.— Стівен Гарпер, лідер Консервативної партії Канади.

Федеральний парламент складається з Королеви та двох палат парламенту: виборної Палати Громад і призначеного Сенату. Кожен депутат Палати Громад обирається більшістю у своїй виборчій дільниці. Всеканадські вибори формально призначаються генерал-губернатором, але, як правило, прем'єр-міністр вирішує дату їх проведення. Вибори повинні відбуватися, або правильно кожні п'ять років, або достроково за рішенням діючого прем'єр-міністра. Членів Сенату, чиї місця розподіляються на регіональній основі, вибирає прем'єр-міністр та формально призначає генерал-губернатор; сенаторам дозволено залишатися на посаді до 75-річного віку.

У Канаді в основному чотири політичні партії: Консервативна партія Канади, Ліберальна партія Канади, Нова Демократична партія і Квебекський блок. Діючий уряд країни сформований Консервативною партією Канади. Політичні партії, які пройшли в парламент отримують статус офіційних, але існує і кілька партій, які не набрали достатньої більшості,— та не представлені в федеральному парламенті.

[ред.] Економіка

Співвідношення канадського долара (CAD) до американського (USD) зараз найвищим за останні десять років.

Див. Економіка Канади.

У Канаді є розвинена ринкова економіка з дещо більшим урядовим регулюванням ніж у Сполучених Штатах, проте з набагато меншим ніж у деяких європейських країнах. Канада — член Організації економічної співпраці і розвитку (OECD) і в Великої Вісімки (G8). За минуле десятиріччя, після періоду деякого спаду, економіка країни зростає швидкими темпами та з низьким рівнем безробіття і великими урядовими надлишками в федеральному бюджеті. На жовтень 2006 р. рівень безробіття в країні складав 6.3 % працездатного населення, що й найнижчим за останні 30 років. Рівні безробіття серед провінцій коливаються від найнижчого в Альберті — 3.6 % до найвищого в Ньюфаундленді і Лабрадорі — 14.6 %.

Канада — одна з небагатьох країн-експортерів енергоносіїв у світі: великі поклади природного газу находяться на східному узбережжі, а нафти — в Альберті. Є і великі поклади нафтових пісків Атабаски — друге після Саудівської Аравії родовище нафти в світі. У Квебеці, Британській Колумбії, Ньюфаундленді і Лабрадорі, Онтаріо і Манітобі гідроелектроенергія найпоширеніша і найдешевша.

Канада — одна з найбільших у світі виробників сільськогосподарської продукції. Канадські прерії, розбудовані значною мірою завдяки раннім хвилям української еміграції, є одними з найбільших постачальників пшениці й інших зернових культур. Канада, найбільший виробник цинку й урану, також має великі родовища інших природних ресурсів, як-от: золото, нікель, алюміній, свинець. Є в країні і високорозвинена переробна промисловість у південному Онтаріо і Квебеку; тут же і знаходяться автобудівні заводи, філіали багатьох американських і японських автомобільних компаній, що являються ключовими в економіці цих провінцій.

Економіка Канади глибоко інтегрована в світову економіку та до певної міри надзвичайно залежна від міжнародної торгівлі, особливо зі своїм найбільшим торгівельним партнером, Сполученими Штатами Америки. У 1989 р. Канада уклала Канадсько-американську угоду безмитної торгівлі (FTA), а в 1994 р. — Північноамериканський договір про вільну торгівлю (NAFTA), який включав ще й Мексику. Вільна торгівля на північноамериканському континенті значно пожвавила економічне співробітництво між країнами-учасниками договору, дозволила запобігти економічному спаду й досягти найвищого досі рівня зросту промисловості серед країн Великої Вісімки. З середини 1990-х років уряд країни демонструє позитивний баланс федерального бюджету і послідовно сплачує державну заборгованість.

Див. також: Корисні копалини Канади, Історія освоєння мінеральних ресурсів Канади, Гірнича промисловість Канади.

[ред.] Провінції та території

Докладніше у статті: Провінції Канади

Канада складається з десяти провінцій і трьох територій:

Мапа Канади.
Провінція або територія Столиця Територія в км² Населення
Альберта Едмонтон 661,848 3,256,800
Британська Колумбія Вікторія 944,735 4,254,500
Манітоба Вінніпег 647,797 1,177,600
Нова Шотландія Галіфакс 55,284 937,900
Нью-Брансвік Фредеріктон 72,908 752,000
Ньюфаундленд і Лабрадор Сент-Джонс 405,212 516,000
Онтаріо Торонто 1,076,395 12,541,400
Острів Принца Едварда Шарлоттаун 5,660 138,100
Квебек Квебек 1,542,056 7,598,100
Саскачеван Реджайна 651,036 994,100
Північно-західні території Єллоунайф 1,346,106 42,800
Юкон Вайтхорс 482,443 31,200
Нунавут Ікалуіт 2,093,190 28,300

Найбільші міста:

[ред.] Національний герб

Сучасного вигляду герб Канади набув у 1994 році. Найважливішою його частиною — це розташований у центрі щит, на якому зображені чотири емблеми, які символізують чотирьох засновників Канади: англійця, шотландця, ірландця і француза — і гілка канадського клена. Щит підтримують, з одного боку золотий лев Англії, який несе королівський прапор на срібному списі зі золотим вістрям; з іншого — білий єдиноріг Шотландії із золотими рогом, гривою й копитами, який тримає прапор королівської Франції. Щит покривають мантія і королівський (шолом), на гребені якого сидить коронований золотий лев з гілочкою клена. Гребінь складається з вінця, обплетеного червоним і білим шовком. Лев символізує доблесть і мужність, гребінь — опору в особі генерал-губернатора. Імперська корона зверху символізує монархію як верховну владу над Канадою. У нижній частині щита розміщений девіз «A Mare usque ad Маге» («Від моря по море»), слова для якого взяті з Псалма 72 Біблії: «Він матиме владарювання від моря по море і від річок до краю Землі». На стрічці, яка обвиває щит, міститься девіз «Desiderantes Meliorem Patriam» («Вони бажали кращої країни»). Внизу герба розташована емблема, яка складається з переплетених англійської рози, шотландського чортополоху, французької лілії та ірландського трилисника.

[ред.] Національний прапор

Зображення кленового листка асоціювалося з Канадою ще з 1700 року. Кленовий листок символізує єдність та непохитність нації: він став найголовнішим символом країни з 15 лютого 1965 року, коли був заснований національний прапор. Щороку 15 лютого відзначається як День прапора Канади. Сучасний національний прапор Канади — це (полотнище) з трьох вертикальних смуг: червоної, білої і червоної (біла смуга вдвічі ширша від червоної), у центрі білої смуги зображений червоний кленовий листок. Довжина прапора вдвічі більша від його ширини. Червоний і білий кольори — дві нації, представники яких першими переселилися до Канади. Англійці і французи воювали між собою під кольорами ланкастерської червоної троянди і білої лілії. Білий і червоний стали офіційними кольорами Канади після їх затвердження королем Георгом V у 1921 році.

[ред.] Національний гімн

"О, Канадо!" проголошено національним гімном 1 липня 1980 року, через сто років після того, як його заспівали вперше. Автором слів гімну французькою мовою є Адольф-Базиль Рутьє, а музику до нього написав Калікс Лавальє. Найкращий переклад гімну англійською мовою належить Роберту Стенлі-Вієра, його текст був опублікований у 1908 році. У 1967 році канадський парламент офіційно затвердив цей текст як англійський варіант гімну.

Англійською Французькою Українською

O Canada! Our home and native land,
True patriot love in all thy sons command.
With glowing hearts we see thee rise,
The True North strong and free.
From far and wide, O Canada,
We stand on guard for thee.
God keep our land glorious and free,
O Canada, we stand on guard for thee.
O Canada, we stand on guard for thee.

Ô Canada! Terre de nos aïeux
Ton front est ceint de fleurons glorieux
Car ton bras sait porter l'épée
Il sait porter la croix
Ton histoire est une épopée
Des plus brillants exploits
Et ta valeur, de foi trempée
Protégera nos foyers et nos droits
Protégera nos foyers et nos droits

О, Канадо! Кохана вітчизно!
В любві краю, твої сини одно.
З тобою враз наш дух росте,
Мов та скала сильний.
А кожний син це сторож твій,
Бо ти наш край вільний.
До Бога ми руки зносім.
За тебе, краю наш, ми мольби шлім.
За тебе, краю наш, ми мольби шлім.

[ред.] Мови

Англійська, яка є рідною мовою 17,3 млн. канадців, та французька, якою розмовляють 6,7 млн. людей — дві офіційні мови Канади. Водночас для багатьох рідними є інші мови, такі, наприклад, як італійська, китайська, німецька, польська, іспанська, португальська, українська, голландська, арабська та інші.

[ред.] Релігія

Більшість канадців — християни. Станом на 1991 рік, більшість належала до римсько-католицької церкви (45,2 % населення), за ними — кальвіністи та, маючі між собою канонічне спілкування, англіканська та лютеранська церкви. Представлені й інші релігії: індуїзм, іслам, сикхізм та буддизм. Близько 3,4 млн. осіб заявили, що взагалі не сповідають жодної релігії.

[ред.] Членство в міжнародних організаціях

ООН, ЮНЕСКО, ОБСЄ, НАТО, АЕС, ОАД, Велика вісімка, СОТ, МБРР, МВФ та інші. Це єдина країна у світі, яка є членом і Співдружності націй, і Франкофонії.

[ред.] Українці в Канаді

Докладніше у статті: українці Канади

За даними Статистики Канади у 2001-му році в країні мешкало 1 071 060 канадців українського походження (переважно громадяни Канади): українці-канадці восьма за чисельністю етнічна група в Канаді. Канада третя країна світу з найбільшим числом етнічних українців — після України й Російської Федерації.

Термін українці-канадці практично не застосовують, коли йде мова про канадців інших етнічних груп, пращури яких прибули з території сучасної України або з інших територій зі значним відсотком українців. Це напевно тому, що останні практично не ідентифікують себе як українці, — і не організовуються в українські організації.

[ред.] Українські організації Канади

[ред.] Державні інституції підтримки українства

  • Фонд Допомоги Українців Канади
  • Кан. Допомогова Місія українцям жертвам війни

[ред.] Див. також

[ред.] Примітки

  1. Central Intelligence Agency (2006-05-16). The World Factbook: Canada. Central Intelligence Agency. Процитовано 2007-05-06.
  2. Territorial evolution (html/pdf). Atlas of Canada. Natural Resources Canada. Процитовано 2007-10-09. “In 1867, the colonies of Canada, Nova Scotia and New Brunswick are united in a federal state, the Dominion of Canada....”
  3. Canada: History (html/pdf). Country Profiles. Commonwealth Secretariat. Процитовано 2007-10-09. “The British North America Act of 1867 brought together four British colonies ... in one federal Dominion under the name of Canada.”
  4. Hillmer, Norman; W. David MacIntyre. Commonwealth (html). Canadian Encyclopedia. Historica Project. Процитовано 2007-10-09. “With CONFEDERATION in 1867, Canada became the first federation in the British Empire ...”
  5. Trigger, Bruce G.. «Saint-Lawrence Iroquoians», Handbook of North American Indians Volume 15 (1978), Smithsonian Institution. OCLC 58762737.
  6. Jacques Cartier (1545). Relation originale de Jacques Cartier. Tross (1863 edition). Процитовано 2007-02-23.
  7. Martin Robert (1993). «1993 Eugene Forsey Memorial Lecture: A Lament for British North America». The Machray Review. Отриманий 2008-11-05.
  8. Hodgetts, J. E.. «Dominion», Oxford Companion to Canadian History (2004), Oxford University Press. ISBN 0195415590.
  9. Cinq-Mars J. (2001). «On the significance of modified mammoth bones from eastern Beringia» (PDF). The World of Elephants - International Congress, Rome. Отриманий 2006-05-14.
  10. Wright, J.V (September 27, 2001). A History of the Native People of Canada: Early and Middle Archaic Complexes. Canadian Museum of Civilization Corporation. Процитовано 2006-05-14.
  11. "John Cabot". Encyclopædia Britannica Online. Encyclopædia Britannica. 
  12. "Cartier, Jacques". World book Encyclopedia. World Book, Inc.. ISBN 071660101X. Retrieved on 2007-09-01. 

[ред.] Дивись також

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:

[ред.] Джерела

Особисті інструменти
Іншими мовами