Канадські збройні сили

Прапор Канадських збройних сил

Канадські збройні сили, КЗС (англ. Canadian Forces, CF; фр. Forces canadiennes, FC) — це військова організація, що відповідає за оборону Канади. Канадські збройні сили підпорядковані міністерству державної оборони, керівництво (штаб-квартира) якого розташовується в Оттаві, і керуються законом про державну оборони, оговорюють наступне: «Канадські збройні сили — це збройні сили Її Величності, організовані Канадою і складаються зі служби, називаною канадськими збройними силами». КЗС складаються з трьох командувань: морського, сухопутного та авіаційного.

В складі КЗС — 65 890 військовослужбовців регулярної служби. В запасі — 25 674 військовослужбовців запасу та 4 323 рейнджерів, також 23 401 особа неактивного запасу.

Бюджет Канадських збройних сил на 2009 рік складав 19,5 мільярда канадських доларів.

Командний устрій

Стаття 15 Конституційного акту 1867 р. говорить, «що Королеві, як і раніше, буде належати головне командування сухопутною і морською міліцією і всіма військовими і морськими силами Канади».

Закон про Міліцію 1904 р. стверджує, що «головнокомандувач Міліції, як і раніше, буде знаходитись під владою Короля і управляться Його Величністю або його представником, генерал-губернатором». З цього часу монархом дано дозвіл Генерал-губернаторові носити титул «Генерал-губернатор і головнокомандувач Канади й у Канаді». Зі створенням Канадського королівського військово-морського флоту і Королівської авіації Канади у 1910 та 1919 рр., відповідно, Генерал-губернатор також став Головнокомандувачем цими силами. Відкритий лист 1947 Короля Георга VI дозволяє Генерал-губернатору виконувати більшість обов'язків Глави держави в Канаді та нові технічні вимоги, що відповідають обов'язкам Генерал-губернатора і головнокомандувача Канади й у Канаді. Виходячи з парламентської практики, прем'єр-міністр Канади де-факто командує і контролює канадські збройні сили, проте кожне оголошення війни має бути підписана Генерал-губернатором або канадським монархом.

З 2005 Головнокомандувачем Канади є Мікаель Жан.

Генерал-губернатор за згодою з прем'єр-міністром призначає голову штабу оборони (ГШО), який є вищим офіцером Канадських збройних сил. В наш час^[Коли?] цю посаду виконує генерал Волтер Натинчік.

Командування такі:

1. Морське командування (MARCOM)
2. Сухопутні командування
3. Авіаційне командування

У Раді збройних сил представлені голови морського, сухопутного та авіаційного командувань, які в сукупності здійснюють нагляд за оперативними командуваннями Канадських збройних сил — командування Канади, командування експедиційними силами, командування силами спеціального призначення, а також командування оперативної підтримки.

Монарх і деякі члени канадської королівської родини діють в якості старших полковників деяких полків Канадських збройних сил. Ці посади лише церемоніальні.

Командування

Командування Сухопутних сил Канадських збройних сил (LCF)

Танк Leopard C1

Канадський солдат у Г-Вагені, 2008

Канадська армія управляється за чотирма географічно визначеними напрямами, що називаються округами:

• Округ сухопутних сил Атлантичного океану, що базується на BFC Halifax в Галіфаксі
• Округ сухопутних сил Квебеку, що базується в Монреалі
• Округ сухопутних сил Центру, що базується в військовому манежі Денізона в Торонто
• Округ сухопутних сил Заходу, що базується в Едмонтоні

Сьогодні регулярні сили командувача складовою Сухопутних сил (армії) складаються з трьох командних груп і декількох підрозділів четвертої, розташованої на BFC Gagetown:

• 1-а механізована командна група Канади — BFC Edmonton і BFC Shilo
• 2-я механізована командна група Канади — BFC Petawawa і BFC Gagetown
• 5-а механізована командна група Канади — BFC Valcartier і Квебек

Кожна командна група складається з артилерійського полку, двох бронетранспортерів (одного бойового та одного - для військово-інженерних військ), трьох піхотних батальйонів , батальйону послуг матеріально-технічного забезпечення, штаб-квартири, ескадрону для військових сполучень і ряду другорядних організацій. Ескадрон тактичних вертольотів і польова швидка допомога є в кожній групі, але не включені в її командну структуру.

Кожна зона сухопутних сил, на додаток до військ регулярних сил, має у своєму розпорядженні сили запасу, організованими всього в десять командних груп запасу. Округи Атлантичного океану та Квебеку мають по дві командних групи запасу, округи Центру та Заходу — по три.

Важливі освітні установи та війська, не об'єднані в групи, знаходяться на базі Вейнрайт, BFC Gagetown і ASU Saint-Jean (тепер прикріпленому до BFC Montréal). Кожний округ має також освітній центр.

Морське командування (MARCOM)

«Вікторія»

«Алгонкін»

«Реджайна»

Морські збройні сили Канади включають в себе 33 військових корабля та підводні човни та численні допоміжні судна. Кораблі розподілені на 2 флоти. Один розташований у Тихому океані на базі в Ескуаймолті, а інший — в Атлантичному океані на базі в Галіфаксі. Постійні військово-морські структури не базуються в Північному Льодовитому океані.

Морські військово-повітряні сили відносяться до авіаційного командування, але знаходяться під морським командуванням. Вони складаються з 28 вертольотів CH-124 Sea King (в майбутньому 28 Сікорський СН-148 Cyclone), 18 літаків морського патрулювання СР-140 Aurora і 3 СР-140а Arcturus.

В 2005 р. водотоннажність військово-морського флоту становила приблизно 110 000 регістрових тонн, розподілених на наступні бойові кораблі:

• 12 фрегатів класу Halifax
• 3 есмінця класу Iroquois
• 12 кораблів берегової охорони класу Kingston
• 2 судна-заправника класу Protecteur
• 4 підводні човні класу Victoria
• 6 патрульних катера класу Orca (ще 2 будуються)

Авіаційне командування (AIRCOM)

CF-18 у Флориді в 1994

Військово-повітряні сили Канади розташовані на тринадцяти базах, знаходяться під управлінням 1-й авіаційної дивізії Канади і складають канадський регіон NORAD. Основні авіаційні бази розташовані в Британській Колумбії, Альберті, Саскачевані, Онтаріо, Квебеку, Новій Шотландії, Ньюфаундленду і Лабрадорі, а розпорядницькі і командні установи знаходяться в Вінніпегу і Норт-Беї. Канадська складова повітряно-десантних сил НАТО дислокується на авіаційній базі в Гайленкірхені.

Командування Канади (CANCOM)

Винищувач CF-18A

Командування Канади є оперативною складовою, створеною 31 січня 2006 р. з метою покращити час відповіді внутрішнього тероризму та природним небезпеким. Воно відповідає за узгоджені дії армії, військово-морського флоту і військово-повітряних сил для забезпечення державної безпеки в звичайних і невідкладних випадках. Канадське командування працює в тісному співробітництві з United States Northern Command, а також з міністерством внутрішньої безпеки США.

Командувачем Командування Канади в наш час^[Коли?] є генерал-лейтенант М. Ж. Дюме. Він безпосередньо підпорядковується голові штабу оборони.

CANCOM керує державними бойовими діями при допомоги шести міжармійських оперативних сил та з північними змішаними оперативних силами відповідає за діяльність раніше включену в обов'язки канадських збройних сил Зони Півночі.

Командування експедиційними силами (COMFEC)

Це командування, засноване 1 лютого 2006 р., відповідає за всі дії, що проводяться за межами Північної Америки. Командувачем COMFEC є генерал-лейтенант Мішель Готьє. Прямо підпорядковуючись ГШО, він відповідає за проведення усіх міжнародних дій — гуманітарних, підтримання миру та бойових дій — і має повноваження, необхідні для виконання своїх обов'язків.

Командування силами спеціального призначення (CANSOFCOM)

Це командування відповідає за підрозділи спеціальних збройних сил. Вони складаються з других міжармійських оперативних сил (JTF2), міжармійскої роти ядерного, біологічного та хімічного захисту (CIDNBC) та авіаційного підрозділу спеціальних операцій, що базується в Петававі (Онтаріо) .

Цими силами керує полковник Д. Майкл Дей.

Посилання

• Official website of the Canadian Army
• Official website of the Canadian Navy
• Official website of the Canadian Air Force