Каналювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Каналювання — явище аномального проникнення швидких частинок у кристал при опроміненні внаслідок руху між кристалічними площинами або осями[1][2].

Каналювання можна використовувати для зміни напрямку руху потоку частинок, якщо пропустити їх через зігнутий кристал.

Рухаючись в кристалі, швидка заряджена частинка, наприклад, електрон, розсіюється на атомах. Для тих частинок, напрямок руху яких близький до кристалічної площини, таке розсіювання призводить до фокусування, при якому частинки рухаються в проміжку між кристалічними площинами. При цьому розсіювання частинок на атомах зменшується і вони можуть проникнути в кристал на віддаль в кілька разів більшу, ніж довжина пробігу. Рух у проміжку між атомними площинами припиняється при розсіюванні на великий кут. Такий процес називають деканалюванням.

Посилання на джерела[ред. | ред. код]

  1. Robinson, Mark T.; Oen, O. S. (1963). The Channeling of Energetic Atoms in Crystal Lattices. Applied Physics Letters. 2 (2): 30. Bibcode:1963ApPhL...2...30R. doi:10.1063/1.1753757.
  2. Gemmell, D. S. (1974). Channeling and related effects in the motion of charged particles through crystals. Rev. Mod. Phys. 46: 129. Bibcode:1974RvMP...46..129G. doi:10.1103/RevModPhys.46.129.