Канал імені Москви

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 56°43′ пн. ш. 37°08′ сх. д. / 56.717° пн. ш. 37.133° сх. д. / 56.717; 37.133

Канал імені Москви

Канал імені Москви — з'єднує річку Москву з Волгою. Розташований в Московський і Тверський областях Росії, частково протікає містом Москва. Довжина — 128 км. Ширина каналу по поверхні — 85 м, по дну — 45 м, глибина — 5,5 м [1]

Історія[ред.ред. код]

В'язні на будівництві каналу

Був відкритий 15 липня 1937 як Канал Москва - Волга. Будівництво тривало 4 роки і 8 місяців. При будівництві каналу використовувалася праця в'язнів ГУЛАГу (14 вересня 1932 для будівництва каналу було створено Дмитровлаг, що проіснував більше п'яти років). З 1947, канал має сучасну назву.

Судноплавна траса[ред.ред. код]

Загальна довжина каналу - 128 км. Починається він від Іваньковського водосховища (поблизу міста Дубна), де знаходяться шлюз і Іваньковська ГЕС, з'єднується з Москвою-рікою в районі Тушина. Перші 74 км канал піднімається північним схилом Клінсько-Дмитрівського пасма, підйом досягає 38 м. У межах цієї ділянки - 6 шлюзів (№ 2 - 6). Далі канал перетинає Волзько-Окський вододіл; довжина цієї ділянки - 50 км. Тут траса Каналу імені Москви проходить через низку водосховищ (під час прямування до Москви - Ікшинське, Пестовське, Пяловське, Клязьмінське і Хімкінське); 19,5 км довжини каналу становить шлях водосховищами. Основна судноплавна траса каналу закінчується біля Північного річкового вокзалу та Північного річкового порту Москви. На останній ділянці (найкоротшій, довжиною 3 км) канал спускається на 36 м до русла річки Москви; тут розташовані два шлюзи - № 7 та № 8, між якими канал проходить штучним насипом (зокрема, над Волоколамським шосе).

Канал забезпечує Москву водою, служить для обводнення річки Москви (щорічно в річку з Волги надходить 1,8 км ³ води), забезпечує подачу електроенергії на багато підприємств Московської області (всього на каналі 8 ГЕС), створює найкоротший транспортний зв'язок Москви з Верхньою Волгою; завдяки системі каналів (Біломорканал, Волго-Дон) за столицею закріпилася назва «порту п'яти морів» - Білого, Балтійського, Каспійського, Азовського і Чорного. Найбільші вантажні пристані - Північний річковий порт столиці, Яхрома, Дмитров, Велика Волга. Каналом транспортуються будівельні матеріали, ліс, зерно, нафту, вугілля тощо. Перевезення здійснюється судами вантажопідйомністю до 5000 т. Пристані місцевого пасажирського сполучення (у зоні водосховищ) - Водники (здійснюється ремонт судів), Хлєбникове, Тишкове, Пирогове, Сонячна Поляна тощо.

Канал імені Москви має і рекреаційну функцію - на його берегах знаходяться численні будинки та бази відпочинку, санаторії, риболовецькі бази тощо.


Технічні споруди[ред.ред. код]

У складі каналу імені Москви - більш 240 різних гідротехнічних споруд.

Спорудження каналу створюють чудовий архітектурний ансамбль, кожен шлюз має особливий вигляд. Вежі шлюзів мають завершення у вигляді декоративних надбудов чи скульптур.

Греблі[ред.ред. код]

Основними спорудами каналу імені Москви, як і будь-якого великого гідротехнічного комплексу, є греблі. Всього на каналі побудовано 10 гребель, з них сім земляних і три бетонних[2].

Земляні
  1. Акуловська земляна гребля
  2. Іваньковська земляна гребля
  3. Ікшинська земляна гребля
  4. Пестовська земляна гребля
  5. Пироговська земляна гребля
  6. Пяловська земляна гребля
  7. Хімкінська земляна гребля
Бетонні
  1. Іваньковська бетонна гребля
  2. Карамишевська бетонна гребля
  3. Перервінська бетонна гребля
Інші

Шлюзи[ред.ред. код]

Вид з камери шлюзу № 3

На каналі побудовано 11 шлюзів: один на річці Волга, п'ять - на північному схилі каналу, два - на південному схилі і три на річці Москва. Всі шлюзи каналу автоматизовані. Габаритні робочі розміри камери - 290х32 метри.

  1. Шлюз 1 (Дубна)
  2. Шлюз 2 (Темпи)
  3. Шлюз 3 (Яхрома)
  4. Шлюз 4 (Турист)
  5. Шлюз 5 (Ікша)
  6. Шлюз 6 (Ікша)
  7. Шлюз 7 (Тушино) двокамерний
  8. Шлюз 8 (Тушино) двокамерний
  9. Шлюз 9 (Мневнікі) за розміром камери, але що має середню голову і можливість працювати у скороченому варіанті для пропуску маломірних суден.
  10. Шлюз 10 (Нагатіно)
  11. Шлюз 11 (Нагатіно) для пропуску маломірних суден. В наш час[Коли?] працює в якості дока.

ГЕС[ред.ред. код]

При будівництві каналу було зведено сім гідроелектростанцій. Дві ГЕС (Ново-Тверецька і Ново-Цнінська) були передані у відання каналу пізніше.

  1. Акуловська ГЕС
  2. Іваньковська ГЕС
  3. Карамишевська ГЕС
  4. Ліствянська ГЕС
  5. Ново-Тверецька ГЕС
  6. Ново-Цнінська ГЕС
  7. Перервінська ГЕС
  8. Пироговська ГЕС
  9. Сходненська ГЕС

Насосні станції[ред.ред. код]

  1. 182 «Темпи»
  2. 183 «Яхрома»
  3. 184 «Комсомольська»
  4. 185 «Ікша-II»
  5. 186 «Ікша-I»

Водозбори[ред.ред. код]

Дамби[ред.ред. код]

Дюкер[ред.ред. код]

  • Безпосереднього відношення до судноплавства не мають. Представляють собою бетонну трубу в місці перетину водоводного каналу з автошляхами і ріками (річками).

Порти, вокзали[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]