Кандидат наук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кандидатський диплом радянського зразка

Кандида́т нау́к — науковий ступінь в Україні та деяких інших країнах колишнього СРСР.
В Україні існує два наукових ступені: «кандидат наук» та «доктор наук». Доктор наук — вищий науковий ступінь.
Науковий ступінь використовувався у Російській імперії з ХVІІІ століття. Був запозичений у країн Західної Європи, а саме − Німеччини. Його здобували студенти старших курсів університетів, які склали перші переддипломні іспити з філософії (Philosophikum, cand. phil.) або медицини (Physikum, cand. med.) тощо.

Наукові ступені в СРСР були запроваджені постановою Раднаркому від 13 січня 1934 р.[1] Разом з іншими радянськими науковими званнями та ступенями був успадкований Україною після розпаду СРСР. Науковий ступінь кандидата наук присуджується спеціалізованою вченою радою за результатами прилюдного захисту дисертації. Міністерство освіти і науки України (до 2011 — ВАК України) затверджує рішення вченої ради про присудження наукового ступеня і видає диплом кандидата наук.

Кандидатський диплом українського зразка

За даними Дердавної Служби статистики України, в Україні, станом на 2012 рік, налічувалося 88057 кандидатів наук.[2]

Порядок присудження наукового ступеня[ред.ред. код]

Порядок присудження наукового ступеня «кандидат наук» визначено Постановою Кабінету Міністрів України[3].
Науковий ступінь кандидата наук присуджується спеціалізованою вченою радою на підставі прилюдного захисту дисертації і затверджується Міністерством освіти і науки України з урахуванням висновку відповідної експертної ради.
Кандидатська дисертація подається до захисту лише за однією науковою спеціальністю[4]. Може бути подана до захисту у вигляді опублікованої одноосібної (без співавторів) монографії. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук повинна мати обсяг основного тексту 4,5-7, а для суспільних і гуманітарних наук — 6,5-9 авторських аркушів, оформлених відповідно до державного стандарту. Кандидатська дисертації супроводжуються окремим авторефератом обсягом 0,7-0,9 авторського аркуша, які подаються державною мовою. Вимоги до оформлення автореферату встановлює Міністерство освіти і науки України.
Здобувач наукового ступеня кандидата наук допускається до захисту дисертації після складення кандидатських іспитів, перелік яких визначає МОН.
Захист дисертації відбувається на відкритому засіданні спеціалізованої вченої ради, що складається з докторів (кандидатів) наук, яким Міністерством освіти і науки України надано право розглядати дисертації з певної спеціальності. Для розгляду кандидатської дисертації призначаються два офіційних опоненти, з яких один — доктор наук, а другий — доктор або кандидат наук.
За результатами захисту дисертації спеціалізована вчена рада проводить таємне голосування щодо присудження наукового ступеня. Рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук набирає чинності з дати видання наказу МОН про затвердження рішення спеціалізованої вченої ради та видачу відповідного диплома на підставі рішення атестаційної колегії.
У разі порушення спеціалізованою вченою радою вимог нормативно-правових актів з питань присудження наукових ступенів доктора або кандидата наук МОН вживає відповідних заходів аж до скасування рішення ради.
Кандидатський ступінь є достатнім, щоб у вищих навчальних закладах зайняти посаду доцента, у наукових установах — посаду старшого наукового співробітника.
В Україні й країнах СНД кандидатський ступінь приблизно еквівалентний науковому ступеню Ph.D. (доктор філософії) більшості країн Заходу.

Наукові галузі[ред.ред. код]

Докладніше у статті Перелік наукових спеціальностей

Залежно від спеціальності, за якою відбувається захист кандидатської дисертації, присуджується один із наступних учених ступенів[5]:

 

Раніше також існував ступінь кандидата військово-морських наук[6]. Деякий час (близько 1940-х років) вчений ступінь кандидата мистецтвознавства мав назву «кандидат мистецтвознавчих наук». В радянський період (як і в сучасній Росії) ступінь кандидата геологічних наук носив назву «кандидат геолого-мінералогічних наук» (к. г.-м. н.). Державне управління як галузь, з якої присуджуються наукові ступені, затверджена постановою президії ВАК України від 14 грудня 2006 р. № 46-06/11.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Наука Це незавершена стаття з науки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.