Кандидат наук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кандидатський диплом радянського зразка

Кандида́т нау́к — науковий ступінь в Україні та деяких інших країнах колишнього СРСР.

Звання потрапило в Російську імперію в 18 столітті із Західної Європи, а саме з Німеччини, де воно використовувалося для студентів старших курсів університетів, які склали перші переддипломні іспити з філософії (Philosophikum, cand. phil.) або медицини (Physikum, cand. med.) тощо.

Наукові ступені в СРСР були запроваджені постановою Раднаркому від 13 січня 1934 р.[1] Разом з іншими радянськими науковими званнями та ступенями був успадкований Україною після розпаду СРСР. Науковий ступінь кандидата наук присуджується спеціалізованою вченою радою за результатами прилюдного захисту дисертації. Міністерство освіти і науки України (до 2011 — ВАК України) затверджує рішення вченої ради про присудження наукового ступеня і видає диплом кандидата наук.

Кандидатський диплом українського зразка

Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника визначається Кабінетом Міністрів України[2]. У разі порушення спеціалізованою вченою радою вимог нормативно-правових актів з питань присудження наукових ступенів доктора або кандидата наук МОН вживає відповідних заходів аж до скасування рішення ради.
За даними Дердавної Служби статистики України, в Україні, станом на 2012 рік, налічувалося 88057 кандидатів наук.[3]

Наукові галузі[ред.ред. код]

Докладніше у статті Перелік наукових спеціальностей

Залежно від спеціальності, за якою відбувається захист кандидатської дисертації, присуджується один із наступних учених ступенів[4]:

  • Кандидат архітектури (к.арх.)
  • Кандидат біологічних наук (к.б.н.)
  • Кандидат ветеринарних наук (к.вет.н.)
  • Кандидат військових наук (к.військ.н.)
  • Кандидат географічних наук (к.геогр.н.)
  • Кандидат геологічних наук (к.геол.н.)
  • Кандидат наук з державного управління (к.держ.упр.)
  • Кандидат економічних наук (к.е.н.)
  • Кандидат історичних наук (к.і.н.)
  • Кандидат культурології (к.культ.)
  • Кандидат медичних наук (к.мед.н.)
  • Кандидат мистецтвознавства (к.мист.)
  • Кандидат педагогічних наук (к.пед.н.)
 
  • Кандидат політичних наук (к.політ.н.)
  • Кандидат психологічних наук (к.психол.н.)
  • Кандидат сільськогосподарських наук (к.с.-г.н.)
  • Кандидат наук з соціальних комунікацій (к.соц.ком.)
  • Кандидат соціологічних наук (к.соц.н.)
  • Кандидат технічних наук (к.т.н.)
  • Кандидат фізико-математичних наук (к.ф.-м.н.)
  • Кандидат фармацевтичних наук (к.фарм.н.)
  • Кандидат наук з фізичного виховання і спорту (к.фіз.вих)
  • Кандидат філологічних наук (к.філол.н.)
  • Кандидат філософських наук (к.філос.н.)
  • Кандидат хімічних наук (к.х.н.)
  • Кандидат юридичних наук (к.ю.н.)

Раніше також існував ступінь кандидата військово-морських наук[5]. Деякий час (близько 1940-х років) вчений ступінь кандидата мистецтвознавства мав назву «кандидат мистецтвознавчих наук». В радянський період (як і в сучасній Росії) ступінь кандидата геологічних наук носив назву «кандидат геолого-мінералогічних наук» (к. г.-м. н.). Державне управління як галузь, з якої присуджуються наукові ступені, затверджена постановою президії ВАК України від 14 грудня 2006 р. № 46-06/11.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Наука Це незавершена стаття з науки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.