Каннабіноїди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Канабіно́їди — група терпенфенольних сполук, похідних 2-заміщеного 5-амілрезорцина. У природі зустрічаються в рослинах родині конопляних (Cannabaceae), є діючими речовинами гашишу і марихуани. Рослинні канабіноїди є С-21 сполуками, що мають споріднену структуру. Відповідальним за психотропний ефект марихуани є дельта-9-тетрагідроканабінол, здатний селективно зв'язуватися в певних структурах головного мозку, із канабіноїдними рецепторами. Рослинні канабіноїди також називають фітоканабіноїдами.

В теперішній час канабиноїдами прийнято називати також синтетичні речовини, що мають споріднену рослинним канабіноїдам структуру і аналогічні фармакологічні ефекти — такі речовини називаються класичними канабіноїдами. Також до канабіноїдів відносять синтетичні речовини, що мають відмінну від фітоканабіноїдів структуру (аміноалкіліндоли, ейкозаноїди, 1,5-діарілпіразоли, хіноліни, арілсульфонаміди та ін.), але мають аналогічних фармакологічних властивостей — такі речовини називають некласичними канабіноїдами. Існують також речовини, які виробляються в організмі людини і є лігандами канабіноїдних рецепторів, до них відносяться анандамід і споріднені йому сполуки, які є похідними поліненасичених жирних кислот. Дані сполуки необхідні для нормального функціонування головного мозку і відповідають за ряд життєво важливих функцій. У зв'язку з тим, що ці сполуки мають ендогенне походження, їх назвали ендогенними канабиноїдами або ендоканабіноїдами.

Функція[ред.ред. код]

Ендоканабіноїди відіграють важливу роль в організмі живих істот, вони служать в якості сигнальних молекул (ліпідних сигналізаторів) між нейронами, які вивільняються з однієї клітини і активують рецептор канабіноїдів присутній на прилеглих клітинах. Хоча в цій ролі міжклітинних сигналізаторів вони схожі на відомі трансмітери моноаміни, такі як ацетилхолін і дофамін, ендоканабіноїди відрізняються в багатьох відносинах від них, наприклад, вони використовують ретроградну сигналізацію. Крім того, ендоканабіноїди ліпофільні молекули, які не розчиняються у воді. Вони не зберігаються в бульбашках, і існують в якості невід'ємного компоненту мембранного бішару, який входить до складу клітини. Імовірно, вони синтезуються «на вимогу», а не зберігаються для подальшого використання. Механізми і ферменти лежать в основі біосинтезу ендоканабіноїдів залишаються невідомими і продовжують залишатися областю активних досліджень. Ендоканабіноїд 2-AG був виявлений у складі коров'ячого і людського материнського молока.

Діапазон[ред.ред. код]

Ендоканабіноїди є гідрофобними молекулами. Вони не можуть пересуватися без стороньої допомоги на великі відстані у водному середовищі, навколишніх клітин, з яких вони звільнені, і, отже, діяти локально на прилеглі клітини-мішені. Тому вони мають набагато більш обмежені сфери впливу, ніж наприклад гормони, які можуть впливати на клітини по всьому організму.

Види[ред.ред. код]

Фітоканабіноїди[ред.ред. код]

Суцвіття і листя конопель містять понад 60 різних канабіноїдів. У рослині канабіноїди присутні, як правило, у вигляді їх кислотних аналогів, що містять карбокси-групу в положенні 2 фенольної частини молекули. Попередником всіх рослинних канабіноїдів є канабігеролова кислота, яка під впливом трьох незалежних ферментів класу циклаза перетворюється в канабіхромову, канабідіолову і дельта-9-тетрагідроканабінолову кислоти. Дані кислоти в результаті декарбоксилювання дають вільні канабіноїди — канабіхромен, канабідіол і дельта-9-тетрагідроканабінол відповідно. Канабіхроменова, канабідіолова і дельта-9-тетрагідроканабінолова кислоти є основними канабиноїдами, оскільки їх синтез в рослині обумовлений генетично. Решта канабіноїди є продуктами біотрансформації (деградації) основних канабіноїдів. Таким чином, у міру розвитку рослини, в ньому переважають канабідіол (КБД), тетрагідроканабінол (ТГК), а у міру старіння і відмирання рослини, а також у препаратах, приготовлених з рослинного матеріалу (гашиш, марихуана та ін), по мірі їх зберігання тетрагідроканабінол перетворюється в канабинол (КБН). Всі канабіноїди — жиророзчинні речовини. При попаданні в організм вони накопичуються в тканинах, багатих ліпідами (мозку, легенях, внутрішніх статевих органах) і поступово вивільняються в систему кровообігу. П'янкий ефект препаратів конопель (марихуани, гашишу і т. д.) є результат комплексної дії всіх канабіноїдів, хоча лише деякі з них мають психотропну дію в чистому вигляді; до них відносяться в першу чергу дельта-9-і дельта-8-тетрагідроканабінол, володіє основною психотропною дією. Такі канабіноїди, як канабідіол, канабіхромен і канабинол самі психотропною дією не володіють, але здатні вносити деякі доповнення в ефект психотропів канабіноїдів. Також володіють психотропним ефектом дельта-9-тетрагідроканабіварін і бутиловий аналог дельта-9-тетрагідроканабінолу, які знайдені в деяких зразках марихуани. Рослинні канабіноїди в залежності від структури поділяють на кілька типів. Розрізняють такі типи фітоканабіноідов:

  • Тип канабігерола КБГ
  • Тип канабіхромена КБХ
  • Тип канабідіол КБД
  • Тип тетрагідроканабінолу ТГК
  • Тип канабіельзоіна КБЕ
  • Тип ізо-тетрагідроканабінолу ізо-ТГК
  • Тип канабіціклола КБЦ
  • Тип канабітріола КБТ
  • Тип канабінодіола КБНД
  • Тип канабінола КБН

Ендоканабіноїди[ред.ред. код]

Ендоканабіноїди — ендогенні нейромедіатори, які зв'язуються з канабіноїдними рецепторами. Всі відомі в даний час ендоканабіноїди, на відміну від природних канабіноїдів, є ациклічні сполуки — ейкозаноїди, похідні арахідонової кислоти, найбільш важливими з яких є анандамід (етаноламід арахідонової кислоти) 2-арахідоноілгліцерін (2-AG).

Функції[ред.ред. код]

Ендоканабіноїди служать міжклітинними ліпідними месенджерами - сигналізуючими молекулами, які випускаються одною клітиною і активують канабіноїдні рецептори інших що поруч.

Ендоканабіноїд 2-AG був знайдений молоці бика та людському материнському молоці.[1]

Синтетичні канабіноїди[ред.ред. код]

Синтетичні канабіноїди — речовини, що є агоністами канабіноїдних рецепторів CB1 і CB2.

Джерела[ред.ред. код]

  • Лазурьевский Г. В., Николаева Л. А. Каннабиноиды. Кишинев, Штиинца, 1972
  • Turner C. E., M. A. Elsohly and E. G. Boeren, 1980. Constituents of Cannabis sativa L. XVII. A review of the natural constituents. Journal of Natural Products 43 (2): 169–234.
  • Elsohly M.A., S. Desmond, 2005. Chemical constituents of marijuana: the complex mixture of natural cannabinoids. Life sciences 78(5):539-48.
    • Endocannabinoids and food intake: Newborn suckling and appetite regulation in adulthood // Experimental biology and medicine, 230 (2005) (4) С. 225–34. — PMID:15792943.