Каннусі
Каннуші (【神主】, かんぬし, kannushi, «священник») — шінтоїстський священослужитель. Представник шінтоїського духовенства (神職, шіншьоку). Голова й управитель шінтоїського святилища, де вшановують божество. Первісно — жрець-шаман.[1]
Опис[ред. | ред. код]
Священник виступав як шаман — посередник божеств, оракул, покликаний доносити божественну волю до простих смертних.[2] Він вважався чудотворцем або святим, який завдяки своїй практиці очищувальних ритуалів досяг здатності бути медіумом для божества. Пізніше священник став сприйматися як представник духовенства — людиною, що працює в святилищі та відповідає за релігійні церемонії.[1][3]
У давнину, завдяки синтезу духовної та світської влади, в ролі священника виступав голова роду, який очолював його членів на час релігійних церемоній. Часом це могла бути інша офіційна особа. Пізніше роль священника стала специфічнішою. Термін «каннуші» фігурує як в «Коджікі», так і в «Ніхон шьокі». Згідно з цими текстами, священниками були імператриця Джінґу та імператор Суджін.[2] В одному і тому ж святилищі може бути кілька різних типів священослужителів. Так, наприклад, в Святилищі Ісе або святилищі Оміва можна зустріти Верховного (大神主, Ō-каннуші), загального (総神主, Сō-каннуші) і тимчасового священників (権神主, Ґон-каннуші)[2][3]
Священники можуть одружитися, і зазвичай їх діти успадковують їх посаду.[4] Хоча ця практика нині не має офіційного статусу, вона, як і раніше, існує.[5]
Одяг священника — традиційний одяг японського аристократа при імператорському дворі. Основі елементи — Дзеей, ебоші та каріґіну, які не мають якого-небудь містичного сенсу. Це підкреслює близький зв'язок між культом божест та фігурою імператора. Інші предмети, що використовуються священством, включають в себе жезли шяку та онуса. Під час виконання релігійних обрядів священникам допомагають жриці міко.
Для того щоб стати священником, новачок повинен пройти навчання в університеті, схваленому Головним управлінням щінтоїстських святилищ. Зазвичай таким виступає токійський університет Кокуґакуїн. Замість цього можна також пройти іспит на кваліфікацію кандидата. Священникам дозволено ставати не лише чоловікам, але й жінкам. При цьому вдови можуть успадковувати посаду свого покійного чоловіка.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б * Kannushi (in Japanese), Iwanami Kōjien (яп. 広辞苑) Japanese dictionary, 6th Edition (2008), DVD version
- ↑ а б в Nishimuta, Takao (28 березня 2007). Kannushi. Encyclopedia of Shinto. Kokugakuin. Архів оригіналу за 20 травня 2011. Процитовано 16 жовтня 2009.
- ↑ а б Moriyasu, Jin. Kannushi. Nihon Hyakka Zensho (Japanese) . Shogakukan. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 16 жовтня 2009.
- ↑ Nishimura, Hajime (1998). A Comparative History of Ideas. Motilal Banarsidass. ISBN 978-8120810044.
- ↑ Shinshoku. Encyclopaedia Britannica Online. Архів оригіналу за 31 березня 2009. Процитовано 16 жовтня 2009.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- 井上順孝. 神道. — ナツメ社, 2006. ISBN 9784816340628
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каннуші
- Kannushi [Архівовано 20 травня 2011 у Wayback Machine.], Encyclopedia of Shinto