Канон лікарської науки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кано́н лікарської науки (араб. القانون في الطب‎‎ Al-Qanun fi t-Tibb‎) — робота енциклопедичного характеру з медицини. Автор — перський вчений 11 століття Авіценна.

При написанні книги Авіценна спирався на прочитані ним праці античних медиків, зокрема Галена і Гіпократа, а також у значній мірі на власний досвід спостережень за хворими, дослідження лікувальних властивостей рослин. «Канон лікарської науки» був основним підручником для вивчення медицини у багатьох середньовічних університетах[1].

Видання "Канону лікарської науки" латинською мовою

«Канон» складається з п'яти книг.

Зміст[ред.ред. код]

Перша книга[ред.ред. код]

У першому томі викладені теоретичні погляди медичних поглядів Авіценни, філософія медицини і почасти її історія. Наведений короткий огляд анатомії людини.

В цій же книзі містяться вчення про рідини («соки») людського організму. На той час медицина не знала про існування кровообігу. Натомість панівною була версія про те, що в тілі людини є чотири види рідин. Кров у артеріях, флегма — у мозкові, жовта жовч — у печінці, чорна жовч — у селезінці.

Розглядаються відмінності у тілобудові людей, детально аналізуються причини як хвороб з їх симптомами, так і здоров'я.

Окремі розділи в першій книзі виділені для пульсу та сечі.

Приділена увага режиму, фізичним вправам, дієтетиці.

Рукописна копія сторінки з другого тому "Канону", зберігається в музеї Інституту рукописів Азербайджанської академії наук

Друга книга[ред.ред. код]

У другій книзі описуються прості ліки. Наведено 785 рослинних, тваринних та мінеральних засобів із вказанням їхнього походження, способу добування і методів приготування і застосування.

Третя книга[ред.ред. код]

Третя книга присвячена місцевим хворобам. Детально розглядаються хвороби голови: очей, вух, горла, носа, язика та інші.

Четверта книга[ред.ред. код]

Описує загальні хвороби організму. Багато уваги приділено різним видам лихоманок.

П'ята книга[ред.ред. код]

П'ятий том містить описи та способи приготування і застосування складних ліків.

Відкриття зроблені Авіценною у «Каноні»[ред.ред. код]

У праці Авіценни він висунув нові для тогочасної науки гіпотези:

  • припустив, що існують дуже дрібні істоти, які псують воду, спричиняють та переносять хвороби — віруси та бактерії
  • першим звернув увагу на те, що харчові продукти можуть бути ліками
  • фізичні вправи та дотримання чистоти сприяють здоров'ю
  • визначив різницю між чумою та холерою
  • визначив, що віспа є заразною хворобою
  • першим описав проказу, відмежувавши її від слоновості
  • так само розмежував плеврит і запалення легень
  • детально описав виразку шлунка
  • дослідив та визначив ознаки менінгіту
  • відкрив та описав розташування м'язів ока[2].

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Бертельс Е. Авиценна // Огонёк. — 10 августа 1952. — № 33 — С.1—3(рос.)
  2. Вера Смирнова-Ракитина Авиценна. — Москва: Молодая Гвардия, 1958. — С. 205—206. — (Жизнь замечательных людей. Серия биографий.).
книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.