Канон лікарської науки
«Кано́н лі́карської нау́ки» (араб. القانون في الطب Al-Qanun fi t-Tibb) — робота енциклопедичного характеру з медицини, написана перським вченим XI століття Авіценною.
При написанні книги Авіценна спирався на прочитані ним праці античних медиків, зокрема Галена і Гіпократа, а також у значній мірі на власний досвід спостережень за хворими, дослідження лікувальних властивостей рослин. «Канон лікарської науки» був основним підручником для вивчення медицини у багатьох середньовічних університетах[1].
«Канон лікарської науки» складається з п'яти книг.
Зміст[ред. | ред. код]
Перша книга[ред. | ред. код]
У першому томі викладені теоретичні погляди медичних поглядів Авіценни, філософія медицини і почасти її історія. Наведений короткий огляд анатомії людини.
В цій же книзі містяться вчення про рідини («соки») людського організму. На той час медицина не знала про існування кровообігу. Натомість панівною була версія про те, що в тілі людини є чотири види рідин. Кров у артеріях, флегма — у мозкові, жовта жовч — у печінці, чорна жовч — у селезінці.
Розглядаються відмінності у тілобудові людей, детально аналізуються причини як хвороб з їх симптомами, так і здоров'я.
Окремі розділи в першій книзі виділені для пульсу та сечі.
Приділена увага режиму, фізичним вправам, дієтетиці.
Друга книга[ред. | ред. код]
У другій книзі описуються прості ліки. Наведено 785 рослинних, тваринних та мінеральних засобів із вказанням їхнього походження, способу добування і методів приготування і застосування.
Третя книга[ред. | ред. код]
Третя книга присвячена місцевим хворобам. Детально розглядаються хвороби голови: очей, вух, горла, носа, язика тощо.
Четверта книга[ред. | ред. код]
Описує загальні хвороби організму. Багато уваги приділено різним видам гарячки.
П'ята книга[ред. | ред. код]
П'ятий том містить описи та способи приготування і застосування складних ліків.
Відкриття, зроблені Авіценною у «Каноні лікарської науки»[ред. | ред. код]
У праці Авіценни він висунув нові для тогочасної науки гіпотези:
- припустив, що існують дуже дрібні істоти, які псують воду, спричиняють та переносять хвороби — віруси та бактерії
- першим звернув увагу на те, що харчові продукти можуть бути ліками
- фізичні вправи та дотримання чистоти сприяють здоров'ю
- визначив різницю між чумою та холерою
- визначив, що натуральна віспа є заразною хворобою
- першим описав проказу, відмежувавши її від слоновості
- так само розмежував плеврит і запалення легень
- детально описав виразку шлунка
- дослідив та визначив ознаки менінгіту
- відкрив та описав розташування м'язів ока[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Канон лікарської науки [Архівовано 23 травня 2021 у Wayback Machine.] (Google Arts & Culture)
- ↑ Вера Смирнова-Ракитина. Авиценна. — Москва : Молодая Гвардия, 1958. — С. 205—206. — (Жизнь замечательных людей. Серия биографий.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Сканований текст «Канону лікарської науки» на сайті Американського університету Бейрута [Архівовано 20 вересня 2008 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про книгу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |