Канон лікарської науки
Кано́н лікарської науки (араб. القانون في الطب Al-Qanun fi t-Tibb) — робота енциклопедичного характеру з медицини. Автор — перський вчений 11 століття Авіценна.
При написанні книги Авіценна спирався на прочитані ним праці античних медиків, зокрема Галена і Гіпократа, а також у значній мірі на власний досвід спостережень за хворими, дослідження лікувальних властивостей рослин. «Канон лікарської науки» був основним підручником для вивчення медицини у багатьох середньовічних університетах[1].
«Канон» складається з п'яти книг.
Зміст |
Зміст [ред.]
Перша книга [ред.]
У першому томі викладені теоретичні погляди медичних поглядів Авіценни, філософія медицини і почасти її історія. Наведений короткий огляд анатомії людини.
В цій же книзі містяться вчення про рідини («соки») людського організму. На той час медицина не знала про існування кровообігу. Натомість панівною була версія про те, що в тілі людини є чотири види рідин. Кров у артеріях, флегма — у мозкові, жовта жовч — у печінці, чорна жовч — у селезінці.
Розглядаються відмінності у тілобудові людей, детально аналізуються причини як хвороб з їх симптомами, так і здоров'я.
Окремі розділи в першій книзі виділені для пульсу та сечі.
Приділена увага режиму, фізичним вправам, дієтетиці.
Друга книга [ред.]
У другій книзі описуються прості ліки. Наведено 785 рослинних, тваринних та мінеральних засобів із вказанням їхнього походження, способу добування і методів приготування і застосування.
Третя книга [ред.]
Третя книга присвячена місцевим хворобам. Детально розглядаються хвороби голови: очей, вух, горла, носа, язика та інші.
Четверта книга [ред.]
Описує загальні хвороби організму. Багато уваги приділено різним видам лихоманок.
П'ята книга [ред.]
П'ятий том містить описи та способи приготування і застосування складних ліків.
Відкриття зроблені Авіценною у «Каноні» [ред.]
У праці Авіценни він висунув нові для тогочасної науки гіпотези:
- припустив, що існують дуже дрібні істоти, які псують воду, спричиняють та переносять хвороби — віруси та бактерії
- першим звернув увагу на те, що харчові продукти можуть бути ліками
- фізичні справи та дотримання чистоти сприяють здоров'ю
- визначив різницю між чумою та холерою
- визначив, що віспа є заразною хворобою
- першим описав проказу, відмежувавши її від слоновості
- так само розмежував плеврит і запалення легень
- детально описав виразку шлунка
- дослідив та визначив ознаки менінгіту
- відкрив та описав розташування м'язів ока[2].
Посилання [ред.]
Примітки [ред.]
 |
Це незавершена стаття про книгу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
