Кантрі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ка́нтрі (англ. country) — музичний напрямок, що бере початок від народної музики британських переселенців у США, які продовжувала традиції епічної кельтської балади і народних танцювальних форм. Кантрі почала користуватися популярністю у 1920-х роках початково під назвою хілбілі (hillbilly music, від англ. hillbilly — термін, що відноситься до жителів гірських містечок США), з 1940-х роках поступово закріпився сучасний термін.

Класичне кантрі оперує простим інструментарієм, окрім ударної установки характерне звучання надає гітара зі сталевими струнами (різновид гавайської гітари), губна гармоніка, нерідко використовуються також банджо, скрипка та піаніно хонкі-тонк, спеціально дещо розстроєне. Композиції кантрі доволі динамічні, прості пісні спираються на схеми рок-н-ролу або ліричної балади, нерідко в ритмі вальсу. Тексти оповідають про звичайні людські справи — любов, праця, забави, фінансові проблеми, клопоти з дітьми тощо

У 1940-ві роки популяризація напрямку пов'язана з творчістю Генка Вільямса.

У 1950-ті музика кантрі стала однією з основ таких течій як блюґрас і рокабілі. В ці роки найяскравішим представником кантрі стає Елвіс Преслі, який щойно розпочав свою кар'єру і мав тоді прізвисько «Хіллбіллі кет». В кінці 1950-х музику кантрі починає записувати студія Nashville Sound, звук кантрі стає більш відшліфованим, більшу роль починає відігравати фортепіано. Серед успішних музикантів кантрі також Джордж Джонс (1931–2013), Петсі Клайн та Джим Рівс, який став надзвичайно популярним в Африці, Індії да Південно-Західній Азії. Цією ж студією була заснована зала слави кантрі.

У 1960-ті роки такі музиканти як Кріс Крістоферсон, Ніл Янг, Лінда Ронстадт дали життя новому музичному напрямку — кантрі-року, що увібрав в себе як риси кантрі, так і риси рок-музики.

У 1970-ті роки кантрі розгалужується на дві протилежні течії — автентичну і комерціалізовану. В руслі дотримання автентичних традицій працюють такі музиканти як Віллі Нельсон і Війлон Дженнінгс. В той же час Конвей Твітті, Глен Кемпбелл, Кенні Роджерс та ряд інших зближують кантрі з поп-музикою тих років, практично розмиваючи границі напрямку. Піку популярності кантрі-поп досягло на рубежі 1970-80-х років, значну роль у популяризації напрямку відіграв фільм «Міський ковбой».

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]