Канцлер казначейства

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Велика Британія
Велика Британія

Стаття з серії:
Політика та уряд Великої Британії










Інші країни

Канцлер казначейства Великої Британії (англ. The Chancellor of the Exchequer) — офіційне найменування міністерської посади в Кабінеті Уряду Великої Британії особи, відповідальної за всі економічні й фінансові питання, а також за контроль Казначейства Її Величності (англ. Her Majesty's Treasury). Ця посада приблизно відповідає посадам Міністр фінансів або Секретар казначейства в інших країнах. У самій Великій Британії, члена Кабінету уряду Великої Британії, що займає цю посаду, часто називають просто «Канцлер». Ця посада входить до числа чотирьох Великих офісів держави (не плутати з поняттям Великі офіцери держави!)

Канцлер є третьою найстарішою головною державною посадою в історії Англії й, первинно, особи, які займали цю посаду відповідали за так звану Палату шахівниці, середньовічну англійську інституцію збирання королівських прибутків. До нещодавнього часу, Канцлер контролював грошову політику, але після отримання Банком Англії незалежності у питаннях контролю відсоткової ставки у 1997 році, Канцлер припинив чинити вплив на ці процеси. Канцлер також наглядає за громадськими видатками підрозділів уряду.

Цю посаду не слід плутати з посадами Лорда-канцлера чи Канцлера Герцогства Ланкастерського, які також є представницькими посадами, посадою Канцлера Вищого Суду або Лорда Шефа Палати шахівниці.

Нинішнім Канцлером казначейства є Джордж Осборн.

Роль і відповідальність[ред.ред. код]

Казначейство, Вайтхолл

Податкова політика[ред.ред. код]

Канцлер має суттєвий контроль над іншими підрозділами уряду, оскільки саме Казначейство встановлює ліміти видатків. Реальна владі конкретного Канцлера багато в чому залежить від його персональних якостей, його статусу в партії та його стосунків з Прем'єр-міністром. Ґордон Браун, що обіймав посаду Канцлера з приходом Лейбористського уряду у 1997 році, мав сильну особисту підтримку в партії, що, в решті решт, призвело до вибору його кандидатури в якості нового прем'єр-міністра.

Грошова політика[ред.ред. код]

Хоча Банк Англії нині самостійно відповідає за встановлення відсоткової ставки, Канцлер також відіграє важливу роль у грошовій політиці держави. Він встановлює мету інфляції, відповідно до якої Банк Англії і встановлює відсоткову ставку. Канцлер також має право призначати чотирьох з дев'яти членів банківського Комітету з грошової політики — так званих «зовнішніх» учасників. Канцлер має сильний вплив у питаннях призначення глави Банку Англії та його заступників.

Офіційна резиденція[ред.ред. код]

Офіційна резиденція Канцлера розташована за адресою Даунінг-стріт, 11 (No. 11 Downing Street).

«Бюджетний портфель»[ред.ред. код]

За традицією, Канцлер приносить текст своєї бюджетної промови, яку він має виголосити перед палатою громад, в особливому червоному портфелі. Червоний портфель Канцлера ідентичний до портфелів, які використовуються іншими міністрами для перенесення офіційних паперів, але має більшу відомість під назвою «Бюджетний портфель», (англ. Budget Box), оскільки зазвичай Канцлер демонструє свій портфель з бюджетною промовою пресі, вранці, перед виголошенням самої промови у Парламенті.

Оригінальний бюджетний портфель було вперше використано Вільямом Гладстоном у 1860 році та продовжував використовуватись до 1965 року, коли Джеймс Каллаган став першим Канцлером, який порушив традицію й використовував новіший портфель.

Список Канцлерів казначейства з 1559 року[ред.ред. код]

Канцлери казначейства Англії[ред.ред. код]

Ім'я Період
Гарві де Стентон 1316—1327
Джон Бейкер бл. 1558
Волтер Мілдмей 1559—1589
Джон Фортескью Сальденський 1589—1603
Джордж Гоум, 1-й граф Данбар 1603—1606
Сер Джуліус Цезар 1606—1614
Фулке Гревілл 1614—1621
Річард Вестон 1621—1628
Едвард Барретт з Ньюбурга 1628—1629
Френсіс Коттінгтон, 1-й барон Коттінгтон 1629—1642
Джон Колепепер, 1-й барон Колепепер 1642—1643
Едуард Хайд, 1-й граф Кларендон 19 липня 16421646
Ентоні Ешлі-Купер, 1-й граф Шефтсбері 13 травня 1661 — 22 листопада 1672
Джон Данкомб 22 листопада 1672 — 2 травня 1676
Джон Ернл 2 травня 1676 — 9 квітня 1689
Генрі Буз, 1-й граф Воррінгтон 9 квітня 1689 — 18 березня 1690
Річард Хемпден 18 березня 1690 — 10 травня 1694
Чарльз Монтегю, 1-й граф Галіфакс 10 травня 1694 — 2 червня 1699
Джон Сміт 2 червня 1699 — 27 березня 1701
Генрі Бойл, 1-й барон Карлетон 27 березня 1701 — 22 квітня 1708

Канцлери казначейства Великої Британії[ред.ред. код]

Роберт Волпол, де-факто перший прем'єр-міністр Великої Британії, який також був Канцлером казначейства понад 22 роки
Ім'я Період
Джон Сміт 22 квітня 1708 — 11 серпня 1710
Роберт Харлі, 1-й граф Оксфорд 11 серпня 1710 — 4 червня 1711
Роберт Бенсон, 1-й барон Бінглі 4 червня 1711 — 21 серпня 1713
Вільям Віндгем 21 серпня 1713 — 13 жовтня 1714
Річард Онслоу, 1-й барон Онслоу 13 жовтня 1714 — 12 жовтня 1715
Роберт Волпол [1] 12 жовтня 1715 — 15 квітня 1717
Джеймс Стенгоуп, 1-й граф Стенгоуп 15 квітня 1717 — 20 березня 1718
Джон Ейслебі 20 березня 1718 — 23 січня 1721
Джон Пратт 2 лютого — 3 квітня 1721
Роберт Волпол [2] 3 квітня 1721 — 12 лютого 1742
Сэмюел Сандіс, 1-й барон Сандіс 12 лютого 1742 — 12 грудня 1743
Генрі Пелем 12 грудня 1743 — 8 березня 1754
Вільям Лі 8 березня — 6 квітня 1754
Генрі Білсон Легге 6 квітня, 1754 — 25 листопада, 1755
Джордж Літтлтон 25 листопада 1755 — 16 листопада 1756
Генрі Білсон Легге 16 листопада 1756 — 13 квітня 1757
Вільям Мюррей, 1-й граф Менсфілд 13 квітня — 2 липня 1757
Генрі Білсон Легге 2 липня 1757 — 19 березня 1761
Вільям Баррінгтон 19 березня 1761 — 29 травня 1762
Френсіс Дешвуд 29 травня 1762 — 16 квітня 1763
Джордж Гренвіль [2] 16 квітня 1763 — 16 липня 1765
Вільям Доудсвелл 16 липня 1765 — 2 серпня 1766
Чарльз Таунсенд [3] 2 серпня 1766 — 4 вересня 1767
Фредерік Норз [2] 11 вересня 1767 — 27 березня 1782
Джон Кавендіш 27 березня — 10 липня 1782
Вільям Пітт Молодший [1] 10 липня 1782 — 31 березня 1783
Джон Кавендіш 2 квітня — 19 грудня 1783
Вільям Пітт Молодший [2] 19 грудня 1783 — 14 березня 1801

Канцлери казначейства Сполученого Королівства[ред.ред. код]

Вільям Гладстон, чотири рази займав посаду Канцлера казначейства
Ґордон Браун, Канцлер від лейбористської партії у 1997—2007 роках
Ім'я Партія Період
Генрі Аддінгтон [2] Торі 14 березня 1801 — 10 травня 1804
Вільям Пітт Молодший [2][3] Торі 10 травня 1804 — 23 січня 1806
Генрі Петті Віги 5 лютого 1806 — 26 березня 1807
Спенсер Персівал [1][2][3] Торі 26 березня 1807 — 12 травня 1812
Ніколас Вонсіттарт Торі 12 травня 1812 — 31 січня 1823
Фредерік Джон Робінсон [1] Торі 31 січня 1823 — 20 квітня 1827
Джордж Каннінг [1][2][3] Торі 20 квітня — 8 серпня 1827
Чарльз Ебботт, лорд Тентерден Торі 8 серпня — 3 вересня 1827
Джон Чарльз Херріес Торі 3 вересня 1827 — 26 січня 1828
Генрі Голберн Торі 26 січня 1828 — 22 листопада 1830
Джон Спенсер, віконт Алторп Віги 22 листопада 1830 — 14 листопада 1834
Томас Денман, лорд Денман Вііги 15 листопада — 15 грудня 1834
Роберт Піль [2] Консервативна партія 2 грудня 1834 — 8 квітня 1835
Томас Спрінг Райс Віги 18 квітня 1835 — 26 серпня 1839
Френсіс Берінг Віги 26 серпня 1839 — 30 серпня 1841
Генрі Голберн Консервативна партія 3 вересня 1841 — 27 червня 1846
Чарльз Вуд Ліберальна партія 6 липня 1846 — 21 лютого 1852
Бенджамін Дізраелі [1] Консервативна партія 27 лютого — 17 грудня 1852
Вільям Гладстон [1] Ліберальна партія 28 грудня 1852 — 28 лютого 1855
Джордж Корнуолл Льюїс Ліберальна партія 28 лютого 1855 — 21 лютого 1858
Бенджамін Дізраелі [1] Консервативна партія 26 лютого 1858 — 11 червня 1859
Вільям Гладстон [1] Ліберальна партія 18 червня 1859 — 26 червня 1866
Бенджамін Дізраелі [1] Консервативна партія 6 липня 1866 — 29 лютого 1868
Джордж Ворт Гант Консервативна партія 29 лютого — 1 грудня 1868
Роберт Лоу Ліберальна партія 9 грудня 1868 — 11 серпня 1873
Вільям Гладстон [1] Ліберальна партія 11 серпня 1873 — 17 лютого 1874
Стаффорд Норскот Консервативна партія 21 лютого 1874 — 21 квітня 1880
Вільям Гладстон [1] Ліберальна партія 28 квітня 1880 — 16 грудня 1882
Г'ю Чайлдерс Ліберальна партія 16 грудня 1882 — 9 червня 1885
Майкл Хік Біч Консервативна партія 24 червня 1885 — 28 січня 1886
Вільям Вернон Харкурт Ліберальна партія 6 лютого — 20 липня 1886
Рендольф Черчилль Консервативна партія 3 серпня — 22 грудня 1886
Джордж Гошен Ліберально-юніоністька партія 14 січня 1887 — 11 серпня 1892
Вільям Вернон Харкурт Ліберальна партія 18 серпня 1892 — 21 червня 1895
Майкл Хік Біч Консервативна партія 29 червня 1895 — 11 серпня 1902
Чарльз Рітчі Консервативна партія 11 серпня 1902 — 9 жовтня 1903
Остін Чемберлен Ліберально-юніоністська партія 9 жовтня 1903 — 4 грудня 1905
Герберт Асквіт Ліберальна партія 10 грудня 1905 — 12 квітня 1908
Девід Ллойд Джордж [1] Ліберальна партія 12 квітня 1908 — 25 травня 1915
Реджинальд Маккена Ліберальна партія 25 травня 1915 — 10 грудня 1916
Ендрю Бонар Лоу [1] Консервативна партія 10 грудня 1916 — 10 січня 1919
Остін Чемберлен Консервативна партія 10 січня 1919 — 1 квітня 1921
Роберт Горн Консервативна партія 1 квітня 1921 — 19 жовтня 1922
Стенлі Болдуїн [1][2] Консервативна партія 27 жовтня 1922 — 27 серпня 1923
Невілл Чемберлен [1] Консервативна партія 27 серпня 1923 — 22 січня 1924
Філіп Сновден Лейбористська партія 22 січня — 3 листопада 1924
Вінстон Черчилль [1] Консервативна партія 6 листопада 1924 — 4 червня 1929
Філіп Сновден Лейбористська партія Великої Британії (1929–1931)
Національна ліберальна партія (1931)
7 червня 1929 — 5 листопада 1931
Невілл Чемберлен [1] Консервативна партія 5 листопада 1931 — 28 травня 1937
Джон Симон Національна ліберальна партія 28 травня 1937 — 12 травня 1940
Кінгслі Вуд Консервативна партія 12 травня 1940 — 21 вересня 1943
Джон Андерсон Уряд Національної Єдності 24 вересня 1943 — 26 липня 1945
Г’ю Далтон Лейбористська партія 27 липня 1945 — 13 листопада 1947
Стаффорд Кріппс Лейбористська партія 13 листопада 1947 — 19 жовтня 1950
Г’ю Гайтскелл Лейбористська партія 19 жовтня 1950 — 26 жовтня 1951
Реб Батлер Консервативна партія 28 жовтня 1951 — 20 грудня 1955
Гарольд Макміллан [1] Консервативна партія 20 грудня 1955 — 13 січня 1957
Пітер Торнікрофт Консервативна партія 13 січня 1957 — 6 січня 1958
Дерік Ескот Ейморі Консервативна партія 6 січня 1958 — 27 липня 1960
Селвін Ллойд Консервативна партія 27 липня 1960 — 13 липня 1962
Реджинальд Молдлінг Консервативна партія 13 липня 1962 — 16 жовтня 1964
Джеймс Каллаган [1] Лейбористська партія 16 жовтня 1964 — 30 листопада 1967
Рой Дженкінс Лейбористська партія 30 листопада 1967 — 19 червня 1970
Ман Маклауд [3] Консервативна партія 20 червня — 20 липня 1970
Ентоні Барбер Консервативна партія 25 липня 1970 — 4 березня 1974
Деніс Гілі Лейбористська партія 5 березня 1974 — 4 травня 1979
Джеффрі Гау Консервативна партія 5 травня 1979 — 11 червня 1983
Найджел Лоусон Консервативна партія 11 червня 1983 — 26 жовтня 1989
Джон Мейджор [1] Консервативна партія 26 жовтня 1989 — 28 листопада 1990
Норман Ламонт Консервативна партія 28 листопада 1990 — 27 травня 1993
Кеннет Кларк Консервативна партія 27 травня 1993 — 2 травня 1997
Ґордон Браун [1] Лейбористська партія 2 травня 1997 — 27 червня 2007
Алістер Дарлінг Лейбористська партія 28 червня 2007 — 11 травня 2010
Джордж Осборн Консервативна партія 11 травня 2010

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ Займали позицію Прем'єр-міністра після того, як були Канцлерами.
  2. а б в г д е ж и к л Також були прем'єр-міністрами одночасно з посадою Канцлера.
  3. а б в г д Померли під час виконання обов'язків Канцлера або Прем'єр-міністра.

Посилання[ред.ред. код]