Канчельскіс Андрій Антанасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Андрій Канчельскіс
Kanchelskis Andrei.jpg
Особові дані
Повне ім'я Канчельскіс Андрій Антанасович
Дата народження 23 січня 1969(1969-01-23) (45 років)
Місце народження Кіровоград, УРСР
Зріст 181 см
Вага 82 кг
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1986—1987
1988—1990
1990—1991
1991—1995
1995—1997
1997—1998
1998—2002
2001
2002—2003
2003
2003—2004
2004—2005
2006
1986—2006
СРСР «Зірка»
СРСР Динамо (Київ)
СРСР Шахтар (Донецьк)
Англія Манчестер Юнайтед
Англія Евертон
Італія Фіорентина
Шотландія Рейнджерс
  Англія Манчестер Сіті
Англія Саутгемптон
Саудівська Аравія Аль-Хіляль
Росія Динамо (Москва)
Росія Сатурн (Раменське)
Росія Крила Рад (Самара)
Всього
68 (5)
22 (1)
21 (3)
123 (47)
52 (20)
26 (2)
76 (13)
10 (0)
1 (0)
3 (0)
0 (0)
32 (3)
22 (1)
456 (95)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1989—1991
1992
1992—1998
СРСР СРСР
СНД СНД
Росія Росія
17 (3)
6 (0)
36 (4)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2010—2012 Росія Уфа

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 10 березня 2010.

Канчельскіс Андрій Антанасович (*23 січня 1969, Кіровоград) — радянський, український і російський футбольний тренер литовського походження, в минулому футболіст по позиції півзахисник.

Біографія[ред.ред. код]

Литовець Антанас Канчельскіс з Каунаса, проходячи військову службу в Кіровограді, познайомився з українською дівчиною. Після звільнення в запас вони одружилися і 23 січня 1969 року в них народився син, якого назвали Андрієм. Він став другою дитиною в сім'ї після старшої сестри Наталії.

Першу футбольну освіту Канчельскіс отримав у спортивній школі кіровоградської Зірки. Після призову в армію в 1988 році був переведений до Динамо (Київ), де провів два роки під керівництвом великого тренера Валерія Лобановського. Перший матч на вищому рівні провів в Києві на Республіканському стадіоні 17 вересня 1988 року. Після закінчення служби Канчельскіс продовжив кар'єру в іншому українському гранді - донецькому «Шахтарі», де і провів наступний сезон.

26 березня 1991 року він за 890.000 £ вперше перейшов у зарубіжний клуб — Манчестер Юнайтед, куди його запросив ще один видатний тренер Сер Алекс Фергюсон. Тут Канчельскіс швидко став основним і зайняв позицію правого півзахисника на чотири повних сезони. Це був один з найкращих періодів гравця. За цей час він встиг виграти чемпіонат Англії, Кубок Кубків УЄФА, Суперкубок УЄФА, Кубок Англії, Кубок Футбольної Ліги та Суперкубок Англії.

У сезоні 1994/95, внаслідок конфлікту з головним тренером, у міжсезоння Канчельскіс був проданий в ліверпульський «Евертон» за 6.675.000 £. Для клубу ця покупка стала рекордною за всю його історію. Гравець легко і швидко закріпився в основному складі, виконуючи на полі роль півзахисника і нападника. Зокрема у квітні 1996 року він був визнаний найкращим гравцем місяця в прем'єр-лізі. Однак в зв'язку з фінансовими труднощами і з пропозицією в 7.120.000 £ від італійської «Фіорентини», керівництво «Евертона» без узгодження з гравцем провело його продаж. Футболіст вирішив не йти проти керівництва клубу і в січні 1997 року відправився у Флоренцію.

У новому клубі гравця переслідували травми і через них єдиний, проведений в Італії, сезон 1997/98 для Канчельскіса виявився невдалим — півзахисникові не вдалося продемонструвати свою кращу гру й за весь сезон йому вдалося забити тільки два голи. Через це, та ряд інших причин Фіорентина продала футболіста в шотландський «Рейнджерс» за 4.895.000 £, де його дуже хотів бачити тамтешній наставник Дік Адвокат.

У першому сезоні Канчельскіс постійно виходив на поле в основному складі, і разом зі своєю новою командою він відразу виграв трофейний хет-трик у Шотландії. Клуб став чемпіоном Шотландської Прем'єр-ліги, а також завоював Кубок Шотландії і Кубок шотландської ліги. Наступний сезон для гравця склався менш вдало: початок сезону він пропустив через травму сухожилля і на полі його з успіхом замінив новачок американець Клаудіо Рейна, тому навіть після відновлення Канчельскіс виходив лише на заміну, і зіграв до кінця року всього в 10 матчах і забив 3 м'ячі. У сезоні 2000/01 після конфлікту на тренуванні з Фернандо Ріксеном, Канчельскіс був відсторонений від основного складу і йому довелося цілий місяць тренуватися з молодіжною командою «Рейнджерса». Але й після відбуття покарання Андрій продовжував не потрапляти навіть до заявки команди на матчі. У кінці січня 2001 року з'явилася пропозиція від англійського клубу «Манчестер Сіті» про оренду гравця за 712.000 £ до кінця сезону. З пропозицією всі погодились і незабаром футболіст повернувся в Англію.

«Манчестер Сіті» на той момент перебував серед аутсайдерів чемпіонату, займаючи після 24 турів 18-е місце. За час оренди Канчельскіс взяв участь у 10 матчах Прем'єр-ліги, але його допомога не врятувала клуб від вильоту, через що футболіст достроково повернувся назад до шотландського «Рейнджерса». Через складні стосунки між Діком Адвокатом і російським легіонером, стабільного місця у складі гравець не мав. Шотландський клуб вирішив не підписувати новий контракт з гравцем, через що він з 1 липня 2002 року став вільним агентом.

Пошуки нового клубу для Канчельскіса призвели до появи варіянту з продовженням його кар'єри в «Саутгемптоні» і 30 серпня 2002 року було підписано контракт на один рік. Дебют росіянина відбувся вже 11 вересня «Евертона». Але більше на поле російський півзахисник в цьому сезоні не виходив. Весь інший час гравець просто числився в складі «Саутгемптона».

На початку лютого 2003 року в зв'язку з повною відсутністю ігрової практики він достроково припинив співпрацю з Саутгемптоном і підписав чотиримісячний контракт з чемпіоном Саудівської Аравії - клубом «Аль-Хіляль» з Ер-Ріяда. Канчельскіс брав участь у більшості матчах, але у травні 2003 року клуб вирішив не продовжувати контракт з гравцем, і росіянин повернувся в Англію. Легіонер почав шукати нові варіанти продовження кар'єри, але, так і не отримавши гідних пропозицій, до кінця року залишився без клубу.

На початку грудня 2003 року футболіст провів переговори з керівництвом московського «Динамо», за якими гравець приєднався до команди перед першим закордонним збором. 22 січня 2004 року був підписаний контракт по схемі 1+1. 12 лютого відбулося представлення новачків клубу, серед яких був відсутній самий Канчельскіс. Його відсутність пояснювалася певними розбіжностями з тренером клубу Ярославом Гржебіком, а також травмою — перелом ребра зі зміщенням. 10 березня у поданій командою заявці на чемпіонат Росії 2004 Андрія Канчельскіса не виявилось. Це означало, що як мінімум на першу половину сезону гравець буде без роботи. А вже 15 березня керівництво клубу повідомило про розрив контракту з Канчельскісом. 25 березня гравець з цим не погодився і подав заяву в Палату РФС з вимогою відновити його в клубі. Проте судова тяганина затяглася до кінця року.

З початку квітня 2004 року гравець приступив до тренувань у Раменському «Сатурні» і 4 червня 2004 між ними був підписаний контракт на півроку, а після його завершення, був продовжений ще на один сезон. Незважаючи на травми, що переслідували 36-річного гравця, в більшості матчів він виходив на поле в стартовому складі і нерідко проводячи на полі всі 90 хвилин. Після завершення сезону «Сатурн» не став продовжувати контракти і ветеран покинув клуб.

У середині грудня 2005 року Канчельскіс приєднався на зборах до самарському клубу «Крила Рад» під керівництвом Гаджи Гаджиєва. Перед початком сезону, 7 березня 2006 року гравець підписав однорічний контракт. У новому сезоні Андрій зіграв в 22 матчах з 30 можливих, виступаючи на позиції правого крайнього захисника. Канчельскіс став одним з лідерів «Крил» і після травми Андрія Гусіна взяв на себе обов'язки капітана команди. У багатьох матчах він був одним з найкращих, тричі потрапляв в символічну збірну туру за версією газети «Спорт-Експрес». і був визнаний найкращим футболістом-ветераном чемпіонату за оцінками «СЕ».

11 лютого 2007 року 38-річний Андрій Канчельскіс оголосив про завершення своєї ігрової кар'єри. Після цього він прийняв запрошення керівництва ФК «Носта» (Новотроїцьк) на посаду генерального директора клубу. У першості Росії 2006 року клуб зайняв перше місце в зоні «Урал-Поволжье» другого дивізіону, і в 2007 році він мав вдруге у своїй історії виступити в першому дивізіоні. За підсумками першості-2007 «Носта» посіла рекордне для себе 7-е місце. На посаді гендиректора ФК «Ності» Андрій перебував до закінчення контракту у грудні 2009 року, після чого став головним тренером команди Торпедо-ЗІЛ.

Збірна[ред.ред. код]

Виступи Андрія Канчельскіса за національні збірні
Збірна Роки Євро-1992 ЧС-1994 Евро-1996 ЧС-1998 Евро-2000 Тов.матчі Всього
Відбір Фінал Відбір Відбір Фінал Відбір Відбір
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
СРСР
СРСР
1989—1991 8 3 9 0 17 3
СНД
СНД
1992 3 0 3 0 6 0
Росія
Росія
1993—1998 5 1 6 0 2 0 6 1 1 0 16 3 36 5
Всього 59 8

Сім'я[ред.ред. код]

Влітку 1990 року в рідному Кіровограді Андрій Канчельскіс познайомився з дівчиною на ім'я Інна, яка була обрана «Міс Кіровоград». 22 червня 1991 року вони одружилися. Виховують двох дітей, старший син Андрій народився в Манчестері 23 грудня 1993, а дочка Єва - у Глазго 23 березня 1999.

Досягнення[ред.ред. код]

Клубні

Зі збірною

Власні

  • Майстер спорту (1989)
  • Майстер спорту міжнародного класу (1990)
  • Один з 33-х найкращих футболістів СРСР (№ 1 серед правих півзахисників (1990)
  • Найкращий російський легіонер (1995)
  • Найкращий гравець місяця в англійській прем'єр-лізі (квітень, 1996)
  • Найкращий гравець графства Мерсісайд (1996)
  • Найкращий російський легіонер місяця (лютий 1999) за версією газети «Спорт-Экспресс»
  • Найкращий футболіст-ветеран російської прем'єр-ліги (2006) за оцінками «Спорт-Экспресс»
  • Член «Клубу 100» російських бомбардирів

Посилання[ред.ред. код]