Гія Канчелі
Гія Канчелі | |
---|---|
груз. გია ყანჩელი | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | груз. გია ყანჩელი |
Дата народження | 10 серпня 1935[1][2][…] |
Місце народження | Тифліс, Закавказька РФСР, СРСР[1][4] |
Дата смерті | 2 жовтня 2019 |
Місце смерті | Тбілісі, Грузія |
Поховання | Дідубійський пантеон |
Роки активності | 1961—2019 |
Громадянство | СРСР → Грузія → Бельгія |
Національність | грузин |
Професія | композитор |
Освіта | Тбіліська консерваторія |
Інструменти | фортепіано і синтезатор |
Жанри | опера, симфонія і сцена та екранd |
Колективи | Фламандський Королівський симфонічний оркестр |
Лейбли | ECM Recordsd |
Нагороди | |
Премії | |
Звання | |
Автограф | |
Файли у Вікісховищі |
Гія Олександрович Канче́лі (груз. გია ყანჩელი; 10 серпня 1935, Тбілісі — 2 жовтня 2019, Тбілісі) — видатний радянський і грузинський композитор, автор симфонічної музики, музики для театру й кіно (зокрема українського).
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив Тбіліську консерваторію у 1963 році, але перед тим встиг закінчити в 1959 році геологічний факультет Тбіліського університету. З 1970 року викладав у Тбіліській консерваторії (клас інструментування). З 1971 — завідувач музичної частини Тбіліського театру ім. Ш. Руставелі.
Композитор за його четверту симфонію «Пам'яті Мікеланджело» був відзначений Державною премією СРСР у 1976 році.
З 1979 року — секретар Спілки композиторів Грузинської РСР. Член Спілки кінематографістів Грузинської РСР[5]. Академік Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка». Був одружений, у шлюбі народилося двоє дітей.
З 1991 живе в Західній Європі: спочатку — у Берліні, де одержав стипендію Німецької академії мистецтв, з 1995 — на запрошення Фламандського Королівського симфонічного оркестру — в Антверпені.
Хоча більшості шанувальників Гія Канчелі відомий завдяки музиці в кіно, він також був автором великих творів. Серед них сім симфоній, опера «Музика для живих» і ряд творів для хору.
Канчелі був удостоєний звання Народного артиста СРСР, Державної премії Грузії, ізраїльської премії Вольфа і грузинського Ордена Честі.
Помер 2 жовтня 2019 у Тбілісі від тривалої хвороби у віці 84 років[6].
Громадянська позиція[ред. | ред. код]
Гія Канчелі засуджував агресивну політику Росії як проти Грузії, так і проти України. Зокрема на авторському концерті у Києві 14 травня 2015 композитор, дякуючи слухачам за відчуття його музики, додав:
«я дуже хочу, щоб ми - і українці і грузини - звільнились від опіки старшого брата[7] Оригінальний текст (рос.) я очень хочу чтобы мы — и украинцы и грузины — освободились от опеки старшого брата» |
.
Казав, що події, пов'язані з Україною, змусили його переглянути багато переконань, тому довгі роки не відвідував Росію, попри то, що має там багато друзів.
«Упевнений, з Україною відбудеться те, чого раніше не було - єднання держави і народів, які живуть на вашій землі. І ось коли це трапиться, треба буде подякувати Путіну за те, що він зробив. Своїми діями він викликав явища, які здатні об'єднати Україну.[8] Оригінальний текст (рос.) Уверен, с Украиной произойдет то, чего раньше не было — единение государства и народов, которые живут на вашей земле. И вот когда это случится, надо будет поблагодарить Путина за то, что он сделал. Своими действиями он вызвал явления, которые способны объединить Украину.» |
.
Список творів[ред. | ред. код]
|
Автор музики до понад сорока театральних постановок та бл. сорока кінофільмів, зокрема:
Автор музики до українських фільмів:
|
Нагороди[ред. | ред. код]
- Лауреат Державної премії СРСР (1976).
- Лауреат Державної премії Грузинської РСР (1981).
- Лауреат премії «Тріумф» (1999).
- Народний артист Грузинської РСР (1980).
- Народний артист СРСР (1988).
- Орден Честі.
- Почесний громадянин Тбілісі (2007).
- Премія «Ніка» за найкращу музику до фільму «Кін-дза-дза».
- Премія «Чайка».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119174111 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Musicalics
- ↑ Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ п Б─■ RuData.ru. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 25 березня 2022.
- ↑ У Грузії помер автор музики до фільму «Міміно». Главком. 2.10.2019. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ День Європи відкрився музикою Гії Канчелі
- ↑ Гия Канчели: «Все, что происходит сейчас в Украине, ранит мое сердце» // Факты и комментарии, 20.05.2015
Джерело[ред. | ред. код]
- Гія Канчелі на сайті russiandvd [Архівовано 13 березня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- Роман Юсипей «Оплаканий тишею» (Гія Канчелі про своє життя, друзів і власне сприйняття музики)// № 19 (80), 15.05.2009 [Архівовано 24 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- http://sputnik-georgia.ru/culture/20150928/228626312.html#ixzz4AdZreXoT [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.]
|
- Народились 10 серпня
- Народились 1935
- Уродженці Тбілісі
- Померли 2 жовтня
- Померли 2019
- Померли у Тбілісі
- Поховані в Дідубійському пантеоні
- Кавалери ордена Честі (Грузія)
- Лауреати Державної премії СРСР
- Народні артисти СРСР
- Грузинські композитори
- Грузинські кінокомпозитори
- Композитори XX століття
- Композитори XXI століття
- Радянські композитори
- Радянські кінокомпозитори
- Випускники Тбіліської консерваторії
- Випускники Тбіліського університету
- Почесні громадяни Тбілісі
- Лауреати премії Вольфа (мистецтво)
- Діячі культури, що підтримали Україну
- Народні артисти Грузинської РСР
- Персоналії:Антверпен
- Діячі грузинської культури, що підтримали Україну