Каньйон Антилопи (США)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 36°51′28″ пн. ш. 111°22′20″ зх. д. / 36.85778° пн. ш. 111.37222° зх. д. / 36.85778; -111.37222

Усередині Каньйону Антилопи
Ерозія в Каньйоні Антилопи на південному заході США

Каньйон Антилопи (англ. Antelope Canyon) — каньйон, розташований на південному заході США[1], на півночі Аризони, поруч з містом Пейдж(англ. Page), неподалік від кордону з Ютою, за 240 км від Великого Колорадського Каньйону.

Загальний опис[ред.ред. код]

Каньйон отримав свою назву, завдяки рудо - червоним стінам, що нагадує шкуру антилопи. Каньйон Антилопи не є національним парком і ймовірно, тому не відомий так широко як Великий Каньйон або каньйон Брайс. Він лежить на землях племені Навахо і належить індіанцям цього племені. Щоб потрапити туди, потрібно заплатити мито за прохід по індіанської території і найняти провідника. Існує два каньйону Антилопи - верхній і нижній (англ. Upper Antelope Canyon', англ. Lower Antelope Canyon'). Вони знамениті у фотографів всього світу через химерну форму скель, освітлених чудовим магічним світлом. Обидва каньйони являють собою природні гігантські щілини в піщаних скелях. Протягом декількох сторіч вода і вітер виточували в червоному піщанику заглиблення на кілька сотень метрів. Раз на кілька років, під час зливових дощів, кожен каньйон, зазвичай пересихає протягом року, затоплюється водою. Саме дощова вода, повільно стікаючи і несучи із собою піщинки, за багато років сформувала ці витончені рельєфні лінії усередині скель[2].

Розташування[ред.ред. код]

Upper Antelope Canyon DRI 01.jpg

Каньйон Антилопи лежить в чотирьох милях на схід від міста по шосе 98, між містом Пейджем і ТЕС. Електростанцію пропустити неможливо, вона видна вже за десятки миль не доїжджаючи до міста. Поруч з дорогою стоять покажчики Upper Antelope Canyon і Lower Antelope Canyon, але це не стандартні американські дорожні покажчики, а написи на табличках зроблені від руки, тому їх можна легко пропустити. Потрібно пам'ятати, що якщо ви проїхали на схід далі ніж електростанція, то потрібно повертатися. Поблизу дороги, що веде від шосе 98 в Верхній каньйон, стоїть невелика халупа і дошка оголошень, і це може служити ще одним додатковим орієнтиром.

Найкращий час відвідин - навесні і осінь: березень - квітень і жовтень - листопад. У цей час сонячні промені проникають до самого дна і каньйони виглядають так, немов усередині темного палацу горить яскраве світло. Взимку освітлення в каньйонах досить слабке - всередині досить похмуро, глибокі тіні і плоскі рельєфи. Для зимової фотозйомки бажано встановлювати додаткове освітлення.

Клімат континентальний. Літо жарке, сухе, з малою кількістю опадів. Середня температура +30-35 С °, максимальна +47 С °. Зима м'яка, не холодна. Зазвичай температура повітря а не нижче 0С °, але іноді холодні повітряні маси приходять з Канади, і тоді температура [[повітря] ] а знижується до мінусової, випадає сніг.

Геологія[ред.ред. код]

Каньйон Антилопи відноситься до так званих щілинних каньйонів (англ. slot canyons). Він сформований ерозією піщаника Наваха[3].

Причинами ерозії геологи називають, по-перше, раптові повені, по-друге, субаеральні процеси. Дощова вода, особливо в сезон мусонів, надходить у великий басейн, розташований вище секцій щілинного каньйону і, набираючи швидкість і змішуючись з піском, проникає в вузькі проходи каньйону. Протягом тривалого часу проходи в скелі руйнувалися, стаючи глибше і згладжуючись, набуваючи характерні «плавні» форми. На сьогоднішній день повені в каньйоні відбуваються все частіше. Остання на даний момент повінь сталася 30 жовтня 2006 р. й тривала 36 годин, змусивши адміністрацію парку закрити Нижній Каньйон Антилопи на 5 місяців. Довжина каньйону Антилопи складає трохи більше ста метр ів.

Усередині Верхнього Каньйону Антилопи (Upper Antelope Canyon)

Інтернет-ресурси[ред.ред. код]

  1. Каньйон Антилопи, унікальна краса природного творіння з рудо-червоними стінами (12 фото)
  2. Каньон Антилопы, собор эрозии - thewotme блог путешествия
  3. Каньон Антилопы — галерея фотографий
  4. Юго-Запад Америки и её места (англ.)
  5. www.imprintsoflight.com (Каньон Антилопы) (англ.)
  6. Описание Нижнего Каньона Антилопы в репортаже Майкла Райхманна о его поездке туда с друзьями (англ.)
  7. Рассказ о поездке в Каньон Антилопы
  8. Внезапное наводнение в Каньоне Антилопы (англ.)
  9. Каньон Антилопы — Сферические панорамы (англ.)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Джон Кроссли. «Каньоны Юго-Запада США - Каньон Антилопы». Архів оригіналу за 2012-02-26. Процитовано 2006-09-05.  (англ.)
  2. «Каньон Антилопы». Архів оригіналу за 2012-02-26. Процитовано 2003. 
  3. Келси, Майкл (2006). Путешествующий по Колорадскому плато (5-е издание). Юта, США: Публикация Келси. ISBN 0-944510-22-1.  (англ.)