Каніфоль
Каніфо́ль (від назви давньогрецького міста Колофон) — крихка, скловидна, аморфна, з раковинним зламом маса від темного червоного до світлого жовтого кольору. Входить до складу смол хвойних дерев і отримується як лишок після відгону із них летких частин. Сильнополярна смола.
Каніфоль розчиняється в органічних розчинниках (спирті, ефірі, бензолі, хлороформі), нерозчиняється у воді. Температури розмякнення і плавлення залежать від складу (джерела) і коливаються в межах 50-70 °C і 100-120 °C відповідно. Складається з суміші (у вмісті переважають смоляні кислоти (80-95%)) ненасичених кислот, основна з яких — абієтинова кислота (C19H29COOH). Каніфоль не має вираженої точки плавлення і застигання.
Каніфоль і її похідні застосовують для проклейки паперу і картона, як емульгатор у виробництві синтетичного каучуку, резин, пластмас, штучної шкіри, лінолеуму, мила, лаків і фарб, електроізоляційних мастик і компаундів. Також застосовується в якості флюсу при лужінні і паянні. Крім того, каніфоллю натирають смички струнних музичних інструментів, взуття балерин.
Посилання [ред.]
Див. також [ред.]
 |
Подивіться каніфоль у Вікісловнику, вільному словнику. |
 |
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
