Кан (Кальвадос)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кан
Caen
Blason ville fr Caen (Calvados)2.svg 
Країна Франція Франція
Регіон Нижня Нормандія 

Департамент

Кальвадос 
Округ Кан
Код INSEE 14118
Поштові індекси 14000, 14300
Координати 49°10′59″ пн. ш. 0°22′10″ зх. д. / 49.1830555556° пн. ш. 0.369444444444° зх. д. / 49.1830555556; -0.369444444444Координати: 49°10′59″ пн. ш. 0°22′10″ зх. д. / 49.1830555556° пн. ш. 0.369444444444° зх. д. / 49.1830555556; -0.369444444444
Висота 2 - 73 м.н.р.м.
Площа 25,70 км²
Населення 108 954 (2010-01-01)
Густота 4239,46 ос./км²
Розташування
Кан (Кальвадос) (Франція)
Кан (Кальвадос)
Влада
Мер
Мандат
Philippe Duron (SP)
2008-2014
Офіційна сторінка 

Кан (фр. Caen) — місто та муніципалітет у Франції, адміністративний центр регіону Нижня Нормандія та департаменту Кальвадос. Населення — 108 954 осіб (2010)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 210 км на захід від Парижа.

CaenCentre.JPG

Історія[ред.ред. код]

Перші свідчення про Кані належать до часів правління герцогів Нормандії, один з яких, Вільгельм завойовник, зробив Кан своєю столицею. Протягом усієї своєї історії Кан поділяв долю Нормандії; в 1204 р. разом з нею був переданий Іоанном Безземельним до французької корони. 1346 року англійці взяли місто приступом. Кан остаточно повернувся до Франції лише 1450 року.

1432 року Джон Ланкастерський, герцог Бедфорд заснував Канський університет, який за свою історію не раз закривався і відновлював роботу (в сучасному вигляді — з 1957 року).

До скасування Нантського едикту 1685 року більшість населення Кана становили гугеноти. У роки Великої Французької революції місто примкнуло до жирондистів.

Під час 2-ої світової війни місто дуже постраждало. Битва за Кан продовжувалася із 6 черня 1944 року по 6 серпня 1944. Завершилась розгромом німецьких військ. Дві третини будівель старої забудови було зруйновано. У 1948–1962 роках за плану Маршалла було споруджено сучасне місто з промисловими зонами та зеленими насадженнями.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Канський замок XI–XII століть — одна з найбільших середньовічних фортець на заході Європи. Зараз територію стародавньої твердині займають різні художні та історичні музеї.
  • З часів Вільгельма Завойовника вціліли уславлені пам'ятки нормандської романіки — соборна церква Сент-Етьєн при чоловічому абатстві та церква Трійці при жіночому монастирі. У цих храмах до Французької революції були поховані сам Вільгельм Завойовник і його дружина Матильда Фландрська. Фасад соборної церкви строгий та лаконічний, 90-метрові вежі увінчані шпилями XIII століття. Решта будинків чоловічого абатства перебудовані в XVII столітті; з 1960 року тут розташовані органи місцевого самоврядування.
  • Перлиною старого Кана вважалася ажурна пізньоготична церква св. Петра. 1944 року вона була зруйнована, наразі повністю відреставрована.
  • З пам'яток цивільної архітектури цікаві особняки XVI століття; в одному з них народився поет Франсуа де Малерб.
  • На згадку про події Другої світової війни 1988 року було відкрито Меморіал миру.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Демографія[ред.ред. код]

Динаміка населення ( ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[3]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 50 677 7528 11 587 15 348 10 097 5451 666
Жінки 59 717 7443 13 712 14 879 12 010 9917 1756


Економіка[ред.ред. код]

2010 року серед 77 027 осіб працездатного віку (15-64 років) 50 271 була активною, 26 756 — неактивними (показник активності 65,3%, у 1999 році було 60,7%). З 50 271 активної мешканців працювало 42 269 осіб (21 101 чоловік та 21 168 жінок), безробітними було 8002 (4280 чоловіків та 3722 жінки). Серед 26 756 неактивних 15 623 особи були учнями чи студентами, 4695 — пенсіонерами, 6438 були неактивними з інших причин[4].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 47878 оподаткованих домогосподарств у яких проживали 90386,0 особи, медіана доходів виносила 18 112 євро на одного особоспоживача[5]

Сусідні муніципалітети[ред.ред. код]

Rose des vents Сен-Контест, Сен-Жермен-ла-Бланш-Ерб Епрон Ерувіль-Сен-Клер Rose des vents
Карпіке, Бреттвіль-сюр-Одон N Мондвіль
W    Кан    E
S
Лувіньї Флері-сюр-Орн, Іф Кормель-ле-Руаяль

Галерея зображень[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Кількість населення у 2010 році». INSEE. Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 12 січня 2013. (фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. «Population selon le sexe et l'âge...2006» [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 2012-09-04. Процитовано 2011-06-27. 
  4. «Base chiffres clés : emploi - population active 2010» [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013.  (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  5. «Revenus fiscaux des ménages en 2010» [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013.  Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.


Географія Франції Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.