Каолініт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каолініт
KaoliniteUSGOV.jpg
Загальні відомості
Хімічна формула Al4 [Si4O10] (OH)8.
Ідентифікація
Сингонія переважно триклінна.
Блиск перламутровий, матовий

Каолініт (рос.каолинит, англ. kaolinite, нім. Kaolinit m – мінерал класу силікатів, основний силікат алюмінію шаруватої будови.

Назва перейшла від китайського «кау-лінг» - висока гора (так називалося родовище каолінів)[1]

Загальний опис[ред.ред. код]

Основна складова частина глин, особливо каоліну.

Склад: Al4 [Si4O10] (OH)8.

Містить (%): Al2О3 – 39,56; SiO2 – 46,5; H2О – 13,94. Ізоморфні домішки Fe3+, Cr, Ti, Fe2+, Mg, Са, Na, К.

Відомі конкреції, ооліти, жовна, борошнисті і землисті пухкі скупчення.

Сингонія переважно триклінна.

Густина 2,58-2,61.

Твердість 2-3.

Білого з різними відтінками кольору, щільний, жирний на дотик. Блиск перламутровий, матовий. У чистому вигляді білий, іноді з голубуватим або бурим відтінком. Механічні домішки забарвлюють каолініт в червоний, чорний, яскраво-зелений колір.

Каолініт легко розмокає у воді, набуває пластичності і диспергується з утворенням суспензій.

Зустрічається у прихованокристалічних скупчених, пухких тонкозернистих агрегатах.

Переважні розміри частинок 1-3мм (0,001-0,003 мм); нездатний приєднувати та утримувати значну кількість води; при сушінні порівняно вільно віддає приєднану воду.

Каолініт – поширений повторний мінерал. Утворюється в корах вивітрювання при гідролізі алюмосилікатних, головним чином полевошпатових гірських порід.

Каолініт використовують для виробництва паперу (наповнювач і покриття), гуми, порцеляни, фаянсу, вогнетривких матеріалів, також при виготовленні плівок, лінолеуму, олівців, фарб і інш.

Каолініт - потенційне джерело отримання алюмінію.

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • каолініт 1М (моноклінна політипна модифікація каолініту, елементарна комірка якої містить один шар найщільнішої упаковки);
  • каолініт 6М (моноклінна політипна модифікація каолініту, елементарна комірка якої містить шість шарів найщільнішої упаковки);
  • каолініт 6ТК та каолініт 1TR (триклінна політипна модифікація каолініту, яка характеризується наявністю в елементарній комірці одного шару найщільнішої упаковки);
  • каолініт залізний (відміна каолініту, яка містить до 1-2 % Fe3+);
  • каолініт хромистий (відміна каолініту, яка містить від 0,41 до 1,12 % Cr2O3).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Лазаренко Э.А. По вулканическим Карпатам: Путиводитель, — Ужгород: Карпати, 1978.—96с., ил., 16 л. ил.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]