Каперці трав'янисті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каперці трав'янисті
Capparis zoharyi 4.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Каперсові (Capparaceae)
Рід: Каперс (Capparis)
Вид: Каперці трав'янисті
Біноміальна назва
Capparis spinosa
Linnaeus, 1753

Каперці трав'янисті (ін.назва: каперці колючі) лат. Capparis herbacea, синонім — лат. Capparis spinosa — напівкущова рослина родини каперцевих. Стебла голі або негусто опушені, сланкі, до 1,5 м завдовжки. Листки чергові, короткочерешкові, цілісні, еліптичні або овальні, на верхівці загострені, з прилистками у вигляді коротких прямих або зігнутих шипів. Квітки великі (5—7 см у діаметрі), білі або блідо-рожеві, чотиричленні, з численними тичинками, пазушні, одиничні, на довгих (5—6 см завдовжки) ніжках. Плід — ягодоподібний, м'ясистий. Цвітуть у травні — жовтні. Плоди достигають у червні — жовтні.

Поширення[ред.ред. код]

Каперці трав'янисті ростуть у Криму на сухих кам'янистих схилах і приморських галечниках.

Мариновані каперси в банці

Сировина[ред.ред. код]

Для лікарських потреб використовують стиглі плоди і кору коренів. З викопаного восени коріння здирають кору і сушать. Пуп'янки квіток, верхівки пагонів з бутонами, молоді плоди, мариновані в оцті, вживають під назвою «каперси» як приправу до їжі. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Плоди каперців містять тіоглікозиди, стероїдні сапоніни, рутин, аскорбінову кислоту (23—57 мг%), цукри (до 12%), фермент мірозин, червоний барвник, ефірну і жирну олію та йод; у квітках і бутонах є сапоніни, рутин (до 0,32%), кверцетин, аскорбінова кислота (до 150 мг%) і барвник. У коренях є глікозид капаридин.

Фармакологічні властивості і використання[ред.ред. код]

У народній медицині каперці трав'янисті (особливо свіжі частини рослини) відомі своїми в'яжучими, діуретичними, антисептичними та аналгетичними властивостями. Свіжу кору коренів або свіже листя жують при зубному болю, свіжу потовчену кору коренів прикладають до гнійних виразок. Плоди вживають при зубному болю, хворобах ясен і щитовидної залози та при геморої. В клінічних умовах одержано позитивні результати при лікуванні хвороб щитовидної залози консервованим соком із стиглих плодів каперців. Відвар з висушеної кори коренів приймають усередину при іпохондрії, істеричних припадках, паралічах, простудних і ревматичних ломотах, при жовтяниці й хворобах селезінки. Експериментальними спостереженнями встановлено, що відвар і спиртова настойка коріння каперців прискорюють процес згортання крові.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]