Капиця Сергій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сергій Капиця
Sergey Kapitsa.jpg
Народився 14 лютого 1928(1928-02-14)
Кембридж, Великобританія
Помер 14 серпня 2012(2012-08-14) (84 роки)
Москва, Росія Росія
Місце проживання Росія Росія
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Галузь наукових інтересів фізика
Alma mater МАІ
Вчене звання Професор
Науковий ступінь Доктор фізико-математичних наук
Відомий завдяки: популяризація науки
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV-го ступеня
Орден Пошани
Державна премія СРСР — 1980

Сергій Петрович Ка́пиця (*14 лютого 1928, Кембридж, Великобританія — 14 серпня 2012, Москва, Росія) — радянський і російський учений, фізик, телеведучий. Син видатного фізика, нобелівського лауреата Петра Капиці.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 14 лютого 1928 року в Кембриджі (Великобританія), де в той час працював його батько Петро Капиця. [1][2].

Має українське шляхетське коріння.[Джерело?]

1949 року закінчив Московський авіаційний інститут.

Свою наукову діяльність розпочав 1949 року. Працював в таких галузях фізики, як надзвукова аеродинаміка, земний магнетизм, прикладна електродинаміка, фізика елементарних частинок. З 1956 року Сергій Капіца викладав в Московському фізико-технічному інституті (МФТІ) [2]. 1961 року став доктором фізико-математичних наук[1]. 1965 року в цьому ж інституті отримав звання професора. З 1965 року по 1998 на кафедрі загальної фізики викладав загальну фізику студентам перших трьох курсів[2]. В певний час завідував цією кафедрою.

1973 року Капіца опублікував книгу «Життя науки». Книга послужила передумовою до появи телепередачі «Очевидне — неймовірне». У тому ж році почав вести цю телепередачу[2]. У художньому фільмі «Йолки-палки!» (1988) зіграв самого себе — ведучого програми «Очевидне — неймовірне».

У грудні 1986 року переніс невдалий замах божевільного, в результаті якого отримав травми. Зловмисник, який приїхав в Долгопрудний, проник в навчальний корпус МФТІ, де С. П. Капіца читав лекції з загальної фізики, і під час перерви в лекції, коли С. П. Капіца виходив з аудиторії, спробував убити його ударом сокири. Спроба виявилася невдалою, зловмисника затримали, але С. П. Капіца отримав поранення та якийсь час провів у лікарні. В МФТІ після цього замаху ввели екстрені заходи безпеки, частково відмінені через півроку. Кілька років життя вченого була під загрозою, був госпіталізований в МКЛ імені С. П. Боткіна в нейрохірургічне відділення з приводу субдурального крововиливу і був оперований з наступним повним одужання. Повернувся до роботи.[3]

Один з предметів досліджень вченого — глобальний ріст народонаселення світу. Він запропонував одне з найпереконливіших математичних пояснень закону гіперболічного зростання чисельності населення Землі.

Член Римського клубу, учасник Всесвітньої Комісії з питань культури та розвитку, віце-президент Російської академії природничих наук.

Серед нагород вченого премія Калинга ЮНЕСКО (1981).

Помер у Москві 14 серпня 2012 року. Похований 17 серпня 2012 року на Новодівочому кладовищі Москви[4].

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Динаміка чисельності населення світу, в мільярдах осіб, 10000 рік до н. е.. — 2000 рік н. е..

Як завідувач кафедрою МФТІ активно впроваджував самостійність студентів ще з радянських часів.

З 15 березня 2001 року був науковим керівником Російського нового університету. Активно брав участь у навчальній та науковій діяльності університету.

Автор 4 монографій, десятків статей, 14 винаходів та 1 відкриття.

Творець феноменологічної математичної моделі гіперболічного зростання чисельності населення Землі. Вперше довів факт гіперболічного зростання населення Землі до 1 року н. е..

Деякі праці[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. а б Капица Сергей Петрович — Учёный, телеведущий
  2. а б в г Научная Сеть: 14 февраля — день рождения С. П. Капицы
  3. Останнє інтерв'ю Сергія Капіци: «Головне диво — те, що ми живемо» , «Вечірня Москва», 14.08.2012.
  4. Сергія Капицю поховають на Новодівичому кладовищі Москви