Капрон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Капрон (Нейлон-6, або полікапролактам, на заході також часто відомий як перлон) — полімер розроблений Павлом Шлаком на підприємстві IG Farben який відтворює властивості нейлону 66, не порушуючи патент на його виробництво. Капрон відноситься до поліамідних волокон.

Загальний опис[ред.ред. код]

Капронове волокно має біло-прозоре забарвлення і дуже міцне на розрив. При цьому міцність прозорих сортів вища ніж білих чи жовтуватих. Еластичність капрону набагато вища ніж в шовку.

Вихідна сировина для виготовлення капрону — похідні амінокислот. Капрон можна розглядати як продукт внутрішньо молекулярних взаємодій карбоксильної групи і аміногрупи молекули 6-аміногексановой кислоти.

Спрощено перетворення капролактаму в полімер, з якого виробляють капронове волокно, можна подати так: Капролактам у присутності води перетворюється на 6-аміногексанову кислоту, молекули якої реагують один з одним. В результаті цієї реакції утворюється високомолекулярна речовина, макромолекули якого мають лінійну структуру. Окремі ланки полімеру є залишками 6-аміногексанової кислоти.

У СРСР Римашевським Ю. А., Кнунянц І. Л. і Роговін З. А. у 1942 році показали можливість полімеризації ε-капролактаму в лінійний полімер і здійснили (у 1947 році) серію робіт з синтезу волокнотвірних поліамідів, в ході яких вивчили умови бекмановского перегрупування оксимів циклогексану в капролактам, визначили оптимальні умови полімеризації лактамів і очищення поліаміду від мономера. Перше виробництво полікапролактама в СРСР було запущено в 1948 році.

Polymerization of caprolactam to Nylon 6.
Polymerization of caprolactam to Nylon 6.

Сам по собі полімер капрону це смола. Для отримання волокон її чистять, пропускають через фільєри. Струмки полімеру охолоджуються потоком холодного повітря і перетворюються на волоконця, при скручуванні яких утворюються нитки. Після цього капрон піддається додаткової хімічній обробці. Міцність капрону залежить від технології і старанності виробництва. Остаточно вироблений капрон біло-прозорий і дуже міцний матеріал. Капронова нитка, діаметром 0,1 міліметра витримує 0,55 кілограмів.

Властивості[ред.ред. код]

Поряд з високою міцністю капронові волокна характеризуються стійкістю до стирання, дії багаторазового деформації (вигинів). Капронові волокна не вбирають вологу, тому не втрачають міцності у вологому стані. Але у капронової волокна є й недоліки. Воно малостійкі до дії кислот — макромолекули капрону піддаються гідролізу за місцем амідних зв'язків. Порівняно невелика і теплостійкість капрону. при нагріванні його міцність знижується, при 215oС відбувається плавлення.

Використання[ред.ред. код]

Вироби з капрону, і в поєднанні з капроном, стали вже звичними в нашому побуті. З капронових ниток шиють одяг, який коштує набагато дешевше, ніж одяг з натуральних природних матеріалів. З капрону роблять рибальські сітки, волосінь, фільтрувальні матеріали, кордну тканину. З кордної тканини роблять каркаси авто-і авіапокришок. Шини з кордом з капрону більш зносостійкі, ніж шини з віскозним та бавовняним кордом. Капронова смола використовується для отримання пластмас, з яких виготовляють різні деталі машин, шестерні, вкладиші для підшипників і т. ін. В Росії промисловість виробляє штучне волокно ще міцніше, ніж капрон, наприклад надміцний ацетатний шовк, який своєю міцністю перевершує сталевий дріт. Цей шовк на один квадратний міліметр витримує 126 кг, а сталевий дріт — 110 кг. Використовується він у космічній галузі та на підводних човнах для гасіння шумів у шахтах балістичних ракет.

Джерела[ред.ред. код]

http://www.glockfaq.com/content.aspx?ckey=Glock_FAQ_General_Glock_Info