Капсуль-детонатор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Капсуль-детонатор

Капсуль-детонатор (рос. капсюль-детонатор, англ. blasting cap; нім. Sprengkapsel f) – засіб висаджування призначений для збудження детонації зарядів ВР, детонуючих шнурів, проміжних детонаторів і т.і.

Являє собою металеву або паперову гільзу діаметром біля 7 мм, споряджену високобризантною та ініціюючою ВР. Використовується при вогневому способі висаджування, а також є складовою частиною електродетонатора. К.-д. з введеним в нього і закріпленим відрізком вогнепровідного шнура називається запалювальною трубкою.

Література[ред.ред. код]