Капська черепаха крапчаста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Капська черепаха крапчаста
Капська черепаха крапчаста
Капська черепаха крапчаста
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Черепахові (Testudines)
Підряд: Прихованошийні черепахи (Cryptodira)
Родина: Сухопутні черепахи
Рід: Капські черепахи
Вид: Капська черепаха крапчаста
Біноміальна назва
Gmelin, 1789
Синоніми
Testudo signata
Testudo juvencella
Pseudomopus signatus peersi
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Homopus signatus
ITIS logo.jpg ITIS: 551787
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 285992
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Homopus signatus

Капська черепаха крапчаста (Homopus signatus) — найдрібніший вид черепах з роду Капські черепахи родини Сухопутні черепахи.

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина карапаксу коливається від 6 до 10 см, вага — від 95 до 165 г. Спостерігається статевий диморфізм: самиці більші за самців. Голова помірного розміру. На карапаксі є виражене заглиблення з вдавленими центральними частинами щитків. Задній край карапакса сильно зубчатий. Центри щитків пласкі або трохи підняті. На кінцівках присутні стегнові шпори.

Голова сірувата або оливкова. На карапаксі на помаранчевому або жовтувато—рожевому тлі розкидані численні дрібні крапочки. На щитках карапакса також присутні чорні промені.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Полюбляє сухі ліси та чагарникові савани. харчується здебільшого рослинами, плодами, квітами, іноді калом.

Зимова сплячка триває 6—10 тижнів. Сплячка стимулює статеву поведінку. Без неї самиці зазвичай не здатні до розмноження.

Під час парування самці дуже агресивні один до одного та до самиць. Самиця відкладає 1 яйце розміром 35×23 мм. Термін інкубації становить 130–145 днів при температурі 27 °C.Р Розмір новонароджених черепашат 25×35 мм при вазі 5—8 г.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Мешкає у Північній Капській провінції ПАР та на крайньому півдні Намібії.

Джерела[ред.ред. код]

  • Branch, William R. 1993. A Photographic Guide to Snakes and Other Reptiles of Southern Africa. Cape Town: Struik Publishers, 144 S.
  • Valverde, J. 2005. Afrikanische Landschildkröten. Reptilia (Münster) 10 (6): 18-25