Капсійська культура

Основні пам'ятки іберійсько-мавританської та капсійської культур у Північній Африці

Капсійська культура — археологічна культура епохи кінця верхнього палеоліту і мезоліту (9-5-е тис. до н. е.), поширена в Північній Африці та країнах Середземномор'я.

Названа по стоянці біля міста Гафса (лат. Capsa — Капса) в Тунісі. Капсійська культура відома також під назвою гетульскої (П. Палларі), яке в наш час^[Коли?] не вживається. Вона поширена на півдні Тунісу, головним чином в районі самої Гафси, і на півдні департаменту Константина (Алжир).

Відкриття останнього часу (показали, що, всупереч прийнятої раніше точці зору, південна межа капсійской культури не збігається з північною межею Сахари. Мабуть, починаючи з верхнекапсійского періоду капсійська культура поширилася по всьому Магрибу.

Це були білі люди, що відносилися до Середземноморської раси. Населення Капсійської культури займалося полюванням і збиральництвом. Відмітна риса поселень — величезні скупчення раковин упереміж з кістками тварин. З крем'яних знарядь найхарактерніші мікроліти, в тому числі геометричних форм, що служили вкладишами для складових знарядь і наконечниками стріл (лук і стріли з'явилися тут дещо раніше, ніж у Північній Європі). Знайдені також уламки посудин з шкаралупи страусиних яєць, нерідко орнаментовані. Можливо, що саме капсійці створили найдавніші наскальні зображення Північної Африки та Східної Іспанії. Загальні риси культури пізньопалеолітичного и мезолітичного населення країн Середземномор'я пояснюються, очевидно, не тільки схожістю географічних умов, але і зв'язками між населенням цих областей.

Людина із поховання Капсійської культури

Література

• Алиман А., Доисторическая Африка, пер. с франц., М., 1960;
• 3амятнин С. Н., О возникновении локальных различий в культуре палеолитического периода, в кн.: Происхождение человека и древнее расселение человечества, М., 1951;
• Wulsin F. R., The prehistoric archaeology of North-West Africa, Camb., 1941.

Джерела

• ВРЕ (рос.)
• Нижний и средний палеолит (рос.)