Каптенармус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Каптенармус (фр. capitaine d'armes) — «підофіцер») — військове звання унтер-офіцерського складу, військовий чин і посада в роті (батареї, ескадроні) російської імператорської армії нижче за XIV клас в Табелі про ранги, що відав обліком і зберіганням майна і видачею провіанту, а також зброєю, спорядженням і одягом; у Росії з кінця XVII століття по 1917 р., в Радянській Армії з 1918 р. до кінця 1950-х рр.

За статусом каптенармус відносився до старших унтер-офіцерів. Він мав право накладення стягнень на нижні чини на правах старшого унтер-офіцера, помічника командира взводу. У складі російського чотирьохбатальйонного піхотного полку початку XX століття був 21 каптенармус — 17 ротних і 4 полкових (казначейський, квартирмейстерський, збройний, кулеметної команди).

У XVII столітті існував аналог каптенармуса в англійському флоті (англ. Master-at-arms). Але до XVIII століття його обов'язки змінилися, а назва залишилася. Замість постачання він став відати дисципліною і виконанням статутів серед нижніх чинів. Одночасно він відав місцями утримання під варту на кораблі.

Master-at-arms післявоєнного Королівського флоту є приписаним до корабля членом військової поліції. Аналогічна посада з тією ж назвою була заснована в XVIII столітті в американському флоті. З 1980-х років Master-at-arms у ВМС США очолює адміністративну бойову частину.

Див. також[ред.ред. код]