Капітальний ремонт свердловин
Капіта́льний ремонт свердлови́н (рос. капитальный ремонт скважин; англ. well workover; well remedial work, workover job on well; нім. Bohrlochgeneralüberholung f, Sondengeneralreparatur f) — комплекс складних і довготривалих робіт, пов'язаних з підтримуванням свердловини як споруди у працездатному стані, тобто робіт, призначених для відновлення працездатності привибійної зони, цілісності цементного кільця і обсадних труб або в цілому свердловини з метою використання за прийнятим чи новим призначенням, для ліквідації аварій, для консервації і ліквідації свердловин, для опускання і піднімання обладнання одночасно-роздільної експлуатації.
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
Капітальний ремонт свердловин охоплює:
- ремонтно-ізоляційні роботи (виправлення зім'ять, зломів, тріщин і заміна пошкодженої частини експлуатаційної колони, герметизація гирла свердловини, розбурювання цементних пробок)
- усунення негерметичності експлуатаційної колони
- ліквідацію аварій
- перехід на інші пласти та приєднання пластів;
- ремонт свердловин, обладнаних для одночасно-роздільної експлуатації
- роботи, пов'язані з бурінням (зокрема, врізка і буріння іншого стовбура свердловини)
- оброблення привибійної зони;
- дослідження та обслідування свердловин при ремонтi
- переведення свердловин на використання за іншим призначенням
- введення в експлуатацію і ремонт нагнітальних свердловин
- консервацію і розконсервацію свердловин
- ловильні роботи (включають виймання впалої колони насосно-компресорних труб, насосних штанг, інструментів і інш., а також очищення стовбура свердловини)
- ліквідацію свердловин.
У тому випадку, коли усунення дефекту утруднене, здійснюють зарізку і буріння другого стовбура свердловини. Для цього в колоні, вище місця дефекту, розкривають «вікно», з якого похило проводять направлене буріння іншого стовбура свердловини, а також спуск і кріплення іншої колони. У разі неможливості відновлення техн. стану або припинення експлуатації свердловину ліквідують. При цьому вирізають і витягують обсадні труби, а стовбур цементують. Повернення свердловин на вищі і нижчі горизонти здійснюється при розробці родовищ з декількома продуктивними пластами. Середня тривалість одного капітального ремонту становить приблизно 14 діб.
Складність робіт[ред. | ред. код]
Капітальний ремонт свердловин у залежності від обсягу, характеру та складності робіт ділять на дві категорії складності.
До К.р.с. першої категорії складності належать ремонти при глибині свердловин до 1500 м, а також повернення на вище- і нижчезалеглий пласти та солянокислотні оброблення.
До ремонтів другої категорії складності відносять роботи при глибині свердловин понад 1500 м та всі інші більш складні і трудомісткі роботи. Конкретно категорії складності затверджує підприємство. Роботи з підвищення нафтогазовилучення із пластів і збільшення продуктивності (приймальності) свердловин проводяться з метою забезпечення повноти вилучення нафти і газу із надр, тому фінансуються вони за рахунок спеціального «фонду підвищення нафтогазовіддачі пластів». Фінансування капітального ремонту здійснюється за рахунок передбачених для цієї мети амортизаційних відрахувань.
Підготовчі роботи[ред. | ред. код]
Підготовчий комплекс робіт при підземному ремонті свердловин — роботи з передислокації ремонтного обладнання; планування території робочої зони; глушіння свердловини; підготовки ремонтного обладнання; демонтажу гирлової арматури. Додатково при капітальному ремонті свердловин сюди входять роботи з піднімання свердловинного експлуатаційного обладнання, його демонтажу і вивезення на ремонтну базу, очищення штанг і насосно-компресорних труб (НКТ) від парафіно-смолистих і сольових відкладів, заміна експлуатаційних НКТ на технологічні (робочі) НКТ (чи на бурильні труби); завезення в жолобну систему і резервні ємкості технологічної рідини.
Регламентація робіт[ред. | ред. код]
Регламентація робіт при капітальному ремонті свердловин — встановлення певного порядку ведення робіт. З цією метою весь процес ремонту свердловин розчленовується на окремі комплекси робіт, у установленням послідовності їх виконання, а комплекси робіт, у свою чергу, розчленовуються на окремі види робіт і технологічні процеси.
Підвидами робіт розуміють, наприклад, складання на приймальному помості ремонтного оснащення і опускання його у свердловину, піднімання насосно-компресорних труб, монтаж і демонтаж устаткування електровідцентрового насоса, а під технологічними процесами — закачування у свердловину розчинів, гідравлічний розрив пласта і т.i. Для кожного комплексу робіт складають типовий перелік послідовностей і зміст видів робіт, процесів та досліджень. Певні види ремонту можуть бути виконані декількома методами, що зумовлено як відмінністю в геолого-промислових характеристиках свердловин, так і деякою ще недосконалістю окремих методів чи їх неуніверсальністю, а результати застосування методів носять імовірнісний характер. Тому інколи ряд робіт і процесів змушено доводиться неодноразово повторювати. У випадках, коли можна виконати один і той же ремонт декількома методами, то названа послідовність подається у вигляді логічної блок-схеми.
На кожний вид робіт і технологічний процес складається типова технологічна карта. В ній вказується:
- перелік додаткового обладнання й інструменту, які не входять до табелю технічного оснащення ремонтної бригади
- перелік спецтехніки і допоміжних матеріалів
- коротка технологічна інструкція щодо проведення процесів чи виконання виду робіт
- типові розрахунки з визначення параметрів процесу (розрахункові формули чи таблиці для визначення об'ємів рідин, кількості спецтехніки, тисків)
- схема обладнання гирла свердловини та розміщення й обв'язування спецтехніки
- схема компонування ремонтного інструменту й обладнання, що опускаються у свердловину
- перелік елементних робіт у технологічній послідовності із вказуванням виконавців i норм часу.
Регламентація здійснюється територіальними науково-дослідними організаціями чи організаціями-розробниками нових методів ремонту і ремонтними підприємствами, а затверджується виробничими об'єднаннями. Регламентація зумовлює підвищення ефективності та безпеки виконання робіт.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Катеринчук П. О., Римчук Д. В., Цибулько С. В., Шудрик О. Л. Освоєння, інтенсифікація та ремонт свердловин. — Харків: Пром-Арт, 2018. — 608 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: у 2-х томах. — Київ : Міжнародна економічна фундація, 2004. — Т. 1: А–К. — 560 с.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: у 2-х томах. — Львів : Апріорі, 2006. — Т. 2: Л–Я. — 800 с.