Капітолійські музеї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Проект забудови Капітолійського пагорба за Мікеланджело. Гравюра Етьєна Дюперака, 1568

Капітолійські музеї (італ. Musei Capitolini) — найстаріший публічний музей у світі, початок якому поклав папа Сікст IV у 1471 році, передавши в дар «народу Римa» збори античної бронзи, що розміщувалися до того часу у стінах Латерана.

Говорять про «музеї» у множині, так як пізніше до оригінальної колекції стародавніх скульптур була додана папою Бенедиктом XIV у вісімнадцятому столітті картинна галерея. Відкритий для публіки у 1734 році під час понтифікату Климента XII його вважають першим відкритим музеєм у світі. Місце, де мистецтво було для всіх, а не тільки його власників.

Будівлі[ред.ред. код]

Музеї розміщуються в трьох палацах на спроектованій Мікеланджело Буонарроті площі Капітолію у Римі:
*середньовічний сенаторський палац (Palazzo senatorio) з 12 століття,
*перебудований Мікеланджело ренесансний Палаццо консерваторе (Palazzo dei Conservatori) та
*побудований у XVII столітті навпроти нього Новий палац (Palazzo Nuovo) який повторює його вигляд.
У XX столітті частина експозиції була перенесена в сусідній палаццо Кафареллі-Клементина. Палаццо деі Консерваторі згадується в багатьох книгах з історії мистецтва як перша будівля, при перебудові якої був застосований гігантський ордер — пілястри, що простяглися на кілька поверхів. Архітектурні мотиви цього палацу (палаццо) помітні в будівлях різних часів на різних континентах. На Капітолійській площі встановлена точна копія єдиної античної кінної статуї що збереглася до наших часів з античності — кінна статуя імператора Марка Аврелія, якого в середні віки помилково приймали за імператора Костянтина.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]