Караваєві Дачі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Караваєві Дачі
Київ
Караваєві Дачі
Караваєві Дачі

Караваєві Дачі: вулиця Вадима Гетьмана
Загальна інформація
Координати: 50°26′10″ пн. ш. 30°26′24″ сх. д. / 50.43611° пн. ш. 30.44000° сх. д. / 50.43611; 30.44000
Країна  Україна
Район Солом'янський
Адмінодиниця Київ
Поштовий індекс 03049, 03186, 03087
Транспорт
Залізнична інфраструктура з. п. Караваєві Дачі
Карта
Караваєві Дачі. Карта розташування: Київ
Караваєві Дачі
Караваєві Дачі
Караваєві Дачі (Київ)
CMNS: Караваєві Дачі у Вікісховищі

Карава́єві Да́чі — історична місцевість, житловий масив міста Києва. Розташовані між Шулявкою і Відрадним, вулицями Академіка Янгеля, Сім'ї Бродських, Гарматною, Відрадним проспектом і залізницею.

Історія[ред. | ред. код]

З середини ХІХ століття тут розміщувався «Деревний розсадник». 1872 року відомий київський хірург-офтальмолог, професор Володимир Караваєв придбав частину Кадетського гаю, що виявилася «відрізаною» від основної частини внаслідок прокладання залізниці. Після смерті Володимира Караваєва його дочка, Ольга Караваєва-Колчакова, розділила володіння (понад 30 га) на 238 ділянок і протягом 1903–1908 років розпродала їх. З 1914 року Караваєві Дачі увійшли до меж Києва.

На Караваєвих дачах жив повний тезко Володимира Караваєва — український ентомолог професор Володимир Опанасович Караваєв (1864–1939),[1] директор Зоологічного музею УАН. За деякими даними він був онуком хірурга Караваєва[2].

Територія між теперішньою вулицею Комбайнерів і станцією Київ-Волинський забудована у 1930—40-х роках і подекуди фігурує як Новокараваєві Дачі. Майже вся забудова 1-ї третини XX століття на Караваєвих Дачах знесена в 1970—80-х роках. З початку ХХ століття до 1931 року у селищі існувала церква.

Караваєві дачі в Києві були також у місцевості Звіринець, одна з вулиць у цій місцевості мала назву Печерсько-Караваєвська.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ХайВей Караваевы Дачи, 18.05.2008. Архів оригіналу за 5 грудня 2008. Процитовано 30 березня 2010. 
  2. starozhitnosti.kiev.ua. Архів оригіналу за 9 квітня 2009. Процитовано 30 березня 2010. 

Література[ред. | ред. код]