Каракалпацька мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каракалпацька мова
Qaraqalpaq tili, Қарақалпақ тили
Карта показує поширення каракалпацької мови (червоний)
Карта показує поширення каракалпацької мови (червоний)
Поширена в: Узбекистан, Казахстан, Афганістан, Росія
Регіон: Каракалпакстан
Носії: 412,000 (1993)
Місце: Каракалпакстан
Класифікація: Алтайські мови
Тюркська гілка
Кипчацька група
Ногайсько-кипчакська підгрупа
Офіційний статус
Офіційна: Узбекистан (Каракалпакстан є офіційною в області)
Регулює: Ніяких офіційних регулювань
Коди мови
ISO 639-2 kaa
ISO 639-3 kaa

Каракалпацька мова (Қарақалпақ тили, Qaraqalpaq tili) — мова каракалпаків, офіційна мова автономної республіки Каракалпакстан. Етнічні каралпаки, які живуть у вілоятах Узбекистану, як правило, говорять на місцевих діалектах узбецької.

Класифікація[ред.ред. код]

Каракалпацька мова входить в кипчакську підгрупу тюркських мов (татарська, башкирська, карачаєво-балкарська, караїмська, кримськотатарська, казахська, карагачська, ногайська). Разом з ногайською, казахською і карагачською мовами відноситься до кипчаксько-ногайської гілки. Лексично найбближча до казахської мови, однак відрізняється від неї орфографічно. Багато дослідників вважають каракалпацьку мову діалектом казахської мови.

Як фінська, угорська і турецька, каракалпацька має сингармонізм, є аглютинативною і не має граматичного роду. Порядок слів, як правило, Підмет додаток дієслово.

Географічне поширення[ред.ред. код]

Каракалпацькою мовою в основному розмовляють у Каракалпакстані, Автономній Руспубліці Узбекистану. Приблизно 2,000 чоловік в Афганістані розмовляють каракалпацькою і менш чисельна діаспора в Росії, Казахстані, Туреччині, також каракалпацькою розмовляють і в інших частинах світу. Деякі люди вважають каракалпацьку мову діалектом казахської мови; це нібито сталося через сталінську політику змішування етнічних груп у Центральній Азії, щоб вони не могли об'єднатися і повстати проти росіян (ще одним прикладом є велика узбецька меншина в Худжандському регіоні Таджикистану).

Офіційний статус[ред.ред. код]

Каракалпацька мова має офіційний статус в Автономній Республіці Каракалпакстан.

Діалекти[ред.ред. код]

Ethnologue виділяє два діалекти в каракалпацькій мові: північно-східний і південно-західний. Менджес згадується третій можливий діалект, яким розмовляють у Ферганській долині. Південно-західний діалект має букву č, яка в північно-східному відповідає букві š.

Фонетика[ред.ред. код]

Голосні[ред.ред. код]

Система голосних каракалпацької мови

Закон гармонії голосних в каракалпацькій виражений сильніше, ніж в інших тюркських мовах:

Голосний Може слідувати за:
a a, ɯ
æ e, i
e e, i
i e, i
o a, o, u, ɯ
œ e, i, œ, y
u a, o, u
y e, œ, y
ɯ a, ɯ

У запозиченнях з російської та інших мов сингармонізм дотримується не завжди.

Приголосні[ред.ред. код]

У каракалпацькій виділяють 25 приголосних фонем, з яких 4 (відзначені дужками) зустрічаються тільки в запозиченнях.

  Лабіальний Альвеолярний Палатальний Велярний Увулярний Глотальний
Вибухові p b t d     k g q      
Африкат     (ʦ)   (ʧ)              
Спірант (f) (v) s z ʃ ʒ x ɣ     h  
Носовий m n     ŋ        
Тремтячі     r                
Бічні     l                
Ковзаючі w     j            


Писемність[ред.ред. код]

З 1924 по 1928 роки для запису каракалпацької мови використовувався арабський алфавіт. У період між 1928 і 1940 рр.. використовувалася латинська графіка, після чого було введено кирилицю. Після проголошення незалежності Узбекистану в 1991 р. було прийнято рішення про повернення до латиниці, і в наш час[Коли?] в Каракалпакстані здійснюється поступовий перехід на цю графічну основу. Нижче наведено алфавіти з еквівалентними позначеннями МФА.

Арабський
алфавіт
Латиниця
1928-1932
Латиниця
1932-1938
Латиниця
1938-1940
Кирилиця Сучасна
латиниця
МФА
ا Aa Aa Aa Аа Aa a
ه Әә Әә Әә Әә[1] A’a' æ
ب Bb Bb Bb Бб Bb b
Vv Vv Vv Вв Vv v
گ Gg Gg Gg Гг Gg g
غ Ƣƣ Ƣƣ Ƣƣ Ғғ G’g' ɣ
د Dd Dd Dd Дд Dd d
ه Ee Ee Ee Ее Ee e
Ёё[1] yo jo
ج Çç Çç Çç Жж Jj ʒ
ز Zz Zz Zz Зз Zz z
ى Ii Ii Jj Ии İi i
ي Jj Jj Ii Йй Yy j
ک Kk Kk Kk Кк Kk k
ق Qq Qq Qq Ққ Qq q
ل Ll Ll Ll Лл Ll l
م Mm Mm Mm Мм Mm m
ن Nn Nn Nn Нн Nn n
ڭ N̡n̡ N̡n̡ N̡n̡ Ңң[2] N’n' ŋ
و OO Oo Oo Оо Oo o
Өө Өө Өө Өө[1] O’o' œ
پ Pp Pp Pp Пп Pp p
ر Rr Rr Rr Рр Rr r
س Ss Ss Ss Сс Ss s
ت Tt Tt Tt Тт Tt t
ۇ Uu Uu Ŭŭ Уу Uu u
Yy Yy Yy Үү[1] U’u' y
ۋ Vv Vv Uu Ўў[1] Ww w
ف Ff Ff Ff Фф Ff f
خ Xx Xx Xx Хх Xx x
ھ Hh Hh Hh Ҳҳ Hh h
Ss Ss Tsts Цц ts ʦ
چ Cc Şş Şş Чч ch ʧ
ش Şş Şş Şş Шш SHsh ʃ
Şş Şş Şş Щщ sh ʃ
j j i Ъъ
ى Ьь Ьь Ьь Ыы ɯ
Ьь
Ee Ee Ee Ээ Ee e
Юю yu ju
Яя ya ja
Вивіска фотосалону в Нукусі на сучасній латиниці. 2006

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д Введена в 1957 році
  2. До 1957 р. — нг

Посилання[ред.ред. код]