Каракачани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каракачани
Σαρακατσάνοι, Каракачани
SarakatsaniKarandila8.jpg
каракачанське коло на народному святі, Болгарія, 2007
Загальна кількість бл. 20 тис.чол.(оцінка)
Найбільші розселення Греція Греція:10 тис. чол.
Болгарія Болгарія:4тис.чол.
Близькі етнічні групи аромуни, греки
Мова діалект грецької мови
Релігія християни (православ'я)


Каракача́ни (грец. Σαρακατσάνοι, болг. каракачани, каракацани, саракацани, влахи — назва греків) — етнічна група на Балканах у Південно-Східній Європі.

Походження етноніму каракачани[ред.ред. код]

Існує декілька теорії щодо етимології етноніму каракачани (саракацани).

Найвірогідніша пов'язує назву етнічної групи зі словосполученням s турецької мови karakaçan (kara «чорний» + kaçan «втікач»), тобто разом «ті, що втекли на цілину» [1]. Однак, перший елемент етноніма kara «чорний» можна екстраполювати і до темного одягу каракачанів, який ті традиційно носили на знак журби з нагоди падіння Константинополя і загарбання його отоманцями (так само кара турки називали каракачанів). В такому разі каракачани — «втікачі у темному вбранні».

Ще за однією версією походження етноніму каракачани він також є екзонімом — походить з аромунської мови -слово sarac-tsani аромунською означає «жебрак».

Територія проживання і чисельність[ред.ред. код]

Каракачани проживають у гірських районах Греції (Фесалія, Македонія, Епір, Пелопонес) — понад 10 тисяч чоловік, у південно-західній Болгарії, де перепис населення 2001 року нарахував їх 4107 чоловік[2] та у Македонії.

Прапор каракачанів Болгарії

Однак про точну чисельність каракачанів судити складно, адже в Греції вони лічаться як греки, також часто каракачанів не розрізняють від близьких аромунів. За припущеннями чисельність каракачанів у Болгарії, де успішно діють і розвиваються каракачанські общини і громади (одна з найбільших Слівені) може сягати 20 тис. чоловік.[3]

Мова, віра та історія[ред.ред. код]

Каракачани розмовляють діалектом новогрецької мови, що зберіг дуже давні елементи. За віросповіданням — православні.

Щодо етногенезу каракачанів серед учених-етнографів точаться суперечки. Згідно з версіями сучасні каракачани є або нащадками фраків чи аромунів, що перейшли на грецьку мову, або мають тюркське коріння.

У письмових джерелах каракачани під ім'ям саракацани вперше загадані лише наприкінці XVIII століття — на початку XIX століття, що спричинило численні спекуляції та теоретизування щодо походження каракачанів.

Господарство і культура[ред.ред. код]

Карачани в традиційному одязі

До середини XX століття каракачани вели кочовий образ життя, займаючись відгонним скотарством.

У побуті та культурі зберігаються архаїчні риси — поділ на родові групи, застосування традиційної народної медицини (знахарство) тощо.

Згідно з твердженнями етнографа Джона Кемпбелла (John Campbell), за матеріальною культурою (житло, національний костюм тощо) каркачани не вирізняються від решти греків[4].

Традиційні ремесла — різьблення на дереві та вишивання, для якого характерні геометричні рослинні візерунки.

Духовна культура — фольклор каракачанів представлена піснями, танцями, народною поезією тощо. Популярний танець — характерний для Балкан хоро — хоровод.

Виноски[ред.ред. код]

  1. Γεώργιος Δ. Μπαμπινιώτης (Babiniotis), Λεξικό της νέας Ελληνικής Γλώσσας Dictionary of the Modern Greek Language, Athens, 1998.
  2. звіт Національної Ради Болгарії зі співробітництва з етнічних та демографічних питань, 2007
  3. Karakachanite v Balgariya. Інтерв'ю з Танею Варбанавою //Makedoniya Newspaper, 1997-09-10
  4. Campbell J. Honour, Family, and Patronage: A Study of Institutions and Moral Values in a Greek Mountain Community, Oxford, 1964. ISBN 0-19-519756-9

Джерела та література[ред.ред. код]