Каратинська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каратинська мова
КІкІирлІи мацІцІи
Поширена в: Росія
Регіон: Дагестан
Носії: 6574
Класифікація: Північно-кавказька сім'я
Нахсько-дагестанські мови
Аваро-андо-цезські мови
Андійські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 немає
ISO 639-2 cau
ISO 639-3 kpt

Каратинська мова (самоназва КІкІирлІи мацІцІи) - мова каратинців. За даними перепису населення РФ 2002р. каратинською мовою володіли 6574 осіб в Ботліхському і Ахвахському районі Дагестану.

Мова ділиться на 2 діалекти: власне каратинський (говори за назвами поселень:каратинський, анчіхський, арчойський, маштадинський, рачабадлинський, рацітлінський, чабакоройський, суих, нижньоінхелойський) та тукітинський (село Тукіта).

Найбільш близькою мова є до ахвахської. В граматиці характерна відсутність афективу, протиставлення еллативу та транслативу в відмінковій системі, наявність суфікса -хІуб, що виражає ступінь якості. Вокалічна система включає 11 голосних звуків: а, о, у, і, е, аь, та носові а, о, у, і, е. Приголосних звуків - 45.

Іменник має 3 класи: 1)іменники чоловічого роду(ваша-син, вацци-брат, гьеква-чоловік);показник класу афікс в-(як англійське w)в однині та б- в множині. 2)іменники жіночого роду(йаше-дочка, йацци-сестра);показник класу афікс й-(одн.) та б-(множ.). 3)звірі, предмети, явища(гІама-віслюк, борццІо-місяць, миса-хата),показник класу афікс б-(одн.) та р-(множ.).

Займенники теж утворюються з допомогою показників класу. Наприклад ди-мій та ишши-наш: в одн. буде «див, дий, диб»(мій, моя, моє),«ишшив, ишший, ишшиб»(наш, наша, наше); в множ. буде «дибай, дибай, дирай»(мої), «ишшибай, ишшибай, ишширай»(наші).

Множина утворюється за допомогою суфіксів: -иби, -аби: «раттІе» - кістка, «раттІиби» - кістки; «чирак» - лампа, «чиракаби» - лампи; «матІу» - люстерко, «матІаби» - люстерка. -ди, -ади, иди: «кІаркІан» - яйце, «кІаркІанди» - яйця. -й, -ай, -ий: «релъа» - ніч, «релъай» - ночі; «гьаркІа» - око, «гьаркІай» - очі; «зине» - корова, «зинай» - корови; «йаше» - дочка, «йаший» - дочки. -бди, -абди, -ибди: «гьадоъа» - голова, «гьадоъабди» - голови.

В 1998 році був розроблений алфавіт для мови, але він практично не використовується, бо каратинська мова є усною мовою спілкування в сім'ї чи з друзями(сусідами і т.д.). Більшість каратинців вододіє аварською, а дехто (мало) російською мовою.

А а Б б В в Г г ГІ гІ Гь гь Гъ гъ Д д
Е е Ё ё Ж ж З з ЖІ жІ З з И и Й й
К к КІ кІ КІІ кІІ Кь кь КьІ кьІ Къ къ Л л ЛІ лІ
Лъ лъ М м Н н О о П п пІ пъ Р р
С с Т т ТІ тІ У у Ф ф Х х XI хІ Хь хь
Хъ хъ Ц ц ЦІ цІ ЦІІ цІІ Ч ч ЧІ чІ ЧІІ чІІ Ш ш
Щ щ ъ Ы ы ь Э э Ю ю Я я

Ось декілька прикладів каратинських слів: Иля - мати, Имя - батько, Вацци -брат, Яцци - сестра, Ваша - хлопчик (син), Яше - дівчинка(дочка), Миса - хата, БагІа - лице, ГьантІикІа - вухо, МигІар - ніс, ЦІекІа - нога, Мугъул - спина, ГьинцІІу - двері, ГьинцІІе - подвір'я, ГьаркІа - око, Иссо - кіт, къоло - картопля, жІванжІва - білка, Милъе - сонце, Саре - лисиця, Шарбал - штани.