Караул

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Карау́л (запозичення з тюркських мов: пор. каз. қарауыл, кирг. кароол, чагат. карагул) — термін, що має такі значення:

  • Караул — розмовне слово зі значенням «варта, сторожа, чати»[1]
  • Караул — сторожовий загін, що висилався тюркськими воєначальниками для розвідки шляху до того, як підійде основне військо[2]
  • Караул — вигук, означає те саме, що «ґвалт», «пробі», «рятуйте»[1]

Топонім[ред. | ред. код]

Україна Україна
Росія Росія

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Караул // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Тизенгаузен, II, стр. 111 і 157