Карачаєво-балкарська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
карачаєво-балкарська
къарачай-малкъар тил,

тау тил

Поширена в: Північний Кавказ, Росія
Регіон: Карачаєво-Черкесія, Кабардино-Балкарія
Носії: 302 748 (перепис, 2002)
Писемність: кирилиця (карачаєво-балкарська писемність), у діаспорі латиниця
Класифікація: Алтайська сім'я
Тюркська гілка
Кипчацька група
Кипчацько-половецька підгрупа
Офіційний статус
Офіційна: Карачаєво-Черкесія, Кабардино-Балкарія
Коди мови
ISO 639-2 krc
ISO 639-3 krc

Карача́єво-балка́рська (карачаївська, балкарська) мова (карач.-балк. къарачай-малкъар тил, тау тил ) — одна з тюркських мов, мова карачаївців та балкарців. Відноситься до Кипчацької групи тюркських мов. Поширена у Карачаєво-Черкесії та Кабардино-Балкарії, у Середній Азії, Туреччині, у країнах Ближнього Сходу. У Росії кількість мовців 303 000 чоловік (2002 р., перепис).

Основні діалекти: карачаєво-баксано-чегемський («ч»-діалект, основа літературої мови) та верхнебалкарський («ц»-діалект).

Писемність у 1920-24 рр. на основі арабского алфавіту, у 1924-36 рр. на основі латиниці, з 1936 р. — кирилиці.

Карачаево-балкарська мова є однією з державних мов Карачаєво-Черкеської (Закон «О языках народов Карачаево-Черкесской Республики», 1996) та Кабардино-Балкарської (Закон «О языках народов Кабардино-Балкарской Республики», 1995) республік. У першій з них вона називається карачаєвською (къарачай тил), у другій — балкарською (малкъар тил).

Карачаєво-балкарською мовою видаються газети Заман та Къарачай.

Література[ред.ред. код]

  • Акбаев Ш. Х. Фонетика диалектов карачаево-балкарского языка. Черкесск, 1963. (рос.)
  • Алиев У. Б. Синтаксис карачаево-балкарского языка. М., 1973. (рос.)
  • Аппаев А. М. Диалекты балкарского языка в их отношении к балкарскому литературному языку. Нальчик, 1960. (рос.)
  • Ахматов И. Х. Карачаево-балкарский язык. Синтаксис. Ч. 2. Нальчик, 1992. (рос.)
  • Гочиева С. А. Наречия в карачаево-балкарском языке. Нальчик, 1983. (рос.)
  • Грамматика карачево-балкарского литературного языка. Ч. 1. Фонетика и морфология. М., 1979. (рос.)
  • Грамматика карачаево-балкарского языка. Под ред. Н. А. Баскакова. Нальчик, 1966. (рос.)
  • Грамматика карачаево-балкарского языка. Фонетика. Морфология. Синтаксис. Нальчик, 1976. (рос.)
  • Карачаево-барлкарско-русский словарь. Под ред. Э. Р. Тенишева. М., 1965. (рос.)
  • Къарачай-малкъар тилни грамматикасы. Нальчик, 1970. (рос.)
  • Отаров И. М. Лексикология карачаево-балкарского языка. Нальчик, 1982. (рос.)
  • Русско-карачаево-балкарский словарь. Нальчик, 1970. (рос.)
  • Толковый словарь карачаево-балкарского языка. Т. 1. Нальчик, 1995. (рос.)
  • Урусбиев И. Х. Спряжение глагола в карачаево-балкарском языке. Черкесск, 1963. (рос.)
  • Хабичев М. А. Карачаево-балкарское именное словообразование. Черкесск, 1989. (рос.)
  • Хабичев М. А. Карачаево-балкарское именное формообразование. Черкесск, 1991. (рос.)
  • Хаджилаев Х.-М. И. Очерки карачаево-балкарской лексикологияя. Черкесск, 1970. (рос.)
  • Чеченов А. А. Историческая фонетика карачаево-балкарского языка. М., 1996. (рос.)
  • Чеченов А. А. Проблемы формирования языка карачаевцев и балкарцев. М., 1996. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Сайти карачаєво-балкарською мовою[ред.ред. код]

  • Къарачай-Черкес Республика — Інформація про Карачаєво-Черкеську Республіку, словники та зразки літератури.
  • Karachay-Малхар — Карачаєво-балкарською та англійською мовами.
  • Silpagarlani Ahmad — Домашня сторінка з матеріалами про карачаєво-балкарську абетку.


Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.