Карачківці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Карачківці
Троїцька церква
Троїцька церква
Троїцька церква
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Гуменецька сільська громада
Основні дані
Засноване 1346
Населення 231
Площа 1,397 км²
Густота населення 165,35 осіб/км²
Поштовий індекс 31645
Телефонний код +380 3859
Географічні дані
Географічні координати 48°54′26″ пн. ш. 26°32′14″ сх. д. / 48.90722° пн. ш. 26.53722° сх. д. / 48.90722; 26.53722Координати: 48°54′26″ пн. ш. 26°32′14″ сх. д. / 48.90722° пн. ш. 26.53722° сх. д. / 48.90722; 26.53722
Середня висота
над рівнем моря
225 м
Водойми Смотрич
Місцева влада
Адреса ради 32325, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Гуменці, вул. Центральна, 69
Карта
Карачківці. Карта розташування: Україна
Карачківці
Карачківці
Карачківці. Карта розташування: Хмельницька область
Карачківці
Карачківці
Мапа
Мапа

CMNS: Карачківці у Вікісховищі

Кара́чківці — село в Україні, у Гуменецькій сільській громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на обох берегах річки Смотрич, на відстані близько 16,5 км. автошляхами від селища міського типу Смотрич, поблизу доріг Т 2321 та Т 2308 і за 8 км. від залізничної станції Балин.

Клімат[ред. | ред. код]

Карачківці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія[ред. | ред. код]

В селі Карачківці виявлено могильник доби бронзи, кургани та залишки городища давньоруських часів.

Перша згадка в документах про село датована 1564 роком. Зафіксовано назви Карасьова Лука, Карасівка, Карашівка, все в XVI столітті.

Церква святої Трійці збудована в 1726 році.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігири, такі збереглись в селах: Нігин, Черче.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

У 1892 року в Карачківцях запрацювала церковно-парафіяльна школа.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

У 19321933 роках селяни села пережили влаштований комуністами голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

В матеріалі Й. Курновського згадується подвиг баби Харабихи - селянки Марії Мартинівни Хробачук, котра разом зі своїм чоловіком проживала біля лісу, над яром, та підчас війни врятувала євреїв.[1] По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

19 червня 2018 року внаслідок добровільного приєднання село приєдналось до складу Гуменецької сільської громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення[ред. | ред. код]

1830 року Карачківця проживало близько 700 жителів, а в 1908 року уже 787 людей.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 318 осіб, з яких 130 чоловіків та 188 жінок[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 230 осіб[4]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[5].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Троїцька церква (1853 рік).
  • Старий цвинтар.
  • Будівля колишньої церковно-приходської школи (1892 рік).
  • Ландшафтний заказник «Сокіл».
  • Водоспад «Дзюркач».

Природоохоронні території[ред. | ред. код]

Біля села розташований ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Сокіл», а також ландшафтний заказник місцевого значення Гора «Сокіл». Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Світлини[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Карачківці
  2. ВВРУ, 2018, № 39, стор. 26
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Сіцінський Ю. А. — Археологічна карта Подільської губернії
  • Сіцінський Є. — Історичні відомості про приходи і церкви Подільської єпархії. Кам'янецький повіт.

Посилання[ред. | ред. код]