Карачун (гора)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карачун
Щогла на Карачун-горі, що стояла до 2014

48°48′49″ пн. ш. 37°33′42″ сх. д. / 48.81362900002777394° пн. ш. 37.56175100002777612° сх. д. / 48.81362900002777394; 37.56175100002777612Координати: 48°48′49″ пн. ш. 37°33′42″ сх. д. / 48.81362900002777394° пн. ш. 37.56175100002777612° сх. д. / 48.81362900002777394; 37.56175100002777612
Країна  Україна
Розташування Україна Україна
Донецька область,
Слов'янськ
Тип гора
Висота 167,6 м
Карачун. Карта розташування: Донецька область
Карачун
Карачун
Карачун (Донецька область)
Мапа
CMNS: Карачун у Вікісховищі

Карачун (Карачун-гора) — гора поблизу міста Слов'янськ Донецької області України. Висота вершини — 167,6 м. На горі є крейдяний кар'єр, а біля її підніжжя протікає річка Сухий Торець. У 1976—1979 роках на Карачун-горі був побудований телерадіопередавальний центр зі щоглою висотою 222 м, яка в ніч на 1 липня 2014 року впала внаслідок бойових дій.[1][2]

Через важливість стратегічного значення гори і розташованої на ній телевежі в ході війни на сході України 2014 року за Карачун протягом квітня — липня тривали бої між українськими захисниками та проросійськими збройними формуваннями.

Назва[ред. | ред. код]

Назва гори перекладається з тюркських мов як «чорна смерть». Ця назва, ймовірно, пов'язана із тим, що через своє панівне становище гора допомагала першим поселенцям захищатися від набігів половців. Пізніше на горі розташовувалися козацькі дозори[3].

Легенди[ред. | ред. код]

З горою Карачун пов'язана старовинна легенда. Нібито в стародавні часи на горі оселився опальний боярин Карачун зі своїми поплічниками. Поблизу гори проходив торговий шлях і боярин зі своєю бандою став займатися розбіями та пограбуванням. Награбоване золото Карачун ховав глибоко в горі. Коли цар дізнався про витівки опального боярина, він послав до нього своє військо. У цьому бою банда Карачуна була розбита, а сам він загинув. І з цього часу гора нібито і носить назву Карачун[4].

Згідно з іншою легендою, двоє братів — розбійників з банди Карачуна захотіли оволодіти дочкою місцевого лісника. Вона спробувала втекти від них, але розбійники наздогнали її на вершині гори. І тоді дівчина сказала: «Чим бути вашою полонянкою, краще вже я тут каменем ляжу! Та й ви, прокляті, щоб скам'яніли за вашу жорстокість і зло!». І в ту ж мить вона перетворилася в камінь, а слідом за нею скам'яніли і обидва брати. Нібито ці камені і понині лежать на вершині гори[4].

Значення в ході війни на сході України[ред. | ред. код]

Докладніше: Бої за Слов'янськ
Вид на Слов'янськ з Карачуна. 2016 рік.

Через стратегічну важливість гори, її панівну висоту над містом та розташування на ній телевежі 2014 року в ході війни на сході України вона стала об'єктом затяжного протистояння між силами невизнаної «Донецької народної республіки» та українською армією. У ніч на 1 липня 2014 року в результаті обстрілу українських позицій на горі Карачун, обвалилася розташована на горі телевежа.[1]

У жовтні 2016 року було заплановано відкрити новозбудовану телевежу на горі Карачун, що, однак, не сталося. Загалом передавачі вежі транслюватимуть 15 загальноукраїнських TV-каналів і 7 радіостанцій. Висота споруди становитиме 180 метрів, радіус її покриття — 62 км.[5].

17 листопада 2016 р. повідомлено, що конструкція телевежі на горі Карачун готова до експлуатації і протягом одного-двох тижнів розпочне мовлення.[6][6]

5 грудня 2016 року відбулося відкриття телевежі за присутності Президента України Петра Порошенка.[7][8]

Нова вежа, змонтована на горі Карачун, коротша за попередню на 40 метрів, радіус покриття сигналом з неї становить 60 кілометрів (на підконтрольні Україні території). Тут встановлені передавачі 24 національних і місцевих телеканалів.[9]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б На Карачуні під Слов'янськом завалилася телевежа, УП. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 1 липня 2014. 
  2. На горі Карачун внаслідок обстрілу бойовиками обвалилась телевежа. ZIK. 1 липня 2014. Архів оригіналу за 25 липня 2014. Процитовано 7 червня 2015. 
  3. Костыря И. С. Думы о Донбассе. — Каштан, 2004. — 483 с.
  4. а б Костыря И. С. Думы о Диком Поле: думы, легенды, были. — Каштан, 2003. — 237-239 с.
  5. Телевежа на горі Карачун відновить свою роботу цього тижня. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 13 жовтня 2016. 
  6. а б Телевежа на горі Карачун вже майже добудована. Укрінформ. 17 листопада 2016. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 19 лютого 2023. 
  7. Запуск телерадіовежі на горі Карачун
  8. ​Телевежа на Карачуні запрацювала. Архів оригіналу за 6 грудня 2016. Процитовано 5 грудня 2016. 
  9. Запрацювала телевежа на Карачуні. Архів оригіналу за 6 лютого 2017. Процитовано 5 лютого 2017.