Караїмська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Караїмська мова
Носії мови в: Крим, Литва, Польща, Ізраїль
Кількість мовців: ~ 500
Класифікація: Алтайські мови

 Тюркські мови
  Кипчацькі мови
   Караїмська

Коди мови
ISO/DIS 639-3 kdr

Караї́мська мова (къарай тили; karaj tili) — мова караїмів (невеликої народності, що сповідує караїмізм — напрямок юдаїзму), належить до кипчацько-половецької підгрупи кипчацької групи тюркських мов. Перебуває на грані вимирання, її носіями залишаються тільки кількасот людей.

Діалекти[ред.ред. код]

Караїмська мова має три діалекти: кримський, який майже повністю збігається з середнім (orta yolaq) діалектом кримськотатарської мови, за винятком гебраїзмів, тракайський (діалект литовських караїмів), галицький. Відмінності між тракайським і галицьким діалектами: у фонетиці — сполучення ö/э, ÿ/и, ‘ä/е, ш/с, ж/з, ч/ц, дж/дз, эй/ай, нъл/лл, й/н(<нъ), в ауслауті х/к(<къ): öп‑/эп‑ «цілувати», кельгяньляр/кельгенлер «вони прийшли», баш/бас «голова», тережя/терезе «вікно», ач/ац «голодний», джан/дзан «душа», бармах/бармак «палець», булэй/булай «так», энъли/элли «п'ятдесят», майа/манъа «мені»; сполучення т’/к перед и, е: тис/кис «зуб», келди/келги «він прийшов»; в морфології — різну форму мають аффікси присудковості і приналежності: ‑мын, ‑мин / ‑мен, ‑м; ‑сын, ‑син / ‑сен, ‑с; ‑й / ‑н; ‑йыз, ‑йиз, ‑йуз, ‑йÿз / ‑ныз, ‑низ, ‑нуз, ‑нÿз; в обох діалектах уживається дієприкметник на ‑адогъон: барадогъон «той, що йде туди»; синтаксис деформований під впливом слов'янських мов; у лексиці — єврейські запозичення, маса слов'янізмів, певна кількість арабо-персизмів.

Писемність[ред.ред. код]

Традиційна писемність караїмів, заснована на єврейському квадратному письмі, використовувалася аж до початку XX століття. У багатьох караїмських сім'ях досі зберігаються написані єврейським письмом рукописні збірки текстів різноманітного змісту, що іменуються маджмуа. Впродовж XX століття караїмські громади використовували також різні модифікації латинської абетки (Новий Тюркський Алфавіт, литовський і польський алфавіти) і кирилицю.

На сьогоднішній день литовські караїми використовують литовський варіант латинської абетки, а караїми Криму користуються на письмі кирилицею.

Кириличний алфавіт караїмів Криму[ред.ред. код]

Аа Бб Вв Гг Гъ гъ Дд Дж дж Ее1 Жж2 Зз Ии Йй Кк Къ къ Лл Мм Нн Нъ нъ Оо Ӧӧ Пп Рр Сс Тт Уу Ӱӱ Фф Хх Хъ хъ Цц2 Чч Шш Ъъ Ыы Ьь Ээ Юю1 Яя1

(1) Літери Е, Ю і Я використовуються лише після Л як показник м'якості

(2) Літери Ж і Ц використовуються лише в російських запозиченнях

Приклад[ред.ред. код]

«Заповіт» Т. Шевченка караїмською мовою галицького діалекту (переклав Зиґмунт Абрагамович)

СОНДРАГИ́ КЛЕГІ́М
Елсе́м, достла́р,
Болсу́н ґері́м
Кен да авла́к ерлерінде́
Укра́йнанин, ол сівімлі́м,
Кен тізлері́
Кі керінґе́й,
Ол Дніпрону́н екірмеґі
Ба́рца анда́н есітільґе́й.
Укра́йнадан
Кен тенґізґе́
Дусма́н кани́н ол ельткенде́
О́лвахтин мен — айта́м сізґе́ —
Тізні́, тавни́
Мен калдири́рм
Да Йогарги́ Тенрімізґе́
Уца́рмен мен да я́лбарирм —
Тек га́лі мен
Бі́лмейм Ати́н…
Сіз і́зніз кул буговлари́н,
Те́кніз яма́н дусма́н кани́н
Да азатла́р
Янги́ дорда́
Унутмаґайсіз сіз мені́,
Якси́ тутка́йсіз сагинцта́.

Джерело: Українська бібліотека

Література[ред.ред. код]

Ялпачик Гелий Семёнович. 21 урок караимского языка (крымский диалект). — Симферополь, 2004.


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.