Кара-Даг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кара-Даг (крим. Qara dağ, Къара дагъ )
"Чорна гора"
Гора Кара-Даг
Гора Кара-Даг
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Є частиною Кримські гори
Геологія Вулканічні породи, мінерали
Період 120—160 млн років тому
Гороутворення Вулканічне виверження
Довжина 8 км
Найвища точка гора Свята
 - координати 44°55′55″ пн. ш. 35°13′44″ сх. д. / 44.93194° пн. ш. 35.22889° сх. д. / 44.93194; 35.22889
 - висота 576 м
Розташування Східна частина Головного пасма Кримських гір
Locator Dot.svg
Relief map of Crimea.jpg

Commons-logo.svg Кара-Даг у Вікісховищі

Схили Карадагу утворюють славетний «Профіль М. Волошина»

Карада́г або Кара́-Да́г (рос. Карадаг, крим. Qaradağ) — гірський масив в Кримських горах, стародавній згаслий вулкан, який діяв 120—160 млн років тому. Єдиний древній вулкан, що зберігся в Східній Європі та в Україні.[1]. Знаходиться на території Феодосійської міськради.

Загальний опис[ред.ред. код]

Найвища вершина — гора Свята (576 м) за радянських часів називалася просто Карадаг. Назва в перекладі з крим. Qaradağ, означає «Чорна гора». Хребти та вершини мають кримськотатарські назви: Хоба-Тепе (крим. Qoba Töpe — Вершина з печерами), Сюрю-Кая (крим. Süyrü Qaya — Гостра скеля). Є ущелина Гяур-Бах (крим. Gâvur Bağ — Сад невірних), джерело Гяур-Чешме (крим. Gâvur Çeşme — Джерело невірних). На Карадазі доктором медицини Т. І. Вяземським (1857–1914) була заснована Карадазька біологічна станція. На базі станціі у 1979 році був створений Карадазький природний заповідник. Займає площу 22 км² від Коктебеля до селищ Щебетовка та Курортне.

Мінерали та гірські породи[ред.ред. код]

Карадаг — музей мінералів просто неба: знайдено більше ста мінералів та їх різновидів, зокрема й напівкоштовні сердолік, халцедон, агат, яшму[2].

Основні гірські породи, що складають масив Кара-Даг, мають вулканічне походження: кератофіри, частково альбітизований порфірит, порфірит, андезит, базальт.

Серед мінералів, що зустрічаються на Кара-Дазі, великою популярністю користуються численні різновиди кварцу - власне кварц (у вигляді невеликих, але в ряді випадків добре прозорих кристалів в тріщинах і жеодах), халцедон, агат (часто неповторних, притаманних тільки цьому місцю забарвлень і малюнків), опал, сердоліки різних відтінків, аметисти, цитрини, кварцево-халцедоновий онікс, яшма (яшмами на Карадазі називають дуже схожі на яшми різновиди халцедону - яшмоїди). Деякі рідкісні види яшм Карадага за своїми художньо-декоративним якостям не поступаються уральським. Зустрічаються тут типові для вулканічних масивів пластинчасті мінерали з групи цеолітів - гейландит і стильбіт, а також радіально-променисті зірчасті зростки голчастих цеолітів натроліту і мезоліту. Крім того, в пустотах мигдалин відзначені кристали анальцима і апофіліту.

Карта-схема[ред.ред. код]



Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
  2. Булава Л. М. Фізична географія України. 8 клас: Підручник. — Харків.: Ранок, 2008. 224 с. ISBN 978-966-15-9802-6

Посилання[ред.ред. код]