Карбованець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Карбо́ванець — грошова одиниця України до 1996 року, також українська назва радянського рубля. Назва «карбованець» за одними припущеннями виникла в Україні від стародавнього, примітивного засобу висікати (карбувати) розрахунки на лозині, за іншими — від насічки (карбування) на гурті металевого карбованця.

Українська народна республіка[ред.ред. код]

17.03.1917 р.-29.04.1918 р.

1918 р. 50 карбованців УНР

У березні 1917 р. у Києві з декількох політичних партій була сформована Центральна Рада, яка 20 листопада 1917 року проголосила утворення УНР.

Вже 19 грудня цього ж року був прийнятий тимчасовий Закон про випуск державних кредитних білетів УНР, згідно з яким «кредитні білети випускаються у карбованцях, причому один карбованець містить 17,424 частки чистого золота і поділяється на 2 гривні або 200 шагів».

5 січня 1918 року з'явилась перша українська купюра у 100 карбованців. Цікаво, що тризуб, зображений на купюрі, був оголошений Державним гербом УНР лише через 54 дні після її появи — 1 березня 1918 року. На всіх купюрах, що були випущені, стояла одна серія «АД» і один номер «185». Ця обставина, а також використання для друку звичайного, без водяних знаків, паперу, пояснює появу в обігу великої кількості фальшивих грошей.

24 вересня 1918 року новим українським урядом гетьмана Скоропадського описана купюра була вилучена з обігу. За однією з версій це пояснюється появою сатиричних імітацій, образливих для гетьмана.

30 березня 1918 року Центральна Рада оголосила про випуск знаків державної скарбниці номіналом у 5, 10, 25, 50 карбованців зі строком дії до 1 березня 1924 року. 6 квітня населення Києва вперше побачило 25 карбованців, дещо пізніше з'явилась купюра у 50 карбованців, а 5 та 10 карбованців не було випущено.

Спочатку купюри виходили без позначення серії та номера. На пізніших випусках, у залежності від місця виготовлення, вказувалася серія «АК» (Київ), або «АО» (Одеса).

Після зайняття Одеси частинами денікінської армії весною 1919 року одеська друкарня продовжувала випуск купюр у 50 карбованців. Обурений уряд України оголосив надруковані денікінцями гроші (серія «АО», номера «210» і вище) фальшивими.

Слід згадати ще одну обставину випуску 50 карбованців. В 1920 році радянським урядом України було виготовлено декілька десятків мільйонів купюр для тимчасового використання Галревкомом (Західна Україна). Цей випуск серії «200 АО» мав номери від «236» до «250».

Наступна емісія Центральної Ради, яку було випущено 18 квітня 1918 року, містила в собі номінали у 10, 20, 30, 40 і 50 шагів. При цьому Центральна Рада вжила старовинну назву дрібних монет, відому ще в XVI столітті. Друкували «шаги» в Києві аркушами по 100 штук з перфорацією, щоб полегшити відривання окремих купюр.

В обігу шаги знаходилися до березня 1919 року, коли були скасовані радянською владою. Відомо багато фальшивих купюр цієї вартості.

Грошові знаки уряду Української держави[ред.ред. код]

29.04.1918 р.-14.11.1918 р.
З'їздом вільних землеробів 29 квітня 1918 року за активною участю австро-німецьких окупантів царський генерал П. П. Скоропадський був обраний гетьманом України. Було проголошено про повалення уряду Центральної Ради і утворення Української Держави.

При П.Скоропадському і були введені в обіг паперові гривні, які були замовлені ще Центральною Радою у Німеччині. 5 серпня 1918 року першими в обігу з'явилися 3,6-процентні облігації внутрішньої позики під назвою «Білет державної скарбниці». Облігації друкувалися з 8 купонами — по 4 з кожного боку. Спочатку вони повинні були відігравати роль облігації внутрішньої позики. Однак нестача купюр в обігу призвела до того, що й облігації, й окремі купони на початку 1919 року (за уряду Директорії) стали використовуватися як гроші.

17 жовтня 1918 року уряд гетьмана одержав з Німеччини ще одну виконану за актом Центральної Ради емісію кредитних білетів вартістю в 2, 10, 100 і 500 гривень. Дещо пізніше надійшли номінали 1000 та 2000 гривень, замовлені вже урядом гетьмана у зв'язку з посиленням в Україні інфляції. На них стоїть назва емітента «Українська Держава» — так за гетьмана звалася Україна. Гривні були випущені в обіг 17 жовтня 1918 року, за 59 днів до падіння гетьмана.

Українська Директорія[ред.ред. код]

14.11.1918 р. — червень 1920 р.

10, 100 та 250 карбованців Української держави

Розвал монархічних урядувань у Німеччині та Австро-Угорщині в листопаді 1918 року привів до краху й окупаційний режим (уряд Скоропадського) в Україні. В ніч на 14 листопада 1918 року в Білій Церкві була утворена Українська Директорія в складі В. К. Вінниченка, С. В. Петлюри та інших, яка через місяць увійшла в Київ. Уряд Директорії 16 січня 1919 року оголосив війну Радянській Росії, що вимагало випуску в обіг великих сум грошей.

В Києві Директорія використовувала запаси купюр, які були випущені урядами Центральної Ради та гетьмана.

Військова кампанія Директорії виявилася невдалою, і наступ радянських військ примусив Директорію 5 лютого 1919 року залишити Київ і на деякий час розташуватися у Вінниці. Там Директорія використовувала 3,6-процентні облігації внутрішньої позики (описані раніше) як платіжний документ. Під тиском радянських військ Директорія відходить ще далі у Тернопіль, а потім у Станіслав (Івано-Франківськ).

Саме тут, наприкінці лютого—початку березня 1919 року, була надрукована одна з найневдаліших банкнот України — 5 гривень. Скомпільовані з різних елементів раніше випущених українських банкнот, вони були нашвидкоруч видруковані на сірому папері. Мабуть саме поспіхом пояснюється поява купюр з друкарською помилкою у слові «гривень», декотрі з яких попали в обіг.

Останнє місце перебування Директорії — Кам'янець-Подільск, де вона протрималася ще майже рік і випустила ще декілька грошових знаків.

Першими у серпні 1919 року вийшли банкноти у 100, 250 і 1000 карбованців, для котрих були використовані кліше, які були зроблені ще за вказівкою уряду гетьмана.

Одним з найкращих грошових знаків, що були випущені в Україні, є купюра у 1000 карбованців. Друкувався знак у Києві, в обіг був випущений 13 листопада 1918 року. Продовжував друкувати його уряд Директорії в жовтні 1919 року в Кам'янець-Подільску та в 1920 році — у Варшаві. Останній випуск — невідомий.

Дещо пізніше в обіг були випущені банкноти менших номіналів — 10 карбованців (серпень 1919 року) та 25 карбованців (жовтень 1919 року). Матриця 10 карбованців була виготовлена ще за уряду гетьмана тому на лицевому боці стоять дві великі літери «УД» (Українська Держава).

Остання емісія Директорії готувалася в Австрії. Мали бути випущеними купюри в 50 та 1000 гривен. Однак вони так і залишилися невипущеними (відомі лише кілька пробних примірників) тому, що 20 листопада 1920 року указом голови Директорії С. Петлюри уряд Директорії був розпущений і необхідність у власній валюті відпала.

Грошові знаки Української РСР 1919–1920 років[ред.ред. код]

На початку 1919 року в Харкові було сформовано Український Радянський уряд, який виступив на боці Радянської Росії у війні проти Директорії. За вказівкою В. І. Леніна Росія фінансувала Український Радянський уряд. І все ж період небувалої інфляції, викликаної громадянською війною та іноземною інтервенцією, обумовили нестачу грошей, особливо дрібних купюр.

Нарком фінансів УРСР з відома і згоди уряду РРФСР вирішив використати знак Директорії у 10 карбованців. Кліше цього знака і частина заготовлених до випуску купюр, але без серії та номерів, були захоплені Червоною Армією 5 лютого 1919 року під час окупації Києва після того, як його залишили українські війська. Радянський знак відрізнявся від знака Директорії папером, фарбою, водяними знаками та місцем розміщення серії та номера.

Був підготовлений до випуску ще один грошовий знак номіналом у 50 карбованців з радянською символікою. Однак після того, як 1 червня 1919 року Радянська Україна поєдналася з радянським урядом Росії, Литви, Білорусі та Латвії в єдиний революційний фронт боротьби, була узаконена єдина грошова одиниця — рубль РРФСР. Необхідність у випуску власних грошей відпала і купюра у 50 карбованців відома лише по окремих пробних примірниках.

СРСР[ред.ред. код]

«Більшовицькі тисячки» запроваджені Раднаркомом на землях Радянської України, мали мізерний курс (1 золотий карбованець = 5457000000 радянських карбованців). Це становище спричинилося до проведення у 19221924 роках грошової реформи, наслідком якої стало введення в обіг радянського червінця (1,6767 г золота). 1924 року було встановлено курс нового радянського карбованця, який дорівнював 1/10 червінця. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти.

Офіційно українською мовою слід було перекладати «рубль» як «карбованець»; назва «карбованець» була вказана на радянських банкнотах, поряд з назвами на титульних мовах усіх 15 республік Союзу. Відповідно скорочення «крб» зустрічалося в магазинах УРСР.

Райхскомісаріат Україна[ред.ред. код]

5Karbowanez-1942 a.jpg
5 карбованців 1942
100Karbowanez-1942 a.jpg
100 карбованців 1942

Грошові знаки друкувалися Центральним Емісійним Банком України у Рівному починаючи з березня 1942 року, номіналами від 1 до 500 крб. Окупаційні гроші — карбованці Райхскомісаріату Україна були в обігу лише на окупованій Рейхом території України паралельно з рейхс- та окупаційними марками. На території генерал-губернаторства (Польща) та Рейху не признавалися.

В кінці 1944 року територія обігу грошових знаків була повністю зайнята радянськими військами і банкноти припинили свій обіг.

Купони 1992–1996[ред.ред. код]

Після того, як Радянський Союз розвалився, а Україна проголосила свою незалежність, з 10 січня 1992 було введено в обіг купоно-карбованці. На виконання постанови Президії Верховної Ради України «Про введення в обіг на території республіки купонів багаторазового використання» від 9 вересня 1991 року Національний Банк України ввів в обіг купони багаторазового використання з 10 січня 1992 року. З введенням купонів у готівковому обігу в Україні одночасно опинились дві валюти — радянські рублі та українські купонокарбованці. Для розрахунків за продовольчі та промислові товари приймались винятково купонокарбованці; для розрахунків за послуги, та інших видів платежів приймались як рублі так і купонокарбованці за курсом 1 до 1-го. У перші місяці після введення, враховуючи ширшу вживаність купонокарбованців, вони цінились трохи більше за радянські рублі. Поступово, у квітні 1992 року, весь готівковий обіг заповнився купонокарбованцями. У листопаді 1992 року рублі були замінені на карбованці і у безготівковому обігу.

Хоча купони багаторазового використання планувалось ввести для використання лише на 4—6 місяців, вони проіснували до 1996 року, взявши на себе весь інфляційний удар.

У зв'язку з інфляцією Постановами Кабінету Міністрів України та Національного банку України періодично здійснювалось заокруглення роздрібних цін і тарифів на товари, роботи і послуги, а також встановлювалося заокруглене ведення усіх розрахунків вартісних показників (нарахування податків, інших обов'язкових платежів, заробітної плати, пенсій, допомог тощо) у первинних облікових документах, та проводилось відповідне вилучення з обігу купонів:

  • з 1 січня 1994 року — ціни і розрахунки округлюються до сум, кратних 10 крб.[1]
  • з 1 червня 1994 — ціни і розрахунки округлюються до сум, кратних 50 крб.[2]
  • з 1 вересня 1994 року — ціни і розрахунки округлюються до сум, кратних 100 крб.[3]
  • з 1 жовтня 1994 року — купони номіналом 1, 3, 5, 10, 25 і 50 крб. є неплатіжними
  • з 1 лютого 1995 року — ціни і розрахунки округлюються до сум, кратних 500 крб.[4]
  • з 15 березня 1995 року — купони номіналом 100 і 200 крб. є неплатіжними
  • з 1 липня 1995 року — ціни і розрахунки округлюються до сум, кратних 1000 крб.[5]
  • з 1 вересня 1995 року — купони номіналом 500 крб. є неплатіжними

З 2 вересня 1996 року по 16 вересня 1996 року на території України функціонували у готівковому обігу гривня, а також український карбованець. Починаючи з 24 годин 16 вересня 1996 року, функціонування українського карбованця в готівковому обігу було припинено. З цього моменту єдиним законним засобом платежу на території України є гривня.[6]

Середній курс грошової одиниці України до іноземних валют
(1992–1995 — карбованці, з 1996 — гривні)[7]
1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999
1 долар США 208 4539 31700 147307 1.8295 1.8617 2.4495 4.1304
1 німецька марка 135 2731 20250 102886 1.2164 1.0761 1.4069 2.2463
1 фунт стерлінгів 346 6834 49356 232150 2.8564 3.0508 4.0689 6.6845
10 російських рублів 45.6 125.7 324.4 3.58 3.22 2.87 1.67

Відрізні купони 1990–1991 років[ред.ред. код]

Окремо слід згадати відрізні купони, напротивагу «купонам багаторазового використання». Вони випускалися протягом ХІ.1990 — ХІІ.1991 років і виконували роль карток на предмети першої необхідності. Номінали листів купонів були 20, 40, 50, 75, 100, 150 і 200 рублів, різні кольори паперу (залежно від номіналу), однобічні, з водяними знаками і без, без печатки організації-працедавця чи поштового відділення села вони були недійсні, з січня по вересень 1991 на купонах друкувався шифр області, наприклад: ЧРК, КДА, ХАР та ін.

Купони зразка 1991 року[ред.ред. код]

Купони зразка 1992–1996 років[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]