Карбованець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карбованець
Територія обігу
Емітент Україна Україна
Монети і банкноти
Банкноти 1 · 3 · 5 · 10 · 25 · 50 · 100 · 200 · 500 · 1 000 · 2 000 · 5 000 · 10 000 · 20 000 · 50 000 · 100 000 · 200 000 · 500 000 · 1 000 000
Історія
Дата введения 10 січня 1992
Валюта-попередниця Рубль СРСР
Валюта-наступниця Гривня
Виробництво монет та банкнот
Емісійний центр НБУ

Карбо́ванець — грошова одиниця України до 1996 року, також українська назва радянського рубля. Назва «карбованець» за одними припущеннями виникла в Україні від стародавнього, примітивного засобу висікати (карбувати) розрахунки на лозині, за іншими — від насічки (карбування) на гурті металевого карбованця.

Етимологія[ред.ред. код]

Стосовно походження назви «карбованець» є декілька версій. За однією з них походження даного терміну сягає корінням давніх часів, коли на території сучасної України поширеним був метод записування розрахунків/боргів шляхом нанесення (карбування) на дерев'яній палиці/лозині спеціальних позначок. Інша версія заснована на тому, що у XVIII столітті в Російській імперії, в тому числі й на українських землях, в грошовий обіг потрапили срібні рублі нового зразка з косою насічкою (карбуванням) на гурті замість більш звичних гуртових написів. Також має право на життя припущення, за яким виникненням своєї назви карбованець завдячує методу виготовлення монет карбуванням. Не варто забувати й про те, що слова «рубль» та «карбованець» можуть мати спільне походження — від слов'янського «рубати» (свого часу древні гривні розділяли методом рубання на чотири частини — рублі).[1]

Українська народна республіка[ред.ред. код]

17.03.1917 — 29.04.1918

У березні 1917 р. у Києві з декількох політичних партій була сформована Центральна Рада, яка 20 листопада 1917 року проголосила утворення УНР.

Вже 19 грудня цього ж року був прийнятий тимчасовий Закон про випуск державних кредитних білетів УНР, згідно з яким «кредитні білети випускаються у карбованцях, причому один карбованець містить 17,424 частки чистого золота і поділяється на 2 гривні або 200 шагів».

5 січня 1918 року з'явилась перша українська купюра у 100 карбованців. Цікаво, що тризуб, зображений на купюрі, був оголошений Державним гербом УНР лише через 54 дні після її появи — 1 березня 1918 року. На всіх купюрах, що були випущені, стояла одна серія «АД» і один номер «185». Ця обставина, а також використання для друку звичайного, без водяних знаків, паперу, пояснює появу в обігу великої кількості фальшивих грошей.

24 вересня 1918 року новим українським урядом гетьмана Скоропадського описана купюра була вилучена з обігу. За однією з версій це пояснюється появою сатиричних імітацій, образливих для гетьмана.

30 березня 1918 року Центральна Рада оголосила про випуск знаків державної скарбниці номіналом у 5, 10, 25, 50 карбованців зі строком дії до 1 березня 1924 року. 6 квітня населення Києва вперше побачило 25 карбованців, дещо пізніше з'явилась купюра у 50 карбованців, а 5 та 10 карбованців не було випущено.

Спочатку купюри виходили без позначення серії та номера. На пізніших випусках, у залежності від місця виготовлення, вказувалася серія «АК» (Київ), або «АО» (Одеса).

Після зайняття Одеси частинами денікінської армії весною 1919 року одеська друкарня продовжувала випуск купюр у 50 карбованців. Обурений уряд України оголосив надруковані денікінцями гроші (серія «АО», номера «210» і вище) фальшивими.

Слід згадати ще одну обставину випуску 50 карбованців. В 1920 році радянським урядом України було виготовлено декілька десятків мільйонів купюр для тимчасового використання Галревкомом (Західна Україна). Цей випуск серії «200 АО» мав номери від «236» до «250».

Наступна емісія Центральної Ради, яку було випущено 18 квітня 1918 року, містила в собі номінали у 10, 20, 30, 40 і 50 шагів. При цьому Центральна Рада вжила старовинну назву дрібних монет, відому ще в XVI столітті. Друкували «шаги» в Києві аркушами по 100 штук з перфорацією, щоб полегшити відривання окремих купюр.

В обігу шаги знаходилися до березня 1919 року, коли були скасовані радянською владою. Відомо багато фальшивих купюр цієї вартості.

Перші карбованці[ред.ред. код]

Випуски 1917–1919 років
Зображення Номінал Дата випуску Розміри Основний колір Місце випуску
Аверс Реверс
UkraineP36-10Karbovantsiv-(1919) f.jpg UkraineP36-10Karbovantsiv-(1919) b.jpg
10
1919
140 х 85
синій
Серія віддрукована в
Кам'янець-Подільському.
UkraineP2a-25Karbovantsiv-(1918)-donatedos f.jpg UkraineP2a-25Karbovantsiv-(1918)-donatedos b.jpg
25
6 квітня 1918
132 х 75
жовтий
друкарня Василя Кульженко
(м. Київ)
Karbovanets 50 1918 01.jpg Karbovanets 50 1918 02.jpg
50
9 вересня 1918
132 х 75
синій
друкарня Василя Кульженко
(м. Київ)
100karbovantsevUNR A.jpg 100karbovantsevUNR R.jpg
100
5 січня 1917
169 х 105
зелений
блідо-рожевий
друкарня Василя Кульженко
(м. Київ)
100karbovantsev1918 A.jpg 100karbovantsev1918 R.jpg
100
1918
світло-коричневий
UkraineP39-250Griven-1918-donatedfvt f.jpg UkraineP39-250Griven-1918-donatedfvt b.jpg
250
1918
148 х 96
світло-коричневий
Серія віддрукована в
Кам'янець-Подільському.
UkraineP40-1000Karbovantsiv-(1918) f-donated.jpg UkraineP40-1000Karbovantsiv-(1918) b-donated.jpg
1000
1918
світло-коричневий
Банкнота друкувалася в Києві,
Кам'янець-Подільському та Варшаві.

Грошові знаки уряду Української держави[ред.ред. код]

29.04.1918 р.-14.11.1918 р.
З'їздом вільних землеробів 29 квітня 1918 року за активною участю австро-німецьких окупантів царський генерал П. П. Скоропадський був обраний гетьманом України. Було проголошено про повалення уряду Центральної Ради і утворення Української Держави.

При П.Скоропадському і були введені в обіг паперові гривні, які були замовлені ще Центральною Радою у Німеччині. 5 серпня 1918 року першими в обігу з'явилися 3,6-процентні облігації внутрішньої позики під назвою «Білет державної скарбниці». Облігації друкувалися з 8 купонами — по 4 з кожного боку. Спочатку вони повинні були відігравати роль облігації внутрішньої позики. Однак нестача купюр в обігу призвела до того, що й облігації, й окремі купони на початку 1919 року (за уряду Директорії) стали використовуватися як гроші.

17 жовтня 1918 року уряд гетьмана одержав з Німеччини ще одну виконану за актом Центральної Ради емісію кредитних білетів вартістю в 2, 10, 100 і 500 гривень. Дещо пізніше надійшли номінали 1000 та 2000 гривень, замовлені вже урядом гетьмана у зв'язку з посиленням в Україні інфляції. На них стоїть назва емітента «Українська Держава» — так за гетьмана звалася Україна. Гривні були випущені в обіг 17 жовтня 1918 року, за 59 днів до падіння гетьмана.

Українська Директорія[ред.ред. код]

14.11.1918 р. — червень 1920 р.
Розвал монархічних урядувань у Німеччині та Австро-Угорщині в листопаді 1918 року привів до краху й окупаційний режим (уряд Скоропадського) в Україні. В ніч на 14 листопада 1918 року в Білій Церкві була утворена Українська Директорія в складі В. К. Вінниченка, С. В. Петлюри та інших, яка через місяць увійшла в Київ. Уряд Директорії 16 січня 1919 року оголосив війну Радянській Росії, що вимагало випуску в обіг великих сум грошей.

В Києві Директорія використовувала запаси купюр, які були випущені урядами Центральної Ради та гетьмана.

Військова кампанія Директорії виявилася невдалою, і наступ радянських військ примусив Директорію 5 лютого 1919 року залишити Київ і на деякий час розташуватися у Вінниці. Там Директорія використовувала 3,6-процентні облігації внутрішньої позики (описані раніше) як платіжний документ. Під тиском радянських військ Директорія відходить ще далі у Тернопіль, а потім у Станіслав (Івано-Франківськ).

Саме тут, наприкінці лютого—початку березня 1919 року, була надрукована одна з найневдаліших банкнот України — 5 гривень. Скомпільовані з різних елементів раніше випущених українських банкнот, вони були нашвидкоруч видруковані на сірому папері. Мабуть саме поспіхом пояснюється поява купюр з друкарською помилкою у слові «гривень», декотрі з яких попали в обіг.

Останнє місце перебування Директорії — Кам'янець-Подільск, де вона протрималася ще майже рік і випустила ще декілька грошових знаків.

Першими у серпні 1919 року вийшли банкноти у 100, 250 і 1000 карбованців, для котрих були використовані кліше, які були зроблені ще за вказівкою уряду гетьмана.

Одним з найкращих грошових знаків, що були випущені в Україні, є купюра у 1000 карбованців. Друкувався знак у Києві, в обіг був випущений 13 листопада 1918 року. Продовжував друкувати його уряд Директорії в жовтні 1919 року в Кам'янець-Подільску та в 1920 році — у Варшаві. Останній випуск — невідомий.

Дещо пізніше в обіг були випущені банкноти менших номіналів — 10 карбованців (серпень 1919 року) та 25 карбованців (жовтень 1919 року). Матриця 10 карбованців була виготовлена ще за уряду гетьмана тому на лицевому боці стоять дві великі літери «УД» (Українська Держава).

Остання емісія Директорії готувалася в Австрії. Мали бути випущеними купюри в 50 та 1000 гривень. Однак вони так і залишилися невипущеними (відомі лише кілька пробних примірників) тому, що 20 листопада 1920 року указом голови Директорії С. Петлюри уряд Директорії був розпущений і необхідність у власній валюті відпала.

Грошові знаки Української РСР 1919–1920 років[ред.ред. код]

На початку 1919 року в Харкові було сформовано Український Радянський уряд, який виступив на боці Радянської Росії у війні проти Директорії. За вказівкою В. І. Леніна Росія фінансувала Український Радянський уряд. І все ж період небувалої інфляції, викликаної громадянською війною та іноземною інтервенцією, обумовили нестачу грошей, особливо дрібних купюр.

Нарком фінансів УРСР з відома і згоди уряду РРФСР вирішив використати знак Директорії у 10 карбованців. Кліше цього знака і частина заготовлених до випуску купюр, але без серії та номерів, були захоплені Червоною Армією 5 лютого 1919 року під час окупації Києва після того, як його залишили українські війська. Радянський знак відрізнявся від знака Директорії папером, фарбою, водяними знаками та місцем розміщення серії та номера.

Був підготовлений до випуску ще один грошовий знак номіналом у 50 карбованців з радянською символікою. Однак після того, як 1 червня 1919 року Радянська Україна поєдналася з радянським урядом Росії, Литви, Білорусі та Латвії в єдиний революційний фронт боротьби, була узаконена єдина грошова одиниця — рубль РРФСР. Необхідність у випуску власних грошей відпала і купюра у 50 карбованців відома лише по окремих пробних примірниках.

СРСР[ред.ред. код]

«Більшовицькі тисячки» запроваджені Раднаркомом на землях Радянської України, мали мізерний курс (1 золотий карбованець = 5457000000 радянських карбованців). Це становище спричинилося до проведення у 19221924 роках грошової реформи, наслідком якої стало введення в обіг радянського червінця (1,6767 г золота). 1924 року було встановлено курс нового радянського карбованця, який дорівнював 1/10 червінця. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти.

Офіційно українською мовою слід було перекладати «рубль» як «карбованець»; назва «карбованець» була вказана на радянських банкнотах, поряд з назвами на титульних мовах усіх 15 республік Союзу. Відповідно скорочення «крб» зустрічалося в магазинах УРСР.

Райхскомісаріат Україна[ред.ред. код]

Грошові знаки друкувалися Центральним Емісійним Банком України у Рівному починаючи з березня 1942 року, номіналами від 1 до 500 крб. Окупаційні гроші — карбованці Райхскомісаріату Україна були в обігу лише на окупованій Рейхом території України паралельно з рейхс- та окупаційними марками. На території генерал-губернаторства (Польща) та Рейху не признавалися.

В кінці 1944 року територія обігу грошових знаків була повністю зайнята радянськими військами і банкноти припинили свій обіг.

Купюри 1942–1944 років[ред.ред. код]

Купюри були надруковані в Німеччині. Дизайн карбованців розроблений на тему «щасливе українське населення». Купюра в 2 карбованця практично не зустрічається — за легендою, весь тираж при перевезенні залізницею був спалений партизанами в німецькому поїзді.

Банкноти серії 1942 року
Зображення Номінал
(карбованців)
Розміри
(мм)
Основний
колір
Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс Водяний знак друку вилучення
UkraineP49-1Karbowanez-1942-f.jpg UkraineP49-1Karbowanez-1942-donatedmjd b.jpg
1
93×48 Оливково-коричневий* Під позначенням номіналу німецькою мовою: Рівне, дата початку емісії,
«Центральний емісійний банк України», підпис керівника, печатка банку з імперським орлом. З лівого боку на німецькій мові вертикально повторений номінал. З правого боку портрети людей з народу.
Написи німецькою зверху вниз і українською знизу вгору:
«Центральний емісійний банк України»

прописом номінал купюри

«Фальшування карається тяжкою тюрмою».
У центрі крупно і по 4-м кутам дрібно номінал цифрами
«Сітка» різного типу, на 50 — «гриби» 1943 кінець 1944
Ukraine-2Karbowanez-1942 f.jpg Ukraine-2Karbowanez-1942 b.jpg
2
Хлопчик
120×55 Сіро-бузковий квітень 1942
5Karbowanez-1942 a.jpg 5Karbowanez-1942 r.jpg
5
Дівчинка
130×60 Оранжево-коричневий з фіолетовим
UkraineP55-10Karbowanez-1942 f.jpg UkraineP55-10Karbowanez-1942 b.jpg
10
Селянка
150×68 Червоно-коричневий *
UkraineP55-20Karbowanez-1942 f.jpg UkraineP55-20Karbowanez-1942 b.jpg
20
Селянин
165×75 Оливково-фіолетовий*
UkraineP55-50Karbowanez-1942 f.jpg UkraineP55-50Karbowanez-1942 b.jpg
50
Шахтар
173×85 Зелений*
UkraineP55-100Karbowanez-1942-donatedmjd f.jpg 100Karbowanez-1942 r.jpg
100
Докер (вантажник)
179×93 Синьо-блакитний
UkraineP55-200Karbowanez-1942 f.jpg UkraineP55-200Karbowanez-1942 b.jpg
200
Селянка
182×98 Коричнево-оливковий
UkraineP55-500Karbowanez-1942 f.jpg UkraineP55-500Karbowanez-1942 b.jpg
500
Хімік
186×104 Фіолетово-пурпурний*
*— традиційний колір для карбованців

Купони 1992–1996[ред.ред. код]

Після того, як Радянський Союз розвалився, а Україна проголосила свою незалежність, з 10 січня 1992 було введено в обіг купоно-карбованці. На виконання постанови Президії Верховної Ради України «Про введення в обіг на території республіки купонів багаторазового використання» від 9 вересня 1991 року Національний Банк України ввів в обіг купони багаторазового використання з 10 січня 1992 року. З введенням купонів у готівковому обігу в Україні одночасно опинились дві валюти — радянські рублі та українські купонокарбованці. Для розрахунків за продовольчі та промислові товари приймались винятково купонокарбованці; для розрахунків за послуги, та інших видів платежів приймались як рублі так і купонокарбованці за курсом 1 до 1-го. У перші місяці після введення, враховуючи ширшу вживаність купонокарбованців, вони цінились трохи більше за радянські рублі. Поступово, у квітні 1992 року, весь готівковий обіг заповнився купонокарбованцями. У листопаді 1992 року рублі були замінені на карбованці і у безготівковому обігу.

Хоча купони багаторазового використання планувалось ввести для використання лише на 4—6 місяців, вони проіснували до 1996 року, взявши на себе весь інфляційний удар.

У зв'язку з інфляцією Постановами Кабінету Міністрів України та Національного банку України періодично здійснювалось заокруглення роздрібних цін і тарифів на товари, роботи і послуги, а також встановлювалося заокруглене ведення усіх розрахунків вартісних показників (нарахування податків, інших обов'язкових платежів, заробітної плати, пенсій, допомог тощо) у первинних облікових документах, та проводилось відповідне вилучення з обігу купонів:

  • з 1 січня 1994 року — ціни і розрахунки округлюються до сум, кратних 10 крб.[2]
  • з 1 червня 1994 — ціни і розрахунки округлюються до сум, кратних 50 крб.[3]
  • з 1 вересня 1994 року — ціни і розрахунки округлюються до сум, кратних 100 крб.[4]
  • з 1 жовтня 1994 року — купони номіналом 1, 3, 5, 10, 25 і 50 крб. є неплатіжними
  • з 1 лютого 1995 року — ціни і розрахунки округлюються до сум, кратних 500 крб.[5]
  • з 15 березня 1995 року — купони номіналом 100 і 200 крб. є неплатіжними
  • з 1 липня 1995 року — ціни і розрахунки округлюються до сум, кратних 1000 крб.[6]
  • з 1 вересня 1995 року — купони номіналом 500 крб. є неплатіжними

З 2 вересня 1996 року по 16 вересня 1996 року на території України функціонували у готівковому обігу гривня, а також український карбованець. Починаючи з 24 годин 16 вересня 1996 року, функціонування українського карбованця в готівковому обігу було припинено. З цього моменту єдиним законним засобом платежу на території України є гривня.[7]

Середній курс грошової одиниці України до іноземних валют
(1992–1995 — карбованці, з 1996 — гривні)[8]
1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999
1 долар США 208 4539 31700 147307 1.8295 1.8617 2.4495 4.1304
1 німецька марка 135 2731 20250 102886 1.2164 1.0761 1.4069 2.2463
1 фунт стерлінгів 346 6834 49356 232150 2.8564 3.0508 4.0689 6.6845
10 російських рублів 45.6 125.7 324.4 3.58 3.22 2.87 1.67

Відрізні купони 1990–1991 років[ред.ред. код]

Окремо слід згадати відрізні купони, напротивагу «купонам багаторазового використання». Вони випускалися протягом ХІ.1990 — ХІІ.1991 років і виконували роль карток на предмети першої необхідності. Номінали листів купонів були 20, 40, 50, 75, 100, 150 і 200 рублів, різні кольори паперу (залежно від номіналу), однобічні, з водяними знаками і без, без печатки організації-працедавця чи поштового відділення села вони були недійсні, з січня по вересень 1991 на купонах друкувався шифр області, наприклад: ЧРК, КДА, ХАР та ін.

Пам'ятні та ювілейні монети[ред.ред. код]

Назва Номінал,
крб./грн.
Тираж,
штук
Маса Дата
випуску
Аверс Реверс
1 50 років перемоги 200 000 250 000 14,35 07.05.95 Coin of Ukraine Peremoga50 A.jpg Peremoga50 R.jpg
2 Богдан Хмельницький 200 000 250 000 14,35 19.07.95 Bogdan Am.jpg Bogdan R.jpg
3 Місто-герой Київ 200 000 100 000 14,35 23.08.95 Coin of Ukraine Peremoga50 A.jpg Coin of Ukraine Kyiv R.jpg
4 Місто-герой Одеса 200 000 75 000 14,35 23.08.95 Coin of Ukraine Peremoga50 A.jpg Coin of Ukraine Odesa R.jpg
5 Місто-герой Севастополь 200 000 75 000 14,35 23.08.95 Coin of Ukraine Peremoga50 A.jpg Coin of Ukraine Sevastopol h R.jpg
6 Місто-герой Керч 200 000 50 000 14,35 23.08.95 Coin of Ukraine Peremoga50 A.jpg Kerch R.jpg
7 Леся Українка 200 000 100 000 14,35 01.03.96 Coin of Ukraine Lesia am.jpg Lesia R.jpg
8 50 років Організації Об'єднаних Націй 200 000 100 000 14,35 07.03.96 Coin of Ukraine OON Am.jpg OON R.jpg
9 10 років Чорнобильської катастрофи 200 000 250 000 14,35 25.04.96 Coin of Ukraine Chornobyl Am.jpg Chornobyl R.jpg
10 100 років Олімпійських ігор сучасності 200 000 100 000 14,35 10.07.96 Coin of Ukraine Olymp Am.jpg Coin of Ukraine Olymp 100 r.jpg
11 Перша участь у літніх Олімпійських іграх 200 000 100 000 14,35 10.07.96 Coin of Ukraine Olymp Am.jpg Coin of Ukraine Olymp 1 R.jpg
12 Михайло Грушевський 200 000 75 000 14,35 09.08.96 Coin of Ukraine Grushev Am.jpg Grushev R.jpg
13 50 років Організації Об'єднаних Націй 2 000 000 10 000 31,1 07.03.96 Coin of Ukraine OON As.jpg OON R.jpg
14 Леся Українка 1 000 000 10 000 15,55 10.04.96 Coin of Ukraine Lesia As.jpg Lesia R.jpg
15 10 років Чорнобильської катастрофи 2 000 000 10 000 31,1 25.04.96 Chornobyl As.jpg 10 р черн а.jpg
16 Богдан Хмельницький 1 000 000 10 000 15,55 21.06.96 Bogdan As.jpg Бог хм р.jpg
17 Григорій Сковорода 1 000 000 10 000 15,55 21.06.96 Bogdan As.jpg Skovoroda R.jpg
18 100-річчя Олімпійських ігор сучасності 2 000 000 10 000 31,1 10.07.96 Coin of Ukraine Olymp As.jpg Coin of Ukraine Olymp 100 r.jpg
19 Перша участь у літніх Олімпійських іграх 2 000 000 10 000 31,1 10.07.96 Coin of Ukraine Olymp As.jpg Coin of Ukraine Olymp 1 R.jpg
20 Незалежність 2 000 000 10 000 31,1 01.08.96 Coin of Ukraine Nezal 5 A.jpg Nezal 5 R.jpg
21 Михайло Грушевський 1 000 000 10 000 15,55 09.08.96 Coin of Ukraine Grushev As.jpg Grushev R.jpg

Купони зразка 1991 року[ред.ред. код]

На лицьовій стороні банкнот — фрагмент пам'ятника засновникам Києва. На зворотній — зображення Софійського собору у Києві. Розміри усіх банкнот серії — 105×53 мм.

Серія 1991 року
Зображення Номінал Розмір
(мм)
Основний колір Дата випуску Дата вилучення
Лицьова сторона Зворотня сторона
Ukraine-1991-Bill-1-Obverse.jpg Ukraine-1991-Bill-1-Reverse.jpg
1
105×53
світло-коричневий
10 січня
1992
1 жовтня
1994
UkraineP82-3Karbovantsi-1991 f.jpg UkraineP82-3Karbovantsi-1991 b.jpg
3
сіро-зелений
UkraineP83-5Karbovantsiv-1991 f-donated.jpg UkraineP83-5Karbovantsiv-1991 b-donated.jpg
5
синій
UkraineP84-10Karbovantsiv-1991 f.jpg UkraineP84-10Karbovantsiv-1991 b.jpg
10
розовий
UkraineP85-25Karbovantsiv-1991 f-donated.jpg UkraineP85-25Karbovantsiv-1991 b-donated.jpg
25
фіолетовий
Ukr086 f.jpg Ukr086 b.jpg
50
зелений
Ukraine-1991-Bill-100-Obverse.jpg Ukraine-1991-Bill-100-Reverse.jpg
100
коричневий
15 березня
1995
Украинские 250 купонов. Аверс. 1991.jpg Украинские 250 купонов. Реверс. 1991.jpg
250
105×53
8 різновидів кольорів:
червоний, помаранчевий, коричневий,
оливковий, бірюзовий, блакитний,
синій, фіолетовий
У обігу не знаходились
Украинские 500 купонов. Аверс. 1991.jpg Украинские 500 купонов. Реверс. 1991.jpg
500
Масштаб зображень — 1,4 пікселя на міліметр

Купони зразка 1992–1996 років[ред.ред. код]

Серия 19921996 років
Рік Зображення Номінал Розмір
(мм)
Основні кольори Опис Дата випуску Дата вилучення
Лицьова сторона Зворотня сторона Лицьова сторона Зворотня сторона
1992
Ukraine-1992-Bill-100-Obverse.jpg Ukraine-1992-Bill-100-Reverse.jpg
100
105×53
помаранчевий
пам'ятник засновникам Києва — братам Кию, Щеку, Хориву,
та їх сестрі Либіді
Софийський собор у Києві; коло на вільному від друку місці,
навколо якого кільце темно-сірого кольору
25 травня
1992
15 березня
1995
UkraineP89-200Karbovantsiv-1992 f-donated.jpg UkraineP89-200Karbovantsiv-1992 b-donated.jpg
200
коричневий
22 червня
1992
Ukraine-1992-Bill-500-Obverse.jpg Ukraine-1992-Bill-500-Reverse.jpg
500
синьо-зелений
1 вересня
1995
UkraineP91a-1000Karbovantsiv-1992-donatedao f.jpg UkraineP91a-1000Karbovantsiv-1992-donatedao b.jpg
1000
фіолетовий
17 вересня
1996
1993
UkraineP92-2000Karbovantsiv-1993 f-donated.jpg UkraineP92-2000Karbovantsiv-1993 b-donated.jpg
2000
синій
Софийський собор у Києві, герб України
5 березня
1993
Ukr5000 1993 a.jpg Ukr5000 1993 b.jpg
5000
червоний
1995
UkraineP93b-5000Karbovantsiv-1995 f.jpg UkraineP93b-5000Karbovantsiv-1995 b.jpg
12 лютого
1995
1993
Ukr10000 1993 a.jpg Ukr10000 1993 b.jpg
10 000
126×57
світло-зелений
блакитний
верхня частина пам'ятника Володимиру Великому в Києві, герб України
фасад будівлі Національного банка України, герб України
17 листопада
1993
1995
UkraineP94-10000Karbovantsiv-1995 f-donated.jpg UkraineP94-10000Karbovantsiv-1995 b-donated.jpg
6 лютого
1995
1996
Ukr10000 1996 a.jpg Ukr10000 1996 b.jpg
29 січня
1996
1993
Ukr20000 1993 a.jpg Ukr20000 1993 b.jpg
20 000
фіолетовий
17 листопада
1993
1994
UkraineP95b-20000Karbovantsiv-1994 f.jpg UkraineP95b-20000Karbovantsiv-1994 b.jpg
7 жовтня
1994
1995
Ukr20000 1995 a.jpg Ukr20000 1995 b.jpg
6 лютого
1995
1996
Ukr20000 1996 a.jpg Ukr20000 1996 b.jpg
29 січня
1996
1993
Ukr50000 1993 a.jpg Ukr50000 1993 b.jpg
50 000
світло-коричневий
17 листопада
1993
1994
UkraineP96-50000Karbovantsiv-1994 f-donated.jpg UkraineP96-50000Karbovantsiv-1994 b-donated.jpg
7 жовтня
1994
1995
Украинские 50 000 карбованцев. Аверс. 1995.jpg Украинские 50 000 карбованцев. Реверс. 1993.jpg
6 лютого
1995
1993
UkraineP97-100000Karbovantsiv-1994 f-donated.jpg UkraineP97-100000Karbovantsiv-1994 b-donated.jpg
100 000
сіро-зелений
17 листопада
1993
1994
Украинские 100 000 карбованцев. Аверс. 1994.jpg Украинские 100 000 карбованцев. Реверс. 1994.jpg
7 жовтня
1994
UkraineP98-200000Karbovantsiv-1994 f-donated.jpg UkraineP98-200000Karbovantsiv-1994 b-donated.jpg
200 000
жовтий
коричневий
бірюзовий
будівля Національної опери України ім. Тараса Шевченка,
герб України
16 травня
1994
UkraineP99-500000Karbovantsiv-1994 f-donated.jpg UkraineP99-500000Karbovantsiv-1994 b-donated.jpg
500 000
блакитний
фіолетовий
жовтий
9 грудня
1994
1995
1,000,000 Karbovantsiv (1995 obverse).jpg 1,000,000 Karbovantsiv (1995 reverse).jpg
1000000
коричневий
блакитний
будівля Київського національного університета ім. Тараса Шевченка герб України
12 травня
1995
Масштаб зображень — 1,4 пікселя на міліметр

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]