Карбонат натрію
| Карбонат натрію | |
|---|---|
Структурна формула карбонату натрію
|
|
Карбонат натрію
|
|
| Систематична назва | динатрій тріоксокарбонат |
| Інші назви | кальцинована сода, вуглекислий натрій |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 497-19-8 |
| PubChem | 10340 |
| Номер EINECS | 207-838-8 |
| ChEBI | CHEBI:29377 |
| RTECS | VZ4050000 |
| SMILES |
[Na+].[Na+].[O-]C([O-])=O
|
| InChI |
1/CH2O3.2Na/c2-1(3)4;;/h(H2,2,3,4);;/q;2*+1/p-2
|
| Властивості | |
| Молярна маса | 105,99 г/моль |
| Молекулярна маса | 106 а.о.м. |
| Густина | 2,53 г/см³ |
| Тпл | 852 °C |
| Ткип | 1600 °C |
| Кислотність (pKa) | 10.33 |
| Основність (pKb) | 4.67 |
| Небезпеки | |
| ЛД50 | 4090 мг/кг (щури, орально) |
| Індекс ЄС | 011-005-00-2 |
| Класифікація ЄС | |
| R-фрази | Шаблон:R36 |
| S-фрази | S2, S22, S26 |
| NFPA 704 | |
| Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Карбона́т на́трію Na2CO3, або кальцинована сода, — безбарвна кристалічна речовина. Добре розчиняється у воді. З водного розчину кристалізується у вигляді декагідрату Na2CO3 • 10H2O, який називають кристалічною содою. При прожарюванні вона втрачає кристалізаційну воду і перетворюється у безводну сіль Na2CO3, яка поступає у продаж під назвою кальцинованої соди. Кальцинована сода належить до найважливіших хімічних продуктів. Вона у дуже великій кількості застосовується в склоробній, миловарній, текстильній і паперовій промисловості, а також у паро-силовому господарстві для пом'ягшення води і в домашньому побуті.
Основні дані. Історія промислового виробництва [ред.]
Карбонат натрію Na2CO3, або сода, є одним з головних продуктів хімічної промисловості. У величезних кількостях сода споживається скляною, миловарною, целюлозно-паперовою, текстильною, нафтовою і іншими галузями промисловості, а також служить для отримання різних солей натрію. Застосування соди в домашньому вжитку загальновідомо.
До кінця XVIII століття вся сода, що застосовувалася в промисловості, добувалася виключно з природних джерел. Такими джерелами були природні відкладення карбонату натрію, що зустрічаються в Єгипті і деяких інших місцях, зола морських водоростей і рослин, що виростають на солончаковому ґрунті, і содові озера. У 1775 р. Французька академія наук, зважаючи на нестачу лугів у Франції, призначила премію за винахід якнайкращого способу отримання соди з куховарської солі. Проте пройшло шістнадцять років, перш ніж цим питанням зацікавився французький лікар Леблан, який розробив економічно вигідний сульфатний спосіб отримання соди і в 1791 р. здійснив його у виробничому масштабі.
У шестидесятих роках XIX століття бельгійський хімік Сольвей розробив новий «аміачний» спосіб отримання соди з хлористого натрію. Аміачний спосіб заснований на утворенні гідрокарбонату натрію при реакції між куховарською сіллю і гідрокарбонатом амонію в одному розчині.
У промисловості ця реакція здійснюється таким чином. Концентрований розчин хлористого натрію насичують при охолодженні аміаком, а потім пропускають в нього під тиском двоокис вуглецю, що одержується випаленням вапняку. При взаємодії аміаку, двоокису вуглецю і води утворюється гідрокарбонат амонію
NH3 + СО2 + Н2O = NH4HCO3,
який, вступаючи в обмінну реакцію з хлористим натрієм, дає хлорид амонію і гідрокарбонат натрію:
NH4HCO3 + NaCl = NaHCO3 + NH4Cl
Перебіг цієї реакції обумовлений тим, що гідрокарбонат натрію мало розчинний в холодній воді і виділяється у вигляді осаду, який може бути відокремлений фільтруванням.
При прожарюванні гідрокарбонат натрію розкладається на карбонат, воду і двоокис вуглецю, що знов надходить на виробництво:
2NaHCO3 = Na2CO3 + СО2 + Н2O
Нагріваючи розчин, що містить хлористий амоній, з вапном, виділяють назад аміак:
2NH4Cl + Са(ОН)2 = 2NH3 + CaCl2 + 2Н2O
Таким чином, при аміачному способі отримання соди єдиним відходом виробництва є хлористий кальцій, який залишається в розчині після виділення аміаку і має обмежене застосування.
Одержана за аміачним способом сода не містить кристалізаційної води і називається кальцинованою содою.
Частина гідрокарбонату натрію використовується без подальшої переробки. Так, наприклад, він під назвою питної (або двовуглекислої) соди застосовується в медицині, а також замість дріжджів.
Аміачний спосіб майже повністю витіснив сульфатний спосіб Леблана. Головна його перевага перед сульфатним способом полягає в більшій економічності (мала витрата палива).
Джерела [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Карбонат натрію |
- Ф. А. Деркач «Хімія» Л. 1968
- В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
|
|
Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. (Лютий 2009) |
