Карботермія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Карботермі́я (від лат. carbo (carbonis) – вугілля і грец. therme — теплота, жар) — металургійні процеси, засновані на відновленні металів з їх з'єднань вуглецем і матеріалами, що містять вуглець, при підвищених температурах.

Найпоширеніший матеріал, що містить вуглець, — металургійний кокс.

Розрізняють пряме відновлення (твердим вуглецем) і непряме (окислом вуглецю). Карботермічне відновлення лежить в основі металургії заліза (Доменне виробництво). У кольоровій металургії з допомогою карботермії отримують свинець, олово, значну частину цинку і деякі інші метали.

Дивись також[ред.ред. код]