Карбід кремнію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
SiC p1390066.jpg

Карбід кремнію (карборунд) — бінарна неорганічна хімічна сполука кремнію з вуглецем. Хімічна формула SiC. У природі зустрічається у вигляді надзвичайно рідкісного мінералу — муассаніту. Порошок карбіду кремнію був отриманий в 1893. Використовується як абразив, напівпровідник, штучні дорогоцінні камені.

Існує приблизно 250 кристалічних форм карбіду кремнію[1].

Поліморфізм SiC характеризується великою кількістю схожих кристалічних структур, званих політипами. Вони є варіаціями однієї й тієї ж хімічної сполуки, які ідентичні у двох вимірах, але відрізняються у третьому.

Таким чином, їх можна розглядати як шари, складені стовпчиком у певній послідовності[2].

Структура[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Cheung, Rebecca (2006). Silicon carbide microelectromechanical systems for harsh environments. Imperial College Press. с. 3. ISBN 1860946240. 
  2. Morkoç, H.; Strite, S.; Gao, G. B.; Lin, M. E.; Sverdlov, B.; Burns, M. Large-band-gap SiC, III-V nitride, and II-VI ZnSe-based semiconductor device technologies. — Journal of Applied Physics, 1994. — С. 1363. — doi:10.1063/1.358463