Карел Коржистка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карел Коржистка
Karel Kořistka
Karel Koristka 1879.png
Карел Коржистка, 1879
Народився 7 лютого 1825(1825-02-07)
Бржезова-над-Світавою, Австрійська імперія
Помер 9 січня 1906(1906-01-09) (80 років)
Відень, Австро-Угорська імперія
Громадянство Австрія
Alma mater Віденський університет
Відомий завдяки: геодезист і географ

Карел Коржистка (чеськ. Karel František Edvard Rytíř Kořistka, нім. Karl von Kořistka; *7 лютого 1825, Бржезова-над-Світавою, Моравія — 9 січня 1906, Прага) — чеський геодезист і географ.

З біографії та доробку[ред.ред. код]

Карел Коржистка був професором елементарної математики та практичної геометрії (геодезії) у Політехнічній школі в Празі: після її розподілу на німецьку та чеську школи 1869 року був залишений на математичному відділенні німецької школи; пізніше став начальником бюро сільськогосподарської статистики Богемії.

Наукові праці Коржистки стосуються вивчення поверхні: він запровадив нові методи її вимірів, сам здійснив у різних пунктах Австрії, в тому числі на території сучасної України, понад 10 000 вимірів висот, але головна заслуга його полягає у запровадженні у широкий вжиток географічних карт зі штрихами для позначення різних висот, що послідовно грубшають зі збільшенням позначуваних висот, — перший зразок такої мапи, видрукований у кольорі, Коржистка видав у 1855 році (околиці Брно).

Головні окремо видані праці Коржистки:

  • Studien über die Methoden und die Benutzung hypsometrischer Arbeiten (Гота, 1858);
  • Die Markgrafschait Mähren und das Herzogthum Schlesien in ihren geographischen Verhältnissen (Відень, 1860);
  • Hypsometrie von Mähren und Oesterreichisch-Schlesien (Брюнн, 1864);
  • Die Hohe Tatra in den Zentralkarpathen (Гота, 1864);
  • Die Terrainverhältnisse des Iser- u. Riesengebirges (Гота, 1877);
  • Die trigonometrisch gemessenen Höhen von Böhmen (Гота, 1884);
  • Der höhere polytechnische Unterricht in Deutschland, der Schweiz, in Frankreich, Belgien und England (Гота, 1863).

Джерела[ред.ред. код]

Використано матеріали Енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона (1890—1907).