Карел ван Мандер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карел ван Мандер
нід. Karel van Mander
Karel-van-mander-schilderboeck.JPG
Портрет Мандера з його книги
Ім'я при народженні Карел ван Мандер
Дата народження 1548
Місце народження Мейлебеке,Фландрія
Дата смерті 2 вересня 1606(1606-09-02)
Національність нідерландець
Громадянство Нідерланди Нідерланди
Жанр Міфологічні картини, портрети, картони для шпалер
Напрямок маньєризм
Вплив на Франс Халс

Карел ван Мандер(нід. Karel van Mande} травень 1548 — 2 вересня 1606) — художник з Нідерландів 16 століття, представник стилю маньєризм, поет і історик мистецтва.

Біографія коротко[ред.ред. код]

Народився в містечку Мейлебеке в Західній Фландрії. Жив в місті Гент, де був помічником художника і письменника Лукаса де Хеере. Три роки мандрував по Італії. Серед знайомих був відомий художник маньєрист Бартоломеус Шпрангер. Мандер працював в Базелі, Кремсі, Відні, Харлемі, Мейлебеке. Малював портрети, міфологічні картини, створив декілька картонів для шпалер.

У Харлемі жив 20 років. Серед його учнів числять уславленого Франса Халса.

Компілятивна книга «Життєписи художників», 1604 р.[ред.ред. код]

Художник другого ряду, Карел ван Мандер відоміший як автор книги «Життєписи античних, італійських, німецьких і нідерландських художників 15 — 16 століть». Твір носить компілятивний характер і є переказом легенд, спогадів і фактів з різних джерел, не завжди достовірних. Книга не є точною і не відповідає багатьом сучасним вимогам про історичні праці. Але це оцінки твору, що вийшов з руку у 1604 році і багато чого змінилося в науці за 400 років по тому.

Перевагою книги Манлера було повернення в історію мистецтв імен утаємничених, маловідомих геніїв Північної Європи, на яких не звертали уваги егоїстичні письменники Італії, в тому числі і Вазарі. Серед повернутих імен — зірка німецького мистецтва і всієї Європи Матіас Грюневальд або Нітхард Готхард.

Твори[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Книга «Микеланджело да Караваджо. Документы. свидетельства современников» М, «Искусство», 1975 (рос)

Посилання[ред.ред. код]

Зовнішні посилання[ред.ред. код]