Кариби (група народів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кариби (індіанці))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кариби
Кількість 100—150 тисяч чоловік
Ареал Колумбія, Венесуела, Гаяна, Бразилія, Гондурас
Раса монголоїдна раса
Мова карибська мова

Кари́би — група індіанських племен Південної Америки, які переважно мешкають в зоні тропічних лісів і саван на півночі від річки АмазонкиВенесуелі, Колумбії, Бразилії, Гондурасі, Гаяні та інших країнах). Відносяться до американської раси великої монголоїдної раси. До початку XX століття внаслідок масового винищення іспанськими і португальськими колонізаторами чисельність карибів значно зменшилася. За приблизними даними, вона становить близько 100—150 тисяч осіб.

Мови карибів складають окрему жепано-карибську мовну сім'ю і поділяються на:

Центром розселення карибів (від III-го тисячоліття до нашої ери), ймовірно, була Гвіана. У XIVXVII століттях кариби Атлантичного узбережжя стали переселятися на Малі Антильські острови, сприйнявши мову араваків.

Традиційні заняття — ручне підсічно-вогневе землеробство (головна культура — гіркий маніок), рибальство (за допомогою отрути). Розвинені художнє плетіння (геометризовані зооморфні зображення), виготовлення виробів з бісеру (святкові жіночі фартухи та інше), гамаків, довбаних човнів, різьблення по дереву (лави для шаманів і вождів із зображеннями тварин).

Поселення — великий будинок-малока або кілька жител для великих сімей навколо чоловічого будинку.

Для міфології характерні сюжети про близнюків, виловлювання жінок з річки, де вони плавали у вигляді риб, і інше. Поширені ініціації хлопчиків.

Література[ред. | ред. код]