Каринтія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каринтія
нім. Kärnten
Kaernten CoA.svg Flag of Carinthia (state).svg
Герб Прапор
Austria ktn.svg
Федеральна земля:
Каринтія
Адм. центр Клагенфурт
Країна Австрія Австрія
Офіційна мова німецька, словенська
Населення
 - повне 559 891 чол.
 - густота 59 чол./км²
Площа
 - повна 9 536 км²
Голова Уряду Герхард Дьорфлер
Веб-сторінка [www.ktn.gv.at]
ISO 3166-2 AT-2

Каринтія (нім. Kärnten, словен. Koroška) — федеральна земля Австрії. Найпівденніша провінція Австрії і межує з провінцією Тіроль на заході, Штирією на півночі і сході, а також Італією та Словенією на півдні.

Географія[ред.ред. код]

Каринтія лежить в долині між альпійськими хребтами, які відділяють її від інших земель Австрії і сусідніх країн. На її території знаходиться найвища гірська вершина Австрії - Ґросглокнер. Через долину протікають річки Драва і Ґайл. В долині є 4 великі озера і дуже багато маленьких, термальні джерела. Озера Карінтії найтепліші в Австрії, влітку вони прогріваються до 26-28 °C, вода в озерах офіційно визнана питною. Найбільше озеро Вертезеє простягається на 16,5 км у довжину і 1,2 км у ширину. Висота над рівнем моря - 440 м, глибина - 84,6 м.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Статусні міста[ред.ред. код]

Округи[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

У далекому минулому Карінтія була резиденцією кельтських королів, західноримською провінцією, герцогством німецьким, власністю Габсбургів. Вона зберегла пам'ятники архітектурної і культурної спадщини: собори, монастирі, замки і фортеці XII- XVII ст.

Культурним центром Каринтії вважається місто Філлах.

Озеро Вертезеє

Економіка[ред.ред. код]

Основні галузі економіки: туризм, електроніка, машинобудування, гірнича і лісова промисловість.

Серед відомих уроженців Йозеф Стефан - фізик, відомий законом Стефана-Больцмана.


Ф. Енгельс в марксистській газеті «Neue Rheinische Zeitung‎» писав про Каринтію так:

Перейдемо тепер до Австрії у власному розумінні слова. Розташована на південь від Судетських і Карпатських гір, у верхній долині Ельби і в області середнього Дунаю, Австрія в епоху раннього середньовіччя була країною, населеною виключно слов'янами. Ці слов'яни за мовою та звичаями належать до тієї ж народності, що і турецькі слов'яни, серби, босняки, болгари, фракійські і македонські слов'яни; ця народність, на відміну від поляків і росіян, носить назву південних слов'ян. Крім цих споріднених слов'янських народностей, вся величезна область від Чорного моря до Богемського лісу і Тірольських Альп була населена тільки на півдні Балкан нечисленними греками і в області нижнього Дунаю - розсіяними тут і там волохами, що говорять румунською мовою.

У цю компактну слов'янську масу вклинилися, із заходу німці, а зі сходу - мадяри. Німецький елемент завоював західну частину Богемії і просунувся по обидва боки Дунаю аж до земель по той бік Лейти. Ерцгерцогство Австрія, частина Моравії, велика частина Штирії були германізовані і, таким чином, відокремили чехів і моравів від жителів Карінтії і Крайни. Трансільванія і середня Угорщина аж до німецького кордону були таким же чином абсолютно очищені від слов'ян і зайняті мадярами, які відокремили тут словаків і деякі русинські місцевості (на півночі) від сербів, хорватів і словенців, підпорядкувавши собі всі ці народи. Нарешті, турки, за прикладом візантійців, підкорили слов'ян на південь від Дунаю і Сави, і історична роль південних слов'ян була назавжди зіграна.[1]

Примітки[ред.ред. код]

Дивіться також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Туристичне країнознавство. Європа Навч. посіб. / М. П. Мальська, М. З. Гамкало, О. Ю. Бордун. — 2-ге вид. — К. : ЦУЛ, 2010. — 224 с.

Посилання[ред.ред. код]


Австрія Це незавершена стаття з географії Австрії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.