Карист

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карист
Κάρυστος
Вид на Карист з моря
Вид на Карист з моря
Координати: 38°01′ пн. ш. 24°25′ сх. д. / 38.017° пн. ш. 24.417° сх. д. / 38.017; 24.417
Країна Греція Греція
Периферія Центральна Греція
Ном Евбея
Населення (2001)
 - Усього 7 000
Часовий пояс UTC+2
 - Літній час UTC+3
Поштовий код 340 01
Веб-сайт: dimoskarystou.gr
Карист (Греція)
Карист
Карист
Розташування міста на мапі Греції

Карист (дав.-гр. Κάρυστος) — грецьке місто на півдні Евбеї в номі Евбея, біля гори Оха, у давнину — незалежне місто-держава.

Історія[ред.ред. код]

Перша згадка про Карист як місто, населене абантами, зустрічається у Гомера[1]. За деякими даними Карист за мікенських часів входив до складу Фіванського царства[2]. Каристянином був, зокрема, Алкафой[3]. Після дорійської навали абанти були поступово асимільовані іонійцями, що переселилися з материкової Греції, а місто перетворилося на самостійний поліс.

Під час Лелантської війни (720 - 660 рр. до н. е.) Карист був союзником Халкіди, а не ближчої до нього географічно Еретрії. На початку VII ст. до н. е. місто захопили союзники Еретрії - мілетці, проте досить швидко мешканці Кариста (можливо, скориставшись громадянським конфліктом у Мілеті, або ж загальною перемогою Халкіди) відновили незалежність.

У 490 р. до н. е. місто після нетривалої облоги захопили перси, які використали його як базу для подальшого нападу на Еретрію[4]. Надалі Карист зберігав вірність Ахеменідам, зокрема під час Саламінської битви каристяни тримали бік персів, а після поразки - відмовилися сплачувати данину Фемістоклу[5] і приєднуватися до Делоського союзу[6]. У 467 р. до н. е. афіняни захопили і сплюндрували Карист, насильно приєднавши його до своєї архе.

Руїни венеційського замку (Кастелло Россо)

За еліністичної доби Карист вважали важливим торгівельним пунктом. Особливо після того, як поруч з містом були знайдені поклади циполіна, який римляни називали "каристійським мармуром" (лат. Carystium marmor). За візантійських часів Карист занепав, перетворившись на невеличке село.

Після захоплення Константинополя хрестоносцями (1204) Карист став центром володінь веронського барона Джиберто далле Карчері, потім опинився під владою його брата Равано, який у 1209 визнав венеційський протекторат. Венеційці збудували у місті потужну фортецю.

Бухта Кариста

У 1833 р. Карист був приєднаний до незалежної Греції. Після подій 1843 - 1844 рр. король Оттон розглядав можливість будівництва на місці Кариста нової столиці держави. Місто отримало регулярне планування, з широкими вулицями і площами, публічну бібліотеку, музей і нову назву - Оттонуполіс (1848). Проте у 1862 р. Оттон був позбавлений престолу, столицю залишили в Афінах, а Каристу повернули історичну назву.

У новітні часи місто перетворилося на популярний курорт. Його розвитку сприяє регулярне морське (через Рафіну) і автобусне (чарез Халкіду) сполучення з Афінами. За переписом 2001 р. населення Кариста становило 4960 мешканців.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Іліада, Il. 2, 539
  2. Latacz J. Troy and Homer. Oxford UP. 2004. с.241
  3. Стаций. Фіваїда, VII, 718—722
  4. Геродот, VI, 99
  5. Геродот, VIII, 112
  6. Фукідід, I, 98