Карлос Кастанеда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карлос Кастанеда
Карлос Кастенеда.jpg
Фотографія Карлоса Кастанеди
Народився 25 грудня 1935(1935-12-25)
Кахамарка, Перу
Помер 27 квітня 1998(1998-04-27) (62 роки)
Лос-Анджелес, США
Діяльність американський письменник, антрополог, етнограф

Ка́рлос Кастане́да (ісп. Carlos César Salvador Araña Castañeda) (*25 грудня 1925 — †27 квітня 1998) — американець перуанського походження, антрополог (доктор філософії з антропології) і письменник, етнограф, мислитель езотеричної орієнтації, містик, автор 12 книг-бестселерів, присвячених шаманізму і викладу незвичного для західної людини світогляду. Сам Кастанеда користувався терміном 'магія', однак, за його словами, це поняття не повністю передає суть вчення, заснованого на традиціях древніх і нових «видячих» чи «видців» (від англ. — «seers»).

Починаючи з Вчення Дона Хуана в 1968 році, Кастанеда написав низку книг, які описують свою підготовку до магічного переходу. Книги, написані від першої особи, розповідають про отриманий досвід під опікою «людини знання» на ім'я дон Хуан Матус. Його 12 книг було продано накладом у понад 8 мільйонів екземплярів 17 мовами.

З 1973 року Кастанеда зник із поля зору громадськості для подальшої роботи над своїм внутрішнім розвитком.

Кастанеда — засновник компанії «Cleargreen», яка нині володіє правами на його творчу спадщину, та яка сприяла Тенсегріті.

Біографія[ред.ред. код]

Кастанеда практично не давав інтерв'ю. Тому в його біографії є багато суперечливих фактів і дат. За численним легендами він кілька разів укорочував собі віку та гинув в автокатастрофі. Кастанеда щоразу придумував собі нову батьківщину, нових батьків. Він намагався не залишати своїх фотографій і відеозаписів (але, за збігом обставин, кілька фотографій Кастанеди все ж існує). Він навіть заперечував, що був одружений, хоча Марґарет Раньян, автор книги спогадів про цю людину, стверджує, що Кастанеда був її чоловіком. Він так робив, бо це один із принципів вчення толтеків — стирання особистої історії.

Карлос Кастанеда народився 25 грудня 1925 у Кахамарці, Перу. За іншими даними, — 25 грудня 1931 р. у Сан-Паулу, Бразилія.

Батько — Сезар Аранья Кастанеда Бурунґарі. Мати — Сусана Кастанеда Навоа.

У 19551959 рр. вивчав психологію в університеті Лос-Анджелеса. Документи імміграційної служби свідчать, що Карлос Сезар Араня Кастанеда у 1951 році переселився до Сан-Франциско, США.

Помер 27 квітня 1998 року від раку печінки, преса сповістила про це тільки 18 червня.

Учнівство в дона Хуана[ред.ред. код]

Карлос Кастанеда стверджував, що зустрів індіанця з племені які, мексиканського мага Хуана Матуса в 1960 році, що повністю змінило його життя. Спочатку Кастанеда в рамках антропологічної практики в Каліфорнійському Університеті в Лос-Анджелесі хотів досліджувати кактус пейот, і саме з цією метою звернувся до дона Хуана, який був знавцем місцевих рослин. Завдяки щасливому випадку їх звів разом спільний знайомий. Згідно з Кастанедою, дон Хуан, який вважав себе послідовником традиції магів ( Толтеків), вибрав Карлоса в учні орієнтуючись на специфічну ознаку, яку дон Хуан називав особливою структурою його « енергетичного тіла». Як згодом виявилося, дон Хуан бачив у ньому нагваля, або лідера групи видців, здатного продовжити лінію магів, до яких належав дон Хуан. Згідно з книгами Кастанеди, «магія» Толтеків полягала в умінні змінювати своє сприйняття, що, дозволяє істотно розширити і навіть кардинально змінити уявлення про пізнаване і про життя в цілому. Тобто «магія» — це не фокуси з витяганням «чогось» з нічого, а практика розширення сприйняття за межі відомого людині. Також магія у вченні Толтеків не ставить за мету досягнення влади над іншими людьми, втручання в їх життя і здоров'я. Метою є так зване «згорання у вогні зсередини» — досягнення іншої форми існування в «енергетичному тілі». В кінці навчання Карлос Кастанеда був переконаний, що він є свідком абсолютно іншої когнітивної системи («синтаксису іншого типу»), ніж європейська. Терміном «магія» Кастанеда був незадоволений, оскільки вважав його неточним, тому згодом у пошуку більш точного терміну замінив його на слово «шаманізм», яке теж не цілком відповідало дійсності, тому що відображає знання про взаємодію з оточуючими духами, а це є лише невеликою частиною вчення.

У рамках підготовки магістерської дисертації на факультеті антропології Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі Карлос Кастанеда вирішив провести польове дослідження. Його інтерес до польової роботи був відкрито підтриманий професором Клементом Мейганом. Думки інших вчених відрізнялися: вони вважали, що Кастанеда повинен спершу нагромадити необхідний багаж академічних знань. За словами Кастанеди, в рішенні провести польову роботу він керувався тим, що час, відпущений на вивчення розумових процесів корінних американських культур, стрімко спливав і можна було просто спізнитися. Місцем проведення даної польової роботи був штат Арізона, США, і штат Сонора, Мексика, а результатом багаторічної роботи — книга «Вчення дона Хуана» і знайомство з Хуаном Матусом.

Влітку 1960 ріку, плануючи написати статтю про лікарські рослини північноамериканських індіанців, Карлос Кастанеда почав свою роботу. Він вирушив в подорож Південним-Заходом США, також відвідавши Ногалес, Арізона, де вперше зустрів людину, відому в його книгах під ім'ям дона Хуан Матус, шамана з племені які. Незабаром він вирушив до дона Хуана в Сонору і протягом декількох років з перервами, в період з 1961 по 1965 роки, проходив в нього навчання. Восени 1965, в зв'язку з психологічним стресом, Кастанеда припинив учнівство і повернувся до Лос-Анджелеса. У 1968 рік у видавництво «University of California Press» опублікувало першу книгу, «Вчення дона Хуана», завдяки якій він отримав ступінь магістра. Книга відразу ж стала бестселером, як і всі наступні роботи автора. Багатомільйонні тиражі його книг зробили Кастанеду мільйонером.

У 1968 році Кастанеда повернувся в Сонору і відновив навчання в дона Хуана. У 1971 році вийшла у світ книга «Окрема реальність», а в 1972 він опублікував книгу «Подорож до Ікстлану», за яку отримав докторський ступінь. У даній роботі зміщуються акценти з використання «рослин сили» --> на вчення шамана по підвищенню усвідомлення, назване ним «магією», або « ​​Шляхом воїна». Поступово Карлос Кастанеда огортає свою особистість туманом. Зменшується число інтерв'ю, починається етап «стирання особистої історії». У 1974 році вийшла остання книга, що описує безпосередній досвід спілкування з доном Хуаном, — «Казки про силу», в якій, як виявилося, дон Хуан йде з цього світу, або «згорає в вогні зсередини». У наступних книгах Карлос Кастанеда працює зі своїми спогадами з метою розібратися в складній системі світогляду Хуана Матуса.

Впливи на культуру та суспільство[ред.ред. код]

Перша книга Карлоса Кастанеди була опублікована в 1968 році під назвою «The Teachings of Don Juan: A Yaqui Way of Knowledge» («Вчення дона Хуана») і в короткі терміни стала бестселером (з тиражем у кілька мільйонів примірників) . Деякий час вона мала успіх і в академічному середовищі антропологів, але згодом з виходом інших робіт Кастанеди думки про його дослідженнях розділилися. Надалі Карлос Кастанеда опублікував ще 11 робіт, присвячених вченню дона Хуана, які незмінно ставали бестселерами в багатьох країнах світу. За роки життя він безліч разів удостоювався як і найбільших похвал (аж до того, що він запропонував нову парадигму), так і жорсткої критики (аж до того, що він вигадав дона Хуана).

У творах Віктора Пєлєвіна, Макса Фрая і Любка Дереша присутній помітний вплив ідей Кастанеди.

Популярність веде і до деяких помилок: багато людей чули про Кастанеду в основному за першими двома книгами і помилково вважають, що всі його роботи присвячені опису прийому психоделіків; відомі випадки, коли книги Кастанеди звинувачували у пропаганді наркотиків. Після виходу в світ праць Кастанеди з'явився і ряд критиків (серед яких, наприклад, Річард Де Мілль), а також компіляторів і наслідувачів (Кен Орлине Перо, Віктор Санчес, Теун Марез та ін.), яких сам він не визнавав.

Існує безліч послідовників Карлоса Кастанеди, які сприйняли книги Кастанеди не тільки як поетичну метафору, але і як керівництво до дії. Вони слідують «Шляху воїна», описаного Карлосом Кастанедой. Деякі з цих послідовників приєдналися до навчання на семінарах і класах, розпочатих особисто Кастанедою і жінками його «партії», зокрема, Тайшею Абеляр, а тепер їх проводять його учні. В даний час видаються роботи ряду авторів, що мають схожу тематику, але принципово інший підхід до магії: Армандо Торрес («Правило трёхзубчатого Нагваля»), Олексій Ксендзюк («Після Кастанеди: подальше дослідження» та ін.), Віктор Санчес та інші. Російською мовою також вийшли дослідні роботи, які викладають вчення Кастанеди з точки зору сучасного наукового підходу: Андрій Преображенський («Вчення дона Хуана. Абстрактна магія»), Сергій Степанов («Філософія Карлоса Кастанеди. Шлях воїна» та ін.) та інші.

Книги[ред.ред. код]

  • 1968 — Вчення дона Хуана: Шлях знань індіанців які (The Teachings of Don Juan, A Yaqui Way of Knowledge)
  • 1971 — Окрема реальність (A Separate Reality)
  • 1972 — Подорож в Ікстлан (Journey to Ixtlan)
  • 1974 — Казки сили (Tales of Power)
  • 1977 — Друге кільце сили (The Second Ring of Power)
  • 1981 — Дар Орла (The Eagle's Gift)
  • 1984 — Вогонь зсередини (The Fire From Within)
  • 1987 — Сила безмовності (The Power of Silence)
  • 1993 — Мистецтво сновидіння (The Art of Dreaming)
  • 1997 — Активна сторона нескінченності (The Active Side of Infinity)
  • 1998 — Колесо часу (The Wheel of Time)
  • 1998 — Магічні паси магів стародавньої Мексики (Magical Passes of the Sorcerers of Ancient Mexico)

Посилання[ред.ред. код]